4. Формула винаходу (корисної моделі)

4.1. Загальні положення

Появу формули винаходу пов'язують із труднощами, що виникли при визначенні меж прав винахідника. В літературі формулу винаходу часто називають патентною формулою.

Формула винаходу є складовою частиною опису винаходу в більшості країн, в яких винахід є об'єктом правової охорони. Вона зазвичай розміщується за описом, який її обґрунтовує і роз'яснює. Формула і опис мають відповідати одне одному.

Формула винаходу це складена за встановленими правилами коротка словесна характеристика, що виражає технічну суть винаходу у вигляді сукупності суттєвих ознак рішення. Винахід завжди відноситься до одного з об'єктів, встановлених Законом (ч.2 ст.6), і характеризується за допомогою ознак цього об’єкта. Як відомо, критеріями віднесення ознаки об’єкта до числа суттєвих є її необхідність і достатність разом з іншими суттєвими ознаками рішення для досягнення технічного результату при реалізації винаходу.

Всі міркування щодо формули винаходу, описані в даному розділі, стосуються і корисної моделі.

Визначення технічної суті винаходу, яку представляє формула винаходу, є процесом, порівняним із визначенням понять, і, у зв'язку з цим, формула винаходу характеризується змістом і обсягом.

Зміст складають суттєві ознаки рішення, вказані у формулі, а обсяг визначається кількістю тих об'єктів, на які ця характеристика може бути поширена. Між змістом і обсягом формули винаходу існує та сама залежність, що і між змістом і обсягом будь-якого поняття.

4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)

Із нормативного визначення формули винаходу випливає (п.7 Правил), що вона повинна:

- виражати технічну суть винаходу;

- визначати межі винаходу;

- служити засобом встановлення факту використання винаходу;

- давати інформацію відповідним фахівцям щодо прогресу, який досягається винаходом в галузі, до якої відноситься винахід.

З перерахованих функцій формули винаходу випливає її значення. Правове значення формули винаходу полягає в тому, що вона визначає обсяг винаходу, тобто перелік тих об'єктів, на які розповсюджуються права винахідника, і дозволяє встановити факт використання винаходу шляхом порівняння ознак реального конкретного об’єкта із сукупністю ознак, наведених у формулі. Інформаційно-технічне значення формули полягає в тому, що вона публікується у ряді країн раніше за повний текст опису винаходу і містить інформацію про технічні засоби, необхідні для задоволення певної суспільної потреби. Це робить її оперативним джерелом інформації для зацікавлених фахівців щодо нового винаходу.

4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)

Вимога повноти викладу технічної суті винаходу означає, що у формулі повинні міститися всі без виключення суттєві ознаки рішення. Відсутність однієї або декількох суттєвих ознак не дозволяє, базуючись на формулі судити про суть винаходу і не дає можливості при його реалізації досягти технічного результату без додаткової творчості винахідництва. Це створює передумови для оскарження правомірності видачі охоронного документа.

Введення до формули несуттєвих ознак дає можливість обходу її і формула перестає бути гарантією отримання винагороди винахідником при використанні винаходу.

Узагальнення. Задля визначення права власника охоронного документа в найбільш широких межах, ознаки рішення повинні бути виражені у формулі винаходу по можливості узагальненими поняттями, термінами. Формула винаходу має характеризувати рішення не в якій-небудь частковій формі, а в усіх можливих його модифікаціях.

Відповідно до цього не треба вводити до формули ознаки, які виражені вузькими за обсягом поняттями, що допускають можливість обходу винаходу. Наприклад, якщо у формулі на пристрій необхідно відобразити наявність зв'язку між будь-якими елементами, не треба указувати конкретний вид зв'язку, наприклад, «зубчастий», якщо можливими є інші види кінематичного зв'язку. В цьому випадку треба використовувати ширші за обсягом поняття, наприклад, «зв'язок кінематичний». В поняття «кінематичний зв'язок» входять зубчастий, фрикційний та інші види зв'язку. При характеристиці кількісного вмісту компонентів в речовині не треба указувати їх точне співвідношення, наприклад 12%.

Для чіткого визначення меж прав власника охоронного документа ознаки, що включені до формули винаходу, не повинні допускати їх довільного тлумачення. Вони виражаються загальноприйнятими в даній галузі техніки поняттями або термінами, смисл яких зрозумілий фахівцю цієї .галузі.

З цієї причини не можна включати до формули винаходу такі невизначені ознаки, як «невеликий», «твердий», «більш гнучкий», «спеціальний» тощо. Ці слова не дають однозначного уявлення про засоби технічного рішення задачі. Проте, якщо такі поняття є загальновживаними в даній галузі, наприклад, «силове магнітне поле», «тривалість життя носіїв струму» тощо, їхнє використання є допустимим.

Вимога визначеності, що висувається до формули знаходиться в суперечності з вимогою узагальненості: прагнення до вираження суттєвих ознак більш узагальненими поняттями призводить до зниження визначеності цих ознак, а отже, і всієї формули в цілому. Ця суперечність певною мірою вирішується побудовою багатоланкової формули.

Лаконічність. Для чіткого з'ясування суті формула винаходу повинна бути лаконічною: технічна суть винаходу має характеризуватися чітко, без зайвих слів. Для цього міжнародна патентна практика виробила певні правила викладу формули винаходу: пункти формули висловлюються одним реченням, в якому перераховуються ознаки з мінімально необхідною кількістю слів, які не повторюються без необхідності.

Формула винаходу (або кожний пункт багатоланкової формули) висловлюється у вигляді одного граматичного речення, без крапок і крапок з комою.

Інші вимоги. При складанні формули винаходу необхідно ураховувати також вимогу, що полягає в тому, що у формулі винаходу слід указувати тільки такі ознаки, які дійсно належать даному винаходу. Відповідно до цього правила у формулі винаходу не можна вказувати на те, що, наприклад, у винайденому пристрої відсутній якийсь елемент, що входив до раніше відомого пристрою такого ж призначення, або на те, що із запропонованого способу виключена якась операція в порівнянні з прототипом.

Дана вимога обумовлена правовим значенням формули винаходу: вона покликана давати інформацію про те, які ознаки повинні бути, а не ті, які відсутні у винайденого об’єкта.