3.5. Складання переліку товарів і/або послуг

Товар (продукт) – це результат економічної діяльності у галузях матеріального виробництва, призначений для використання як засіб виробництва у сфері виробництва або для використання у сфері особистого (невиробничого споживання).

Товар першого роду – продукція виробничо-технічного призначення (ВТП);

Товар другого роду – вироби народного споживання (ВНС).(Коментар до ст. 262 ГКУ)

Товари можуть бути:

короткострокового використання:

а) Споживчі товари зі строком використання до одного року або такі, що повністю споживаються за один або декілька циклів (наприклад, продуктові товари).

б) Оборотні виробничі засоби.

довгострокового використання – споживчі товари, що використовуються протягом довгого строку (протягом декількох місяців, років, наприклад холодильник, автомобіль тощо).

Послуга – це результат трудової діяльності, що відображається у корисному ефекті, особливій споживчій вартості (Классификация услуг внешнеэкономической деятельности, Госстандарт Украины, 1997).

Для цілей реєстрації знаків, послугою вважається дія, що є результатом діяльності фізичної або юридичної особи, яка спрямована на задоволення потреб іншої особи.

Дія, яка спрямована на задоволення потреб самого заявника (рекламування своїх товарів, їх пакування, зберігання, перевезення, доставляння, продаж тощо), не є послугою для цілей реєстрації знака, а є дією, обов‘язковою для здійснення своєї діяльності на ринку та є функцією знака, тобто визнається згідно з статтею 16 Закону використанням знака.

Так, реклама товару з застосуванням зареєстрованого знака є правом на використання цього знака відносно товару, наведеного у свідоцтві і не може визнаватися послугою для третіх осіб.

До комерційних послуг – відносяться: банківська справа, страхування, транспортне перевозіння, тощо.

До послуг професійного характеру – відносяться консультації и робота бухгалтерів, юристів, архітекторів, спеціалістів з консалтингу, лікарів, тощо.

Споживчі послуги – це послуги ресторанів, в тому числі що доставляють їжу на замовлення, послуги механіків, слюсарів, пралень, хімчисток, тощо.

Якщо основною діяльністю певної особи є продаж товарів іншої особи (наприклад, діяльність універсальних магазинів, супермаркетів, аптек, магазинів роздрібної торгівлі тощо), така діяльність може класифікуватися у вигляді послуги 35 класу МКТП – “розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари у магазинах роздрібної торгівлі (або зазначається інша торговельна мережа, через яку здійснюється продаж). Крім того, із такою діяльністю можуть бути пов‘язані також такі послуги, як – пакування, зберігання, доставляння товарів інших осіб тощо.

Таким чином, не допускається у переліку товарів і послуг, наведених у заявці, зазначення назв видів економічної діяльності, які спрямовані на задоволення своїх потреб.

Термін "Виробництво товарів" (наприклад, "виробництво меблів") не допускається у переліку послуг, оскільки це не є послугою в сенсі її визначення і є видом економічної діяльності, результатом якої є певний товар (наприклад, меблі). Для цілей реєстрації знаків у переліку зазначається саме назва цього товару, тобто – "меблі."

Основною частиною складання заявки є складання переліку товарів і/або послуг, тому що переліком визначається частина обсягу прав, що може бути надана. Повний перелік товарів і/або послуг наводиться у розділі заяви під кодом (511).

Складання переліку товарів і/або послуг слід починати з визначення кола товарів і/або послуг, для яких передбачається реєстрація знака, і згрупувати їх за класами Міжнародної Класифікації Товарів і Послуг для реєстрації знаків (МКТП).

З 1 січня 2002 року є чинною 8-ма редакція МКТП, яка була прийнята Комітетом експертів Спеціального Союзу по Міжнародній класифікації товарів і послуг (далі – Ніццький Союз) в жовтні 2000р. В Україні з 1 січня 2002 року використовується україномовний варіант 8-мої редакції МКТП.

Особливістю 8-ої редакції МКТП є внесення змін до класів послуг і збільшення загальної кількості класів до 45-ти. Зміни стосуються в основному 42-го класу, до якого згідно з 7-мою редакцією могли бути віднесені всі послуги, що не належали до 35-41 класів послуг. Таке формулювання послуг 42-го класу визнано Комітетом експертів занадто невизначеним, тому послуги цього класу були розділені за призначенням і віднесені до трьох додаткових класів.

