- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
4.12. Експертиза етикеток
Експертиза таких комбінованих позначень як етикетки має свої особливості.
Етикетка – як особливий вид комбінованих позначень частіше за все використовується для товарів щоденного використання.
При покупці або неодноразовому знайомстві з тим або іншим товаром споживач мимоволі переносить своє відношення до товару на торговельну марку, внаслідок чого остання починає асоціюватися у споживача з певними властивостями і якістю товару.
При цьому, етикетка як торговельна марка виконує роль засобу, який привертає увагу споживача, і може розглядатися як засіб, що інформує споживача про наявність у придбаного товару тих або інших характерних властивостей, які задовольняють його потреби і смак.
Торговельна марка у вигляді етикетки повинна символізувати стабільність якісних характеристик і властивостей товару. При цьому дані чинники не тільки визначають якість кожного окремого товару, але і передбачають стабільність якості всіх наступних таких же товарів, пропонованих її власником з використанням даної торговельної марки.
У цьому виявляється функція гарантії якості, яка властива торговельній марці.
Етикетки застосовуються, зокрема, для тютюнових і винно-горілчаних виробів, продуктів харчування, безалкогольних напоїв, парфумів, товарів побутової хімії тощо.
Етикетка, як правило, містить окрім оригінального позначення (оригінальної назви), обов'язкові вказівки на конкретний вид товару, його найменування ( масло, горілка, сигарети, печиво тощо), деякі його кількісні (вага, об'їм) і якісні (міцність) характеристики. Ці елементи, згідно пункту 2 статті 6 Закону є описовими і не можуть мати виключного права, тобто повинні бути дискламовані.
Необхідно відзначити, що навіть подальша дискламація не звільняє заявників від необхідності надання документів, які підтверджують правомірність внесення до складу етикетки таких даних як дата заснування виробництва, зображення існуючих і неіснуючих нагород як елементів. Ці елементи несуть значне емоційне навантаження, прямо або побічно вказуючи на високу якість товару, а в окремих випадках, на взаємозв'язок між вказаним на етикетці фірмовим найменуванням засновників виробництва і сьогоднішнім виробником.
Використання на етикетці відомих в Україні власних імен, наприклад, “Таїров” також вимагає спеціального дозволу. Використовування певного стилю для створення цілого ряду етикеток („Таировские вина”, „Массандра”) робить продукцію впізнаною, незалежно від номенклатури виробів.
Таким чином, слід розуміти, що, як правило, охороноздатним в словесній частині етикетки є оригінальне, частіше всього фантазійне або випадкове для даного виду товару позначення, що є назвою, яка дозволяє споживачу запам'ятати, а згодом і виділити як якісний (або неякісний) товар з величезної кількості споріднених йому товарів. Наприклад, «Тарас Бульба», «Гетьманська», «Мазепа», «Злата Русь» - горілка; «Бахчисарайській фонтан», «Скіфське» – вина; «Золотий пляж», «Фламінго», «Опал», «Північні» - сигарети; «Торжество», «Отелло», «Дует» - печиво.
В тих же випадках, коли заявник не включає до складу етикетки оригінального словесного позначення, а використовує описові позначення, які прямо або побічно вказують на склад продукту або смакові якості, наприклад, «вишневий», «Кавовий», «Апельсиновий»; «лимонна», або вид і спосіб виготовлення («наливка», «Запіканка»), то охорона надається етикетці в цілому (в основному, враховуючи її «художню цінність») без надання самостійної охорони, тобто з дискламацією такого словесного елемента.
Це дає можливість іншим особам випускати продукцію з аналогічним „назвою” з використанням своїх оригінальних етикеток, які відрізняються від попередніх і надають споживачу можливість розрізнити їх при здійсненні покупки.
У зв'язку з цим, стає очевидною неможливість реєстрації як торговельної марки подібних словесних позначень, представлених самостійно (не у складі етикетки) у вигляді словесного позначення, як такого («кавовий» «лікер»).
Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака і переліком товарів і послуг, для яких позначення зареєстровано як знак.
У зв'язку з цим етикетка також може слугувати підтвердженням того, що вона є особливим видом знака. Насправді в кожній етикетці неодмінно присутня вказівка на конкретний товар, тобто зазначена його номенклатурна назва – масло або цукерки тощо. Тому, якщо в заявці на реєстрацію наведено перелік товарів, а не назва одного товару, що зазначена в етикетці, то така заявка явно не може претендувати на позитивний висновок експертизи.
