117. Токсоплазми, морфологія, особливості культивування. Патогенез захворювань. Мікробіологічна діагностика. Специфічна терапія

Токсоплазма (Toxoplasma gondii) — це внутрішньоклітинний паразитичний найпростіший організм, що спричинює зоонозне захворювання токсоплазмоз.

Морфологія та життєвий цикл

• Форма тіла: Нагадує дольку апельсина, півмісяць або цибулину (один кінець закруглений, інший загострений).

• Розміри: Довжина 4–7 мкм, ширина 2–4 мкм.

• Стадії розвитку:

  • Тахизоїди (трофозоїди): Активно розмножуються в гостру фазу, мають форму півмісяця.

  • Брадизоїди: Повільно діляться, утворюють цисти в тканинах (головний мозок, м'язи, очі), стійкі до імунітету.

  • Ооцисти: Утворюються лише в епітелії кишечника остаточного хазяїна (котячі), виділяються з фекаліями і дозрівають у зовнішньому середовищі.

Особливості культивування

• Токсоплазми є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, тому на штучних поживних середовищах (агарах, бульйонах) не ростуть.

• Методи культивування:

  • У курячих ембріонах (зараження хоріоналантоїсної оболонки).

  • У культурі живих клітин (тканинні культури).

  • У лабораторних тварин (білі миші) шляхом внутрішньочеревного зараження.

Патогенез захворювань

• Шляхи зараження: Аліментарний (через немиті овочі, м'ясо з цистами недостатньої термічної обробки), контактний (через котячі фекалії), трансплацентарний (від матері до плода).

• Механізм: Проникають через слизову оболонку травного тракту, з кровотоком розносяться по організму. Уражають лімфовузли, головний мозок, скелетні м'язи, міокард і сітківку очей.

• Клінічні форми: Набутий токсоплазмоз (найчастіше безсимптомний або з ураженням лімфовузлів) та вроджений токсоплазмоз (важкі ураження ЦНС, гідроцефалія, хоріоретиніт). Небезпечний для вагітних та осіб з імунодефіцитом. Мікробіологічна діагностика

• Мікроскопічний метод: Дослідження мазків крові, ліквору, біоптатів лімфовузлів, забарвлених за Романовським — Гімзою (для виявлення тахизоїдів).

• Біологічний метод: Зараження білих мишей виділеним від хворого матеріалом (супроводжується виявленням паразитів у перитонеальній рідині мишей).

• Серологічні методи: Визначення антитіл IgM та IgG за допомогою ІФА (імуноферментного аналізу) або реакції зв'язування комплементу (РЗК).

• Молекулярно-генетичні методи: ПЛР для виявлення ДНК збудника.

Специфічна терапія

• При легких формах специфічне лікування зазвичай не потрібне.

• Основні препарати:

  • Комбінація піриметаміну (дарапріму) з сульфадіазином (діють синергічно на фолієвий обмін паразита).

  • Додатково призначають фолінову кислоту для зменшення токсичної дії піриметаміну на кістковий мозок.

  • Застосовують також макроліди (спіраміцин) — особливо безпечні для вагітних.

118. Патогенні найпростіші, біологічні властивості. Класифікація. Роль в розвитку патології людини.

Патогенні найпростіші — це мікроскопічні одноклітинні еукаріотичні організми, які паразитують в організмі людини та викликають різноманітні захворювання (протозоози).

Біологічні властивості

• Будова: Тіло складається з однієї клітини, яка містить одне чи кілька ядер, цитоплазму та спеціальні органели.

• Форма і рух: Рухаються за допомогою псевдоніжок (амеби), джгутиків (ляблії, трипаносоми) або війок (балантидій). Деякі не мають органел руху.

• Цистоутворення: Багато видів здатні утворювати стійкі цисти з щільною оболонкою, щоб виживати у зовнішньому середовищі.

• Розмноження: Розмножуються нестатевим шляхом (простий поділ, множинний поділ — шизогонія) або статевим шляхом.

• Метаболізм: Живляться гетеротрофно, поглинаючи поживні речовини всією поверхнею тіла або шляхом фагоцитозу.

Класифікація патогенних найпростіших

Медична класифікація базується на органах руху та типах розвитку:

• Саркомастигофори (Sarcodina і Mastigophora):

  • Амеби: Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) — викликає амебіаз.

  • Джгутикові: Лямблії (Giardia lamblia), трихомонади (Trichomonas vaginalis), лейшманії (Leishmania), трипаносоми (Trypanosoma).

• Апікомплекси (Apicomplexa / Споровики):

  • Малярійний плазмодій (Plasmodium spp.) — збудник малярії.

  • Токсоплазма (Toxoplasma gondii) — збудник токсоплазмозу.

  • Бластоцисти та криптоспоридії.

• Війкові (Ciliophora):

  • Балантидій кишковий (Balantidium coli) — єдиний представник війкових, що паразитує в людині.

Роль в розвитку патології людини

• Руйнування клітин: Паразити руйнують тканини та органи (наприклад, малярійний плазмодій руйнує еритроцити крові).

• Токсична дія: Продукти життєдіяльності найпростіших отруюють організм, викликаючи гамму алергічних та загальнотоксичних реакцій (лихоманку, слабкість).

• Механічна обструкція: Скупчення паразитів у просвіті судин або кишківника порушує кровообіг чи прохідність органів.

• Хронічний перебіг: Багато протозоозів переходять у хронічну форму, спричиняючи тривале виснаження імунної системи та ураження нервової чи травної систем.