Відповідно до 8-мої редакції МКТП до 42 класу віднесені:

"Науково-технологічні та проектно-дослідницькі послуги; послуги промислового аналізування та досліджування; розробляння та проектування комп’ютерної техніки і програмного статку; правничі послуги".

Крім того, до 8-мої редакції включені:

43 клас: "Послуги щодо забезпечування харчами та напоями; тимчасове житло";

44 клас: "Лікарські (медичні) послуги; ветеринарні послуги; гігієнічне та косметичне обслуговування людей чи тварин; послуги в землеробстві, плодівництві та лісівництві";

45 клас: "Персональні та соціальні послуги стосовно задоволення потреб людини, що надає третя сторона; послуги щодо охорони майна та людей".

Під час роботи сесій Комітету експертів Ніццького Союзу, Підготовчою робочою групою були також прийняті деякі доповнення переліків класів товарів 7-мої редакції МКТП та їх редакційні зміни, які були відображені у 8-мій редакції МКТП.

В зв’язку з введенням в дію 8-мої редакції, застосування МКТП при проведенні експертизи заявок, що надійшли до Укрпатенту після 01.01.02р. проводиться таким чином:

• якщо заявки надійшли з переліком, що покласифікований згідно з 7-мою редакцією, при проведенні формальної експертизи таких заявок, в разі виникнення додаткових класів, заявникам буде направлено повідомлення з пропозицією перенесення товарів і/або послуг до відповідних класів із сплатою додаткового збору за виникнення таких класів;

• якщо за заявкою встановлена дата подання, але дані про дату пріоритету більш ранні, ніж дата введення в дію 8-мої редакції МКТП, перелік попередньої заявки не підлягає рекласифікації і пріоритет встановлюється для товарів і послуг, зазначених в попередній заявці.

Перед складанням переліку слід уважно вивчити пояснення до МКТП для того, щоб правильно віднести товар або послугу до відповідного класу. Неправильне віднесення того чи іншого товару або послуги до певного класу може призвести до виникнення додаткового класу, і, як наслідок, до необхідності сплати додаткового збору. При зазначенні товарів і послуг бажано використовувати терміни, що наведені в МКТП.

Назва товару або послуги спочатку визначається за Абетковим переліком МКТП. Доцільно у переліку уникати занадто узагальнених неконкретних термінів.

Під час складання переліку товарів і/або послуг слід користуватися офіційним українським текстом чинної редакції МКТП із врахуванням загальних зауваг і настанов для її користувачів.

Заголовки класів вказують на загальні назви галузей, до яких належить товар чи послуга. Проте, зазначення їх як переліку товарів чи послуг не означає, що знак заявляється для кожної конкретної назва товару чи послуги, яка фігурує у тому класі переліку класів МКТП, заголовок якого наведено у заявці.

У переліку наводяться конкретні назви всіх товарів і/або послуг класу, відносно яких заявляється знак.

Назви товарів і послуг зазначаються точними термінами, бажано з використанням термінів, зазначених у Абетковому Переліку МКТП

Певний товар чи послуга можуть фігурувати в Абетковому Переліку в кількох місцях з різними назвами (перехресні посилання).

Вираз у круглих дужках в Абетковому Переліку може починатися з загального терміна (наприклад апарат, провідний, машини), під яким товар чи послуга не може фігурувати в Абетковому Переліку. Текст, що передує круглим дужкам, є найважливішою частиною назви, зазначеного товару чи послуги і у дужках його замінено на риску.

