2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок

Будь-яке поняття характеризується змістом і обсягом.

Зміст поняття це сукупність його суттєвих і несуттєвих ознак.

Обсягом поняття називається множина, клас предметів, кожний з яких містить всі ознаки, вказані в змісті поняття, тобто ту кількість об'єктів, на яку може бути поширено зміст даного поняття. Наприклад, до обсягу поняття "винахід" входять всі винаходи, які були зроблені, які є в даний час і які ще будуть зроблені, незалежно від їх класифікації і конкретного змісту.

Важливо тільки, щоб всі вони містили його характерні ознаки. Це має бути рішення задачі, що відноситься до об'єктів, визначених п.2 ст.6 Закону, і відповідати вимогам патентоздатності, тобто бути новими, мати винахідницький рівень і бути промислове придатними. Зміст і обсяг поняття тісно пов'язані одне з одним. Цей зв'язок відбивається у формально-логічному законі зворотного відношення, згідно із яким із збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст і навпаки (рис. 2). Наприклад, якщо до поняття "авторучка" додати "кулькова", тобто утворити поняття "кулькова авторучка", то ми збільшимо зміст цього поняття, але одночасно звузимо його обсяг, оскільки з усього різноманіття авторучок виділені тільки кулькові авторучки.

Рис. 2. Закон зворотного відношення між змістом і обсягом поняття

Логіка оперує також поняттями класу (множини), підкласу (підмножини) і елемента класу (елемента множини). Поняття класу, підкласу тощо знаходять своє відображення в класифікації винаходів - наприклад, в МПК - міжнародній патентній класифікації винаходів, в МКТЗ - міжнародні класифікації товарних знаків і в МКПО - міжнародній класифікації промислових зразків, а також в національних класифікаціях цих об'єктів промислової власності.

2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними

За обсягом поняття поділяють на одиничні і загальні, а за змістом на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, безвідносні і співвідносні. Більш докладну інформацію про види понять можна знайти в підручниках з формальної логіки.

Як видно з рис. 3 поняття знаходяться в різних відношеннях один до одного (наприклад, порівнянні і непорівнянні).

Рис.3. Відношення між поняттями у формальній логіці

Порівнянні – це такі поняття, які мають деякі спільні ознаки предмета або класу однорідних предметів.

Непорівнянні – це поняття, які не мають спільних ознак та далекі одне від одного за своїм змістом. Наприклад, «заявка на пристрій» і «заявка на спосіб» – поняття порівнянні. «Патентоздатність» і «канцелярський стіл» – поняття непорівнянні, оскільки в них немає спільних ознак.

Порівнянні поняття бувають сумісними і несумісними.

Сумісні – це поняття, в яких немає ознак, що виключають одна одну. Наприклад, поняття «винахідник» і «робітник» є різними за змістом, проте вони не мають ознак, що виключають одна одну.

Несумісні – це поняття, в змісті яких є ознаки, що виключають одна одну. Наприклад, «пристрій», «спосіб» «речовина» є несумісними, оскільки їх ознаки виключають одна одну.

Сумісні поняття можуть знаходитися у відношенні рівнозначності (тотожності), перетину і підпорядкування.

Поняття, в яких мислиться один і той же предмет і які повністю збігаються за обсягом, знаходяться у відношенні рівнозначності. Їх обсяги повністю співпадають, хоча зміст різний, наприклад, «Укрпатент» і «Орган, що здійснює експертизу об'єктів промислової власності».

Поняття, в яких є деякі спільні ознаки, знаходяться у відношенні перетину. Обсяг одного з понять входить частково до обсягу іншого поняття, наприклад, поняття «робітник» і «винахідник», оскільки не всі робітники – винахідники і не всі винахідники є робітниками.

Поняття, одне з яких повністю входить до обсягу іншого, знаходяться у відношенні підпорядкування.Поняття з більшим обсягом називається «таким, що підпорядковує», а поняття із меншим обсягом – «таким, що підпорядковане», наприклад, поняття «винахід» – таке, що підпорядковує, а поняття «об'єкт винаходу» – таке, що підпорядковане.

Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальні поняття, то поняття, що підпорядковує, називається родом, а підпорядковане поняття – видом. Слід зазначити, що в логіці поняття роду і виду не має абсолютного значення, тобто всяке загальне поняття може бути одночасне видом по відношенню до більш загального поняття і родом по відношенню до вужчого. Наприклад, поняття «пристрій» є видом по відношенню до більш загального поняття «об'єкт винаходу» і одночасно родом по відношенню до поняття «транспортний засіб».

Якщо до родового поняття входить не одне, а два чи більше видових понять, що виключають одне одного, то відношення цих видів до роду буде відношенням супідрядності. Наприклад, поняття «об'єкт винаходу» (рід) – поняття «пристрій», «спосіб», «речовина» (види).

Крім того, поняття можуть знаходитися у відношенні суперечності і протилежності.

Поняття, одне з яких містить деякі ознаки, а інше ці ж ознаки заперечує, не замінюючи їх ніякими іншими ознаками, знаходяться у відношенні суперечності.

Поняття, одне з яких містить деякі ознаки, а інше ці ж ознаки заперечує, заміняючи їх ознаками, що виключають ознаки першого поняття, знаходяться у відношенні протилежності.