7.2.4. Єдність винаходу

Вимога єдності винаходу (Правило 13) в міжнародній заявці полягає в тому, що заявка повинна відноситися тільки до одного винаходу або до групи винаходів, настільки зв'язаних між собою, що вони утворюють єдиний загальний задум винахідництва. Вимога єдності для групи винаходів вважається виконаною, лише тоді, коли є технічний взаємозв'язок між цими винаходами, що виражається одним або декількома однаковими або відповідними особливими технічними ознаками. Вираз "особливі технічні ознаки" означає ті технічні ознаки, які визначають внесок, що робиться в рівень техніки кожним із винаходів, що заявляється, які розглядаються в сукупності. Визначення того, чи є група винаходів настільки взаємозв'язаною, що вона утворює єдиний загальний задум винахідництва, повинне перевірятися незалежно від того, чи заявляються ці винаходи в окремих пунктах або як альтернативи в одному пункті. Вимога єдності винаходу вважається виконаною при включенні до однієї заявки двох або більше незалежних пунктів формули тієї самої категорії (тобто продукт, спосіб, пристрій або застосування), які не можуть бути легко охоплені одним загальним пунктом формули. Крім того, дозволяється включати до заявки розумну кількість залежних пунктів формули, що розкривають специфічні ознаки винаходу, навіть, якщо ознаки будь-якого залежного пункту формули могли б самі по собі розглядатися як самостійний винахід. Детально приклади конкретних ситуацій інструкції, що стосуються єдності винаходу, викладені в додатку до Адміністративних інструкцій відповідно до Договору (за станом на 6 травня 1996 року).

7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки

Необхідно мати на увазі також, що міжнародна заявка має конфіденційний характер, тобто доступ будь-якій особи або органу до міжнародної заявки, за винятком випадків, коли є прохання або дозвіл заявника, до міжнародної публікації не дозволяється (ст.ЗО Договору).

Це положення не розповсюджується на пересилку будь-яких матеріалів до компетентного Міжнародного пошукового органу і вказаних відомств.

7.2.6. Міжнародний пошук і публікація

Як указувалося вище, за кожною міжнародною заявкою міжнародним пошуковим органом проводиться міжнародний пошук (ст.15 Договору). Міжнародний пошуковий орган (МПО) - це відомство, яке проводить міжнародний пошук за міжнародною заявкою, поданою в певне одержуюче відомство, і що є компетентним щодо проведення пошуку. Міжнародні пошукові органи - це ті національні або регіональні відомства промислової власності, які призначаються Асамблеєю (найвищим адміністративним органом РСТ) і які повинні відповідати вимогам, обумовленим в Договорі відносно кількості кваліфікованого персоналу для проведення пошуку, обсягу документації і мовних можливостей для роботи з цією документацією. Головною функцією міжнародного пошукового органу є проведення міжнародного пошуку і підготовка звіту про міжнародний пошук.

Метою міжнародного пошуку є виявлення відповідного рівня техніки, тобто всього того, що стало доступним третім особам будь-де в світі за допомогою письмового розкриття (включаючи креслення та інші ілюстрації) і що може бути корисним при визначенні того факту, чи є заявлений винахід новим і чи відповідає він рівню (тобто чи є винахід очевидним чи ні) винахідництва за умови, що розкриття стало доступним до дати міжнародної подачі. Міжнародний пошук проводиться на основі формули винаходу з урахуванням опису винаходу і креслень. Для пошуку повинен бути використаний "мінімум документації" (Правило 34),який включає:

- патенти, видані 1920-го року і пізніше у Франції, Японії, СРСР, Швейцарії (французькою і німецькою мовами), Великобританії, США, ФРН, а також колишнім патентним відомством Німеччини;

- заявки на патенти, якщо вони є, опубліковані в 1920 pоці і пізніше у вищезазначених країнах;

- авторські свідоцтва, видані в СРСР;

- видані свідоцтва про корисність і заявки на свідоцтва про корисність, опубліковані у Франції, а також видані патенти і заявки на патенти, опубліковані в будь-якій іншій країні після 1920-го року англійською, іспанською, французькою або німецькою мовами за умови, що національне відомство зацікавленої країни відбере ці документи і надасть їх в розпорядження кожного Міжнародного пошукового органу.

Міжнародний пошук охоплює всі ті галузі техніки, які можуть містити матеріал, що має відношення до винаходу, тобто не тільки ту галузь техніки, за якою винахід класифікується, але і аналогічні галузі незалежно від класифікації. Аналогічні галузі техніки визначаються у відповідності до того, що складає найбільш важливу функцію або галузь застосування винаходу.

Міжнародний пошук охоплює всі ті об'єкти, які зазвичай вважаються еквівалентними стосовно об’єкта винаходу, який заявляється, відносно всіх або окремих його ознак, навіть якщо специфічні риси винаходу є іншими.

Міжнародний пошуковий орган не зобов'язаний проводити пошук за заявкою, якщо вона відноситься до об’єкта, відносно якого він не зобов'язаний проводити пошук (перелік таких об'єктів вказаний в п.7.2.2 цього розділу ), або якщо опис, формула винаходу або креслення не задовольняють встановленим вимогам і проведення повного пошуку є неможливим. В таких випадках МПО повідомляє заявника, що звіт про міжнародний пошук підготовлений не буде.

