2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
загальне зорове враження;
вид шрифту;
графічне відтворення (написання) з урахуванням характеру букв (наприклад, друкарські або письмові, заголовні або рядкові);
розташування букв по відношенню одна до одної (наприклад, послідовне, накладення однієї букви на іншу повністю або частково тощо);
алфавіт, буквами якого написано слово;
колір або поєднання кольорів.
Графічна схожість може усилити схожість позначень або, навпаки, ослабити його. Наприклад, використовування однакового алфавіту усилює схожість позначень BUROTEL і BUROTEK. В результаті вживання в написанні позначень букв різних алфавітів, вони можуть не бути визнані схожими настільки, що їх можна сплутати. Наприклад, позначення БУРОТЕЛ, виконане буквами Українського алфавіту, може не бути визнано схожим з позначенням BUROTEK.
Звичайне написання позначень BUROTEL і BUROTEK усилює їх схожість. Написання ж позначення BUROTEK в оригінальній графічній манері відповідно ослабляє їх схожість:
BUROTEK
Оригінальне графічне виконання словесного позначення іноді може привести до втрати ним словесного характеру.
Наприклад, нижче приведено зображення словесних позначень МАРЧЕЛЛО і BUROTEK, виконаних в оригінальному графічному стилі. В результаті, позначення втрачає ознаки словесного позначення і набуває ознаки зображувального або комбінованого позначення. Експертиза подібних позначень повинна проводитися також відповідно до вимог, встановлених для зображувальних і комбінованих позначень. Тобто з урахуванням ознак схожості таких видів позначень.
3) Смислова схожість позначень, на відміну від графічної, може застосовуватись як самостійний критерій.
Смислова схожість визначається на підставі наступних ознак:
- подібність закладених в позначеннях понять, ідей (РОЗА С ЖЕМЧУЖИНОЙ – ТРОЯНДОВА ПЕРЛИНА; ЗОЛОТАЯ ГРОЗДЬ – СОНЯЧНЕ ГРОНО; NICEFACE (милое лицо) - ANGELFACE (ангельское лицо).
- збіг смислового значення позначень в різних мовах: НІКА – НІКЕ (богиня перемоги в старогрецькій міфології) або SURPRISE – СЮРПРИЗ;
- збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і, який має самостійне значення (БЛЕСТЯЩЕЕ ЧУДО ВОСТОКА – БЛИСКУЧЕ ЧУДО; CONTI - PAOLO CONTI);
- протилежність закладених в позначеннях понять, ідей (НАШ СПОКІЙ – ВАШ СПОКІЙ; НАШЕ РАДІО – ВАШЕ РАДІО).
Наявність в позначенні смислового значення або, навпаки, його відсутність, може сприяти визнанню порівнюваних позначень не схожими, не дивлячись на їх звукову схожість. Наприклад:
МАГ (чарівник) - МАК (квітка);
СОВА (птах) - Сава (чоловіче ім'я);
КОМПАС (прилад) - КОНПАС (вигадане слово);
ЕНЕЙ – ІНІЙ.
Якщо словесне позначення складається з двох і більше слів, ступінь схожості визначається як окремо по кожному слову, так і щодо всього позначенню в цілому.
Якщо одне з порівнюваних позначень має відмінну ідею або створює в свідомості один чітко визначений образ, навіть у разі збігу окремих слів, то такі позначення не можуть бути визнані схожими настільки, що їх можна сплутати.
Наприклад, словесні позначення „ШАПКА” і „ШАПКА МОНОМАХА” не можуть бути визнані схожими настільки, що їх можна сплутати, оскільки слово „ШАПКА” може створювати в свідомості людини різні образи (у одних – шапки-вушанки, у інших – спортивної шапки тощо.). Тоді як словосполучення „ШАПКА МОНОМАХА” відповідає тільки одному всім відомому і однаково сприйманому образу.
У зв‘язку з цим не може бути підставою для визнання позначень схожими настільки, що їх можна сплутати лише те, що до одного з них входить як елемент слово, що є, як таке, іншим позначенням.
Прикладом може бути також історичні словосполучення типу: КИЇВСЬКА РУСЬ, під час дослідження яких аналізується схожість всього позначення в цілому, а не його окремих елементів, а також слогани (девізи), які застосовуються останнім часом достатньо часто – «ЗАВЖДИ НА КРОК ВПЕРЕД». Ці позначення чітко асоціюються у споживача з певною ідеєю, несуть сильне емоційне навантаження.
Якщо словесне позначення складається з охороноздатних і неохороноздатних елементів, наприклад, „ПРОМЕСТ ІНЖИНІРИНГ”; „ДЕЛЬТА ІНВЕСТ”, то під час їх дослідження враховується тотожність і схожість саме охороноздатних елементів.