При цьому, слід дотримуватися таких вимог:

г) товари і/або послуги групуються за класами МКТП і наводяться у порядку зростання, при цьому кожній групі товарів і послуг передує номер класу, до якого відноситься дана група товарів і/або послуг;

д). формулювання “всі товари (послуги), що включені до класу” або „товари (послуги), що можуть бути віднесені до класу” не допускається як таке, що не визначає обсяг прав;

є) терміни, що використовуються у переліку для позначення назв товарів і послуг, мають бути достатньо чіткими (не мати подвійного тлумачення і неясних висловів ) та зрозумілими для віднесення товарів і/або послуг до відповідного класу;

ж) перелік не повинен містити повторів назв товарів і послуг, наприклад, “конторські меблі” і “меблі конторські”; “факсимільне передавання” і “передавання факсимільне” тощо. В заявці назва товару або послуги повинно бути наведено тільки один раз;

з) діяльність з роздрібної та оптової торгівлі як така не є послугою для цілей реєстрації знака;

і) назви товарів і/або послуг, які фігурують в МКТП із застосуванням круглих дужок наводяться у переліку з урахуванням синтаксису (засобів граматичного зв‘язку) української мови.

Наприклад, термін "ножі (столові підставки під - )" наводиться як "столові підставки під ножі"; термін "виставки (забезпечування обладдям - )” - як “забезпечування обладдям виставок" тощо.

Якщо назва товару і/або послуги не фігурує в Абетковому Переліку чинної редакції МКТП, визначається загальна галузь, до якої належить товар чи послуга, і яка вказана у заголовках класів. У переліку наводиться визначений таким чином клас і точний термін назви товару і/або послуги.

Якщо назва певного товару чи послуги відсутня в Абетковому Переліку МКТП, то за допомогою пояснень до МКТП слід проаналізувати можливість її віднесення до відповідного класу. Назви, зазначені у переліку, не повинні бути надто узагальненими, щоб не виникало подвійного тлумачення їх змісту, що має важливе значення при проведенні порівняльного аналізу на етапі експертизи по суті. Наприклад, зазначена заявником у 1 класі назва товару "мила", очевидно потребує пояснення – "мила на промислові потреби", тому що "мила на гігієнічні потреби" відносяться до 3 класу. Не слід також використовувати узагальнені терміни: "художні вироби", "швейні вироби", "спортивні вироби" тощо, тому що товари, які охоплюються цими термінами, можуть бути віднесені до різних класів МКТП.

Що стосується послуг, небажано застосовувати такі невизначені терміни, як "консалтинг", "посередництво", "прокат", "оренда", "виставки" тощо. В таких випадках необхідно зазначати галузь, якої стосуються консультаційні, посередницькі, наймові послуги та об’єкт, з яким такі послуги пов’язані, наприклад: "посередництво біржове" (36 клас); "прокат телефонів" (38 клас); "прокат комп’ютерів" (42 клас) тощо. В разі наведення послуг щодо "виставок" необхідно зазначати призначення виставок, що влаштовуються – на комерційні або рекламні потреби, чи виставки культурного і навчального призначення, для їх віднесення до відповідного класу.

Доцільно також конкретизувати послугу "сервісне обслуговування комп’ютерів", яку часто відносять до 42 класу. При цьому, як правило, маються на увазі послуги щодо обслуговування як апаратного статку комп’ютерів, так і програмного статку. Виходячи з пояснень до 37 класу МКТП, послуги з обслуговування апаратного статку комп’ютерів слід відносити до 37 класу, послуги щодо роботи з програмним статком (наприклад, оновлювання, корегування, розробляння програмного статку) – до 42 класу.

Якщо заявник сам не виробляє товар, а тільки реалізує товари інших виробників, тобто здійснює оптовий або роздрібний продаж товарів інших виробників, він має право нарівні з виробником товарів, подати заявку на реєстрацію свого знаку відносно тих товарів, які він продає.

Зазначати у переліку послуг до заявки терміни "реалізація товарів", "оптовий або роздрібний продаж товарів" не допускається.

Цей термін вважається Комітетом експертів Спеціального Союзу по Міжнародній класифікації товарів і послуг занадто невизначеним и потребує проведення експертизи позначення на тотожність і схожість відносно всіх класів товарів.

Крім того, саме торгівля – це той вид діяльності, при здійсненні якої використовується торговельна марка, а основною її функцією є здатність вирізняти товари і послуги однієї особи серед таких самих чи споріднених товарів і послуг іншої особи саме під час їх реалізації на ринку. Тому, торгівля, як така, не може бути зазначена як послуга для реєстрації знака.