Якщо в міжнародній заявці відсутня назва і Одержуюче відомство повідомило МПО про те, що воно вже запропонувало заявнику виправити цей недолік, МПО проводить міжнародний пошук до того моменту, доки не отримає повідомлення про те, що дана заявка вважається вилученою. Якщо ж МПО вважає, що назва не відповідає вимогам, що висуваються до назви, він сам встановлює назву. Якщо міжнародна заявка не містить реферату (Правило 38) і Одержуюче відомство повідомило МПО про те, що воно вже запропонувало заявнику виправити цей недолік, МПО проводить міжнародний пошук до тих пір, поки він не отримає повідомлення про те, що дана заявка вважається вилученою. В тих випадках, коли заявнику не було запропоновано надати реферат або якщо МПО вважає, що він не відповідає вимогам згідно із правилом 8, він сам складає реферат, а заявнику пропонує надати свої зауваження щодо реферату протягом одного місяця з дати відправки звіту про міжнародний пошук,

Якщо МПО вважає, що міжнародна заявка не задовольняє вимозі єдності винаходу (Правило 40), він пропонує заявнику сплатити додаткові мита із зазначенням причин, на підставі яких вважається, що міжнародна заявка не відповідає вимозі єдності винаходу. МПО готує звіт про міжнародний пошук щодо тих частин міжнародної заявки, які відносяться до винаходу, згаданого першим у формулі ("головний винахід"), а також за умови сплати у встановлений термін додаткових мит, що вимагаються, щодо тих частин міжнародної заявки, які відносяться до винаходів, за які ці мита сплачені. Звіт про міжнародний пошук складається у встановлений термін і за встановленою формою. В ньому указуються МПО, який проводив пошук, номер міжнародної заявки, ім'я заявника, назва одержуючого відомства, дата міжнародної подачі, дата подачі будь-якої попередньої заявки, пріоритет якої витребується, дата фактичного завершення міжнародного пошуку, класифікація об’єкта винаходу, принаймні відповідно до міжнародної патентної класифікації.

Головним змістом звіту є посилання на більш ранні релевантні документи, які відносяться до предмета пошуку. Це показує заявнику, чи продовжувати патентування заявки у вказаному відомстві, тобто чи переводити заявку з міжнародної фази на національну. Якщо у відповідності до звіту про міжнародний пошук він вирішить вилучити заявку, то він заощадить всі подальші витрати. Звіт про міжнародний пошук містить також іншу інформацію, корисну для заявника, наприклад класифікацію об’єкта винаходу і перелік галузей, за якими був проведений пошук МПО.

Посилання, що мають найбільш близьке відношення до предмета пошуку, в звіті виокремлюються особливо. Посилання, що не відносяться до всіх пунктів формули, наводяться щодо пункту або пунктів, яких вони стосуються.

Для підготовки звіту передбачено термін, що не перевищує трьох місяців від дати отримання копії для пошуку МПО або дев'яти місяців від дати пріоритету залежно від того, який термін закінчується пізніше (Правило 42). Звіт про міжнародний пошук відразу після його підготовки надсилають заявнику і міжнародному бюро.

Після отримання звіту про пошук заявник має право один раз змінити формулу винаходу і подати ці зміни із стислим їх поясненням до Міжнародного бюро протягом двох місяців з дати надсилання звіту про пошук МПО заявнику, причому зміни не повинні виходити за рамки того, що розкрито в первинно поданій міжнародній заявці.

Потім міжнародна заявка разом із звітом про пошук (разом з його перекладом) розсилається в кожне вказане відомство. Якщо формула винаходу була змінена, то матеріали повинні містити або повний текст формули винаходу як в первинному, так і в зміненому вигляді, або повний текст формули винаходу в первинному вигляді із вказівкою внесених змін.

Міжнародне бюро здійснює публікацію міжнародних заявок і звіту про міжнародний пошук після закінчення 18 місяців з дати пріоритету цієї заявки (ст. 21 Договору).

Міжнародна заявка публікується у вигляді брошури (Правило 48), яка містить:

• стандартний титульний аркуш;

• опис винаходу;

• формулу винаходу;

• креслення (якщо такі є);

• звіт про міжнародний пошук і будь-які пояснення у зв'язку зі зміною формули винаходу.

Титульний аркуш включає дані із заяви та інші дані, передбачені Адміністративною інструкцією, фігуру або фігури креслень, якщо вони є в міжнародній заявці, реферат та інші дані.

Раніше, якщо заявник подавав заявку згідно правилам першого розділу Договору про патентну кооперацію, що включає співпрацю тільки в галузі подачі заявки і проведення щодо неї міжнародного пошуку, то до закінчення 20-го місяця з дати пріоритету заявник повинен був сплатити в кожній з указаних ним країн національне мито, яке визначене національним законодавством країни, а також надати переклад заявки мовою цієї країни. Оскільки 20 місячний термін для входження в національну фазу за першим розділом скасований з 01.04.2002 року і зараз діє у відповідності зі Статтею 22 РСТ 30 місячний термін, то в даний час понад 80% заявок спрямовують на МПЕ з метою продовження терміну входження в національну фазу. При цьому зберігається можливість більш раннього входження в національну фазу для країн відповідно до Статті 23(2), які ще не приєдналися до цього положення.