- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
2.2.3.3. Умовивід за аналогією
Аналогія - це подібність, схожість предметів в яких-небудь властивостях, ознаках або відносинах, причому таких предметів, які в цілому є різними. В умовиводі за аналогією відбувається перенесення інформації з одного предмета на інший, з моделі на оригінал. Умовивід за аналогією - це умовивід від моделі до оригіналу, тут відбувається перехід знання від одиничного до одиничного. Схема цього умовиводу наступна:
1. А має ознаки а, б, в, х;
2. Б має ознаки а, б, в.
3. Ймовірно, Б має ознаку х.
Ознакою предмета може виступати властивість предмета, його відношення, його структура або функція.
Висновки за аналогією носять характер вірогідності, а підвищення ступеня ймовірності висновків за аналогією залежить від наступних умов:
• кількості розглянутих схожих ознак;
• ступеня суттєвості цих ознак.
Аналогія широко застосовується в науці і техніці. Так, наприклад, дослідження атома за допомогою аналогії з планетною системою. В техніці при проектуванні використовується моделювання (наприклад, випробування моделі літака в аеродинамічній трубі; дослідження поведінки проектованого літака шляхом побудови математичної моделі - системи рівнянь, що описує рух літака, сили і моменти сил, що діють на літак).
В науково-технічній експертизі умовивід за аналогією широко застосовується при пошуку аналогів, виборі прототипу і складанні рішень експертизи. Для підвищення обґрунтованості рішень треба ураховувати умови підвищення достовірності висновку за аналогією, наведені вище.
2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
Розглянувши різні логічні форми мислення (поняття, судження, умовивід), слід зазначити, що сполучення думок в кожній з цих форм визначаються властивими кожній з них правилами. Тільки виконуючи ці правила, можна отримати висновок, що відповідає дійсності.
Але окрім цих правил, властивих лише певній формі сполучення думок, існують ще логічні закони, що мають силу в усіх без винятку формах міркувань.
Закон - це внутрішній і необхідний, загальний і суттєвий зв'язок предметів і явищ об'єктивної дійсності.
Пізнати закон - означає розкрити ту або іншу сторону суті досліджуваного об’єкта, явища. Необхідною умовою отримання правильних висновків в процесі експертизи є виконання основних логічних законів мислення:
- тотожності;
- несуперечності;
- виключеного третього;
- достатньої підстави.
Ці закони виражають такі важливі властивості правильного мислення, як його визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість.
В природі і суспільстві все знаходиться у постійному розвитку, завжди щось відходить і виникає нове. На зміну одним винаходам приходять інші, техніка не зупиняється в своєму розвитку. Але із цього не витікає, що предмети, явища не мають певного змісту, певної форми існування, що вони є нестійкими. Кожний об'єкт техніки може розглядатися на певному етапі з властивими йому ознаками і властивостями, що дозволяють відрізняти його від інших об'єктів.
2.3.1. Закон тотожності
Цей закон вимагає визначеності і незмінності (тотожності) думок в ході міркування. Згідно із законом тотожності кожне судження в процесі даного міркування повинне мати один і той самий визначений, стійкий зміст (або: будь-яке судження є тотожним саме собі).
Так, наприклад, закону тотожності має дотримуватися заявник (автор) при оформленні матеріалів заявки і складанні заперечень на рішення .експертизи, а також при складанні рішень за заявками на винаходи та корисні моделі. Особливо часто цей закон порушується на стадії засвоєння експертом суті запропонованого технічного рішення за матеріалами опису винаходу, складеного заявником. Це порушення пов'язане із тим, що експерт має справу не із самим об'єктом, як таким, а із його моделлю, у вигляді опису і креслень, які є лише відображенням об’єкта, відбитим, як у свідомості укладача опису, так і експерта. Від того, наскільки тотожними є суттєві ознаки об’єкта в описі його дійсним ознакам, багато в чому залежить рішення експертизи. Закон тотожності може бути порушений, наприклад, якщо заявник для характеристики ознак об’єкта використовував вузькоспеціальну або жаргонну термінологію, яка не є загальноприйнятою в даній галузі техніки. В цьому випадку виникають передумови для того, щоб під одними і тими ж поняттями експерт і заявник розуміли різні риси об’єкта і його ознаки, тобто до підміни понять, що неминуче призводить до помилок в експертизі. Закон тотожності порушується і тоді, коли для вираження одних і тих самих ознак об’єкта в різних розділах опису використовуються різні терміни і позначення.
Так, наприклад, в описі елемент пристрою названий «зворотним клапаном», а у формулі винаходу ~ «електромагнітним клапаном»; в одному розділі опису говориться про «систему запалення», в іншому - про «магнітну систему запалення». Іноді у формулі винаходу вказано загальноприйнятий термін («нагрівальний елемент»), а в описі ця ж ознака іменується жаргонним терміном («піч»). Виникає неясність: чи йдеться про одні й ті самі елементи чи про різні. Вимоги закону тотожності порушуються і в тих випадках, коли відсутня сувора відповідність формули винаходу тексту опису або відповідність креслень - суті винаходу тощо. Таким чином, закон тотожності висуває певні вимоги до матеріалів заявки на пропонований винахід, закріплені в Правилах. Закон тотожності висуває певні вимоги і до спірних рішень, особливо, в тій їх частині, де знаходить відображення сутність запропонованого рішення задачі. Порушення закону в цих випадках може проявитися в нетотожній передачі ознак об’єкта, а також виключенні із розгляду деяких суттєвих його ознак, що призводить до підміни понять досліджуваних об'єктів і, відповідно, до помилок у висновку рішення.
В деяких випадках вимоги Закону порушуються в запереченнях заявників, коли заявник характеризує новизну об'єкта ознаками, які не згадувалися у первинних матеріалах заявки, тобто коли він підміняє по суті предмет (об'єкт) дослідження.