3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки

Класифікація ознак проводиться на підставі вивчення їх необхідності і достатності при різних поняттях, якими вони можуть бути виражені, для досягнення технічного результат (далі - ТР) винаходу.

Критерієм віднесення ознаки до числа загальних суттєвих ознак рішення є її необхідність і достатність разом з іншими для досягнення ТР винаходу в усіх випадках його використання. Це означає, що якщо хоча б однаї із загальних суттєвих ознак буде відсутгьою, то при використанні такого рішення (неповної сукупності суттєвих ознак) ТР не буде досягнуто взагалі. Знаходження відсутньої ознаки — творчість, а не результат інженерного рішення винахідництва, заснованого на спеціальних знаннях у галузі, до якої відноситься рішення.

Часткові суттєві ознаки винаходу також відповідають умові необхідності і достатності для досягнення ТР, але на відміну від загальних суттєвих ці ознаки виражені більш вузькими за обсягом поняттями, наприклад видовими по відношенню до понять, якими подані загальні суттєві ознаки рішення.

На відміну від загальних суттєвих ознак при значеннях часткових ознак можуть бути отримані максимальні значення окремих показників винайденого об’єкта. В деяких випадках при часткових значеннях ознак забезпечується оптