53.Антитіла, їх хімічна природа і структура. Клітини-продуценти антитіл, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.

Антитіла (імуноглобуліни) — це глікопротеїни, які виробляються імунною системою у відповідь на чужорідні агенти. Вони складаються з двох важких (H) та двох легких (L) поліпептидних ланцюгів, утворюючи Y-подібну структуру з варіабельними та константними ділянками. Продукуються вони плазматичними клітинами, проходять первинну та вторинну динаміку виділення, а аутоантитіла спрямовані проти власних тканин організму.

Хімічна природа та структура антитіл

• Природа: За своєю хімічною структурою антитіла є складними білками — імуноглобулінами (Ig), що містять вуглеводний компонент (глікопротеїни).

• Мономерна будова: Базова молекула має симетричну форму та складається з 4 ланцюгів, з'єднаних дисульфідними містками:

  • Два важкі (H) ланцюги (визначають клас імуноглобуліну: G, A, M, E, D).

  • Два легкі (L) ланцюги (типу каппа або лямбда).

• Фрагменти молекули:

  • Fab-фрагмент: Варіабельна ділянка, яка відповідає за специфічне розпізнавання та зв'язування антигена.

  • Fc-фрагмент: Константна ділянка, що відповідає за взаємодію з клітинами імунної системи та активацію системи комплементу.

Клітини-продуценти антитіл

• B-лімфоцити (В-клітини): Слугують попередниками, які несуть рецептори до антигенів на своїй поверхні.

• Плазматичні клітини: Головні активні продуценти антитіл. Вони утворюються з активованих B-лімфоцитів під час імунної відповіді.

• Клітини пам'яті: Довгоживучі B-лімфоцити, що забезпечують швидку реакцію при повторній зустрічі з тим самим антигеном.

Динаміка продукції антитіл

Імунна відповідь на первинне та повторне введення антигена суттєво відрізняється за швидкістю та кількістю:

• Первинна імунна відповідь:

  • Виникає при першому контакті з антигеном.

  • Латентний період (прихований) триває від кількох днів до тижня.

  • Спочатку спостерігається підйом рівня IgM, пізніше — синтез IgG.

  • Кількість утворених антитіл відносно невисока, і вони з часом зникають з кровотоку.

• Вторинна імунна відповідь:

  • Виникає при повторному попаданні антигена (завдяки клітинам пам'яті).

  • Латентний період значно коротший (кількість годин або 1–2 дні).

  • Швидко та у великих об'ємах починається масовий синтез високоафінних IgG.

  • Рівень антитіл тримається високим тривалий час.

Аутоантитіла

• Визначення: Це імуноглобуліни, які помилково спрямовані проти власних нормальних структур, молекул, клітин чи тканин організму.

• Походження: Виникають через порушення механізмів імунологічної толерантності.

• Клінічне значення: У нормі можуть бути присутні в мінімальних кількостях для регуляції метаболізму, проте їх надлишок та патологічна активність спричиняють розвиток аутоімунних захворювань (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, тиреоїдит)

54.Класи імуноглобулінів, їх характеристика. Імуноглобуліни порожнини рота.

Імуноглобуліни (антитіла) — це білки гама-глобуліни, що виробляються В-лімфоцитами (плазматичними клітинами) і забезпечують гуморальний імунітет. Виділяють 5 основних класів імуноглобулінів людини: IgG, IgM, IgA, IgD та IgE. Головним імуноглобуліном ротової порожнини є секреторний IgA (sIgA), який захищає слизові оболонки від бактерій і вірусів.

Класи імуноглобулінів та їх характеристика

• IgG (Імуноглобулін G):

  • Складає 75–80% усіх антитіл сироватки крові.

  • Забезпечує вторинну імунну відповідь, тривалий імунітет, здатний проникати через плаценту до плода.

  • Ошвидшує фагоцитоз (опсонізація) та активує систему комплементу.

• IgM (Імуноглобулін М):

  • Найбільша молекула (пентамер).

  • Першим з'являється у відповідь на первинне проникнення інфекції.

  • Ефективно аглютинує бактерії та активує комплемент, але не проходить через плаценту.

• IgA (Імуноглобулін А):

  • Існує у сироватковій та секреторній (sIgA) формах.

  • Головний захисник усіх слизових оболонок (слина, сльози, кишковий секрет).

  • Перешкоджає прикріпленню мікробів до епітелію.

• IgE (Імуноглобулін Е):

  • Міститься в мінімальних кількостях у крові.

  • Відповідає за алергічні реакції негайного типу (анафілаксія, кропив'янка) та захист від паразитів (гельмінтів).

  • Зв'язується з рецепторами на тучних клітинах і базофілах.

• IgD (Імуноглобулін D):

  • Мала кількість у сироватці.

  • Виступає переважно як поверхневий рецептор для антигенів на зрілих B-лімфоцитах, регулюючи їхню активність.

Імуноглобуліни порожнини рота

Ротова рідина (слина) містить специфічні фактори місцевого імунітету, які перешкоджають розвитку інфекцій і запалень:

• Секреторний імуноглобулін А (sIgA):

  • Переважає за кількістю у ротовій порожнині. Синтезується плазматичними клітинами слинних залоз та слизової оболонки.

  • Блокує адгезію (прилипання) бактерій і вірусів до епітелію та зубів, нейтралізує бактеріальні токсини.

• IgG в ротовій рідині:

  • Проникає з сироватки крові через ясенну рідину.

  • Його кількість зростає при запальних процесах у пародонті (наприклад, при гінгівіті чи пародонтиті).

• IgM та IgA (сироватковий) і IgE:

  • Виявляються у невеликих кількостях. Їх рівень локально підвищується при гострих інфекціях, травмах слизової або місцевих алергічних реакціях.