Проте, послуги, пов’язані з роздрібною чи оптовою торгівлею, які присутні в різних класах МКТП з 35–го по 45-й, можуть бути визначені заявником і наведені у переліку товарів і послуг до заявки. Так, якщо заявник в межах своєї торговельної діяльності здійснює перевозіння товарів, доставляння товарів, зберігання товарів на складах, пакування товарів – це 39 клас; демонстрування товарів, розміщування асортименту товарів у торговельному приміщенні (магазині, супермаркеті, аптеці тощо) так, щоб споживачу було зручно їх оглядати та купувати, сприяння продажеві - це 35 клас; переробляння одягу, лагодження одягу – це 40 клас тощо.

Восьма редакція МКТП у поясненнях до 35–го класу послуг містить загальне визначення щодо послуг, пов’язаних з роздрібною та оптовою торгівлею: "розміщування в одному місці (bringing together), на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари у магазині (зазначити у якому)". Це визначення може бути використано при складанні переліку послуг заявником, який здійснює торгівлю товарами, має для цього магазин роздрібної торгівлі, аптеку, універмаг, супермаркет тощо. Наведення повного переліку товарів, що розміщується в одному місці, не є доцільним, оскільки основний наголос у такому визначенні має робитися на характеристиках послуги, що надається.

Зазначення сектору ринку є обов’язковим, але це, як правило, не пов’язується з конкретним пунктом роздрібної торгівлі. Не має значення і кількість таких пунктів торгівлі. (Як, за аналогією зі знаком для певного виду товарів, наприклад телевізорів, не має значення їх кількість).

Сучасна торгівля має нові засоби реалізації товарів, наприклад за допомогою електронних засобів (електронні каталоги, сторінки Інтернет), засобів зв’язку (каналів-телемагазинів), за поштовим замовленням тощо.

Як і у випадку зі спеціалізованими пунктами роздрібної торгівлі, при визначенні такої послуги в переліку необхідно зазначати послугу щодо надання можливості покупцям зручно вибирати та купувати товари інших осіб, за допомогою, наприклад, зведення переліку цих товарів у каталоги або через електронні засоби торгівлі. Така ж сама практика має застосовуватись особами, що надають послуги оптової торгівлі.

Якщо на реєстрацію заявляється позначення, що має у своєму складі як елемент словесне зазначення назви товару (насамперед це стосується такого позначення як етикетки), то у переліку товарів слід зазначати тільки цю назву товару і не слід зазначати назви інших товарів, або загальну назву групи (виду) товарів, до якої належить цей товар. Наприклад, якщо етикетка містить назву товару "вино", не слід зазначати у переліку узагальнену назву – "алкогольні напої", якщо етикетка призначена для конкретного товару "печиво" і це позначення присутнє в етикетці, не слід зазначати у переліку товарів назву – "кондитерські вироби", таке зазначення буде оманливим для споживача, тому що до кондитерських виробів відноситься не тільки печиво, а, наприклад, і вафлі.

При здійсненні класифікування за класами МКТП не слід зазначати також невизначене формулювання: "всі товари (послуги), що можуть бути віднесені до парфумерних виробів (…до транспортного перевозіння ) тощо. В таких випадках для визначення обсягу прав, заявнику необхідно зазначати перелік конкретних назв товарів (послуг), які належать до зазначеної узагальненої групи товарів (послуг).

Якщо складений перелік товарів і/або послуг не вміщується у розділі заяви під кодом (511), то він повністю наводиться на окремому аркуші, як додаток до заяви, за формою, що передбачена у бланку заяви під кодом (511) і підписується заявником. Підпис юридичної особи засвідчується печаткою. У розділі заяви під кодом (511) у такому разі зазначається посилання, наприклад: "Додаток 1". При цьому не допускається надання, як додатку, переліку товарів і послуг у вигляді ксерокопій переліку відповідних класів МКТП.

Розділ під кодом (390) стосується іноземних заявників і заповнюється в тому разі, якщо заявлений на реєстрацію знак підпадає під дію Ст.6 quinquies "Паризької конвенції по охороні промислової власності" (правило "telle-quelle").

Якщо заявка є виділеною з раніше поданої до Укрпатенту заявки (первісної) за процедурою розділення заявки, у розділі під кодом (641) зазначається номер первісної заявки, яка пов’язана з виділеною у правовому відношенні.