Очевидно, що ніхто не використовуватиме етикетку до складу якої включено позначення, що є назвою товару «пиво» для інших безалкогольних напоїв, а тим більше для соків; етикетку з назвою товару «шампунь» -для губної помади, «крекер» - для цукерок, тому що для всіх інших товарів, крім того, назва якого зазначена в етикетці, це позначення буде оманливим.
На цій підставі, під час проведення експертизи такого позначення по суті, експерт повинен скласти висновок про невідповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони відносно частини товарів і послуг, тобто обмежити перелік заявлених товарів до назви конкретного товару, зазначеного в етикетці.
Відсутність у складі етикетки словесного позначення, що є назвою товару, дає можливість заявляти позначення відносно більш широкого перелік товарів і створювати цілі серії знаків для споріднених товарів. Наприклад: «Finlandia» - для алкогольної продукції; «Surf», «Dana» - для миючих засобів.
У зв‘язку з цим, доречно пригадати про таку ознаку рекламоздатності торговельної марки, як пристосованість. Ця ознака має на увазі, насамперед, довговічність, тобто здатність знака протягом довгого часу використовуватися, не втрачаючи розрізняльної здатності. Це означає, що ніякі зміни, зокрема, зміни найменування підприємства, номенклатури і асортименту товарів, не повинні істотно впливати на торговельну марку.
Тому недоцільно, зокрема, тісно пов'язувати торговельну марку з окремими конкретними видами товарів, включати їх назви і зображення в композицію зображення знака.
Якщо під час дослідження комбінованих позначень буде встановлено, що їх словесні елементи ідентичні або схожі настільки, що їх можна сплутати, то такі комбіновані позначення слід визнати схожими навіть при певній розбіжності зображувальних елементів.
Якщо під час дослідження заявленого словесного позначення буде виявлено за результатами пошуку комбіноване позначення , до складу якого входить словесний елемент тотожний цьому словесному позначенню, і таке словесне позначення є оригінальним охороноздатним позначенням, то заявлене словесне позначення можна визнати схожим настільки, що його можна сплутати з комбінованим позначенням, заявка якого має більш ранню дату подання.
Зображувальний елемент комбінованого позначення також може мати вирішальне значення.
Ступінь вагомості зображувального елемента в комбінованому позначенні залежить від того, наскільки цей елемент оригінальний, які його розміри і розташування щодо словесного елемента. зазначені чинники можуть враховуватися як окремо, так і в сукупності.
Якщо при порівнянні комбінованих позначень буде встановлено, що зображувальні елементи позначень ідентичні або схожі настільки, що їх можна сплутати, а також і важливі для здійснення позначеннями їх розрізняльної функції, то такі комбіновані позначення слід визнати схожими настільки, що їх можна сплутати, навіть при різних словесних елементах. Наприклад:
|
Якщо при порівнянні зображувального елемента комбінованого позначення з зображувальним знаком буде встановлена їх ідентичність або схожість, то заявлене комбіноване позначення слід вважати схожим настільки, що його можна сплутати з таким зображувальним позначенням.
Разом з цим варто враховувати наступне.
Часте використання в складі знака одного і того ж натуралістичного або його стилізованого зображення, наприклад, земної кулі, знижує розрізняльну здатність цього елемента. Тому, наявність в складі комбінованих позначень лише одного ідентичного або схожого зображення, що часто включаються до складу знака, наприклад зображення земної кулі, не може бути підставою для визнання даних позначень схожими настільки, що їх можна сплутати. У цьому разі необхідно встановлювати ступінь схожості позначень в цілому. Наприклад:
|
|
Не завжди підставою для визнання комбінованих позначень схожими настільки, що їх можна сплутати, є використання в написанні словесних елементів ідентичних або схожих шрифтів, оскільки домінуючим, при сприйнятті таких позначень може бути смислове значення словесного елемента, і саме воно відіграє вирішальне значення для забезпечення розрізняльної здатності.
Наприклад:
|
Не можуть бути віднесені до основних елементів різні обрамлення словесних елементів у вигляді картушів, орнаментів тощо.
Необхідно враховувати, що за результатами комбінування словесного і зображувального елементів, схожість елементів (тільки словесних або тільки зображувальних) може бути послаблена. Тому, при визначенні ступеня схожості комбінованих позначень слід керуватися першим загальним зоровим сприйняттям цих позначень.