Проте, збіг таких елементів може посилити схожість позначень, наприклад, „KALPOL INTERNATIONAL” – „KALPAL INTERNATIONAL”. І, навпаки, розбіжність неохороноздатних елементів може сприяти збільшенню відмінності позначень, наприклад, „ELKOM PLUS” – „ELKOM TRUSN”.
Визначення схожості зображувальних і тривимірних позначень здійснюється при їх порівнянні з зображувальними позначеннями, об'ємними позначеннями; комбінованими позначеннями, які містять як елементи зображувальні позначення
При визначенні ступеня схожості зображувальних і тривимірних (об'ємних) позначень враховуються наступні ознаки:
зовнішня форма;
наявність або відсутність симетрії;
смислове значення;
вигляд і характер зображень (натуралістичне, стилізоване, карикатурне і т.п.);
поєднання кольорів і тонів.
Зазначені ознаки можуть враховуватися як кожна окремо, так і в різних поєднаннях.
Підчас визначення ступеня схожості зображувальних і тривимірних (об'ємних) позначень найважливішим є саме перше враження, яке виникає при порівнянні позначень. Саме перше враження є найближчим до сприйняття знаків споживачами. Тому, якщо першим враженням від порівняння двох позначень є враження схожості, а наступний аналіз виявить відмінність позначень через відмінність окремих елементів, то при визначенні ступеня схожості позначень слід керуватися першим враженням.
Оскільки при зоровому сприйнятті огляд об'єкту починається, як правило, з його зовнішнього контуру, то він же і запам'ятовується в першу чергу. Тому, визначення ступеня схожості позначень варто проводити з урахуванням схожості їх зовнішньої форми, не беручи до уваги незначну відмінність у внутрішніх деталях позначень.
|
|
На ступінь схожості зображувальних і тривимірних позначень впливає їх смислове значення (семантика).
Однакове смислове значення позначень посилює їх схожість, а різне – ослабляє. Наприклад, одне і те ж позначення, по-різному розташоване на площині, може мати різне смислове значення.
Схожість поєднання кольорів і тонів зображувальних і тривимірних позначень є допоміжною ознакою. Така схожість має переважне значення, як правило, при порівнянні зображувальних позначень, які є не конкретним зображенням, а поєднання різних кольорів і тонів (наприклад, смугасте позначення), тому що розрізняльна здатність таких позначень ґрунтується саме на певному поєднанні кольорів або тонів.
Під час встановлення ступеню схожості зображувальних і тривимірних позначень, які складаються з двох і більш елементів, вирішальною є ідентичність або схожість таких елементів:
домінуючих елементів;
елементів, на яких якнайбільше фіксується увага споживачів (до таких елементів відносяться, в першу чергу, зображення людей, тварин, рослин і інших об'єктів, які оточують людину, а також зображення букв, цифр);
елементів, які краще запам'ятовуються споживачами (наприклад, симетричні елементи; елементи, які є зображенням конкретних (реальних) об'єктів, а не абстрактних).
Під час визначення ступеня схожості комбінованих позначень вони порівнюються:
з комбінованими позначеннями;
з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, як елементи.
При дослідженні схожості комбінованих позначень визначається ступінь схожості як всього позначення в цілому, так і його складових елементів, з урахуванням значущості розташування ідентичного або схожого елемента в заявленому позначенні.
При цьому враховується чинник візуального домінування одного з елементів.
Таке домінування може бути викликано як великими розмірами елемента, так і його більш зручним для сприйняття розташуванням в композиції позначення.
Наприклад, елемент може займати центральне місце, з якого починається огляд позначення.
Зображення одного з елементів в кольорі може сприяти домінуванню цього елемента в композиції.
Значущість розташування елемента в комбінованому позначенні залежить також від того, якою мірою елемент сприяє виконанню позначенням його основної функції – вирізняти товари і послуги одних осіб від товарів і послуг інших осіб.
В комбінованому позначенні, яке складається з зображувального і словесного елементів, як правило, основним елементом є словесний елемент, оскільки він легше запам'ятовується, і саме на ньому акцентується увага споживача при сприйнятті позначення.
Особливо сильно ця тенденція виявляється під час розгляду етикеток.
Етикетка, як правило, містить в своєму складі оригінальну назву товару, наприклад, „Чорні очі”, „Фанта”, „Столичні”, „Червона шапочка”.
Зображувальна частина етикетки в більшості випадків слугує фоном для словесного елемента. Таким чином, особливо відносно товару, який є товаром широкого споживання і короткострокової дії, відмітним елементом є словесний елемент етикетки.