129. Ураження слизової оболонки ротової порожнини при різних бактеріальних та вірусних інфекціях. Грибкові стоматити.

Ураження слизової оболонки ротової порожнини при інфекціях включають специфічні прояви вірусних, бактеріальних та грибкових захворювань.

Вірусні інфекції

• Гострий герпетичний стоматит: Викликається вірусом простого герпесу. Починається з підвищення температури та почервоніння. Згодом з'являються дрібні болючі пухирці (везикули), які швидко лопаються і утворюють ерозії з білим нальотом.

• Кір: На слизовій оболонці щік з'являються плями Філатова-Копліка — дрібні білуваті плями з червоною облямівкою, схожі на манку.

• Вітряна віспа: Поодинокі пухирці можуть виникати на язиці та піднебінні, перетворюючись на болючі ерозії.

• Герпетична ангіна (ентеровірус): Висипання у вигляді червоних папул та пухирців з'являються на задній стінці глотки та м'якому піднебінні.

Бактеріальні інфекції

• Скарлатина: Язик стає яскраво-червоним («малиновим») через різке збільшення сосочків. На міндалинах та слизовій можливий білий наліт.

• Дифтерія ротоглотки: На мигдалинах і піднебінні утворюються щільні сірувато-білі плівки, які важко знімаються, залишаючи кровоточиву поверхню.

• Сифіліс:

  • У первинному періоді на губі чи язиці виникає твердий шанкр — безболісна виразка з щільним дном.

  • У вторинному періоді з'являються сірувато-білі папули («папульозний сифіліс»), дуже заразні.

Грибкові стоматити (Кандидоз)

• Гострий псевдомембранозний кандидоз (молочниця): Найчастіша форма. На язиці, щоках і піднебінні з'являється білий сирнистий наліт, який легко знімається, залишаючи почервонілу поверхню.

• Гострий атрофічний кандидоз: Слизова оболонка яскраво-червона, суха і болюча, наліт майже відсутній.

• Хронічний гіперпластичний кандидоз: Щільний щільно спаяний білий наліт у вигляді бляшок, що не знімається.

• Хронічний атрофічний кандидоз: Зустрічається у людей, які носять зубні протези (протезний стоматит).

130. Методи мікробіологічної діагностики інфекційної патології ротової порожнини.

Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань ротової порожнини включають комплекс лабораторних досліджень для виявлення бактерій, грибів чи вірусів, що викликають стоматит, гінгівіт, пародонтит або карієс.

Основні методи діагностики

• Бактеріоскопічний (мікроскопічний) метод:

  • Вивчення мазків-відбитків або зіскрібків із ураженої слизової оболонки чи пародонтальної кишені.

  • Дозволяє швидко оцінити морфологію мікроорганізмів та наявність лейкоцитів

• Бактеріологічний (культуральний) метод:

  • Посів патологічного матеріалу на поживні середовища для виділення чистої культури збудника та визначення його чутливості до антибіотиків

• Молекулярно-генетичні методи (ПЛР):

  • Полімеразна ланцюгова реакція для виявлення ДНК специфічних пародонтопатогенів (наприклад, Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola).

• Серологічний метод:

  • Визначення антитіл у сироватці крові пацієнта або антигенів збудника (актуально для герпетичних стоматитів чи системних інфекцій).

• Мікологічний метод:

  • Дослідження при підозрі на кандидоз ротової порожнини (на мікроскопію та посів грибів роду Candida).

131. Внутрішньолікарняна інфекція, умови її виникнення. Властивості лікарняних ековарів мікроорганізмів. Мікробіологічна діагностика гнійнозапальних, опікових інфекцій та інфекцій ран, спричинених лікарняними штамами.

Внутрішньолікарня́на інфе́кція (ВЛІ)— захворювання мікробного походження, що виникло у хворого під час його лікування або обстеження в лікарняному закладі або протягом 7 днів після виписки з нього, або будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даному закладі незалежно від часу появи симптомів захворювання

Умови виникнення ВЛІ

• Джерело інфекції: хорні пацієнти, носії серед персоналу, відвідувачі.

• Механізми та шляхи передачі: повітряно-крапельний, контактно-побутовий (через руки, інструменти, білизну), парентеральний (ін'єкції, операції).

• Сприйнятливий організм: пацієнти зі зниженим імунітетом, тяжкою патологією, новонароджені, літні люди.

Властивості лікарняних ековаров (госпітальних штамів)

• Резистентність: стійкість до багатьох антибіотиків та антисептиків.

• Вірулентність: підвищена здатність викликати захворювання та пригнічувати імунітет.

• Персистенція: здатність довго виживати на медичному обладнанні, у дезінфекційних розчинах та на поверхнях.

• Фактори агресії: наявність ферментів патогенності (токсини, гемолізини, гіалуронідаза) та здатність утворювати біоплівки.

Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних та опікових інфекцій

• Мета: виділення збудника та визначення його чутливості до антибіотиків.

• Матеріал для дослідження: гній з рани, ексудат з опікової поверхні, кров, вміст абсцесів.

• Етапи дослідження:

  1. Бактеріоскопічний: мікроскопія мазків, забарвлених за Грамом (оцінка кількості бактерій та лейкоцитів).

  2. Бактеріологічний (основа): посів матеріалу на поживні середовища (кров'яний агар, середовища Ендо, ЖСА) для отримання чистої культури.

  3. Ідентифікація: визначення виду бактерії за біохімічними та антигенними властивостями.

  4. Визначення антибіотикограми: тест на чутливість до антибіотиків (диско-дифузійний метод або мінімальна інгібуюча концентрація), що є критичним для лікарняних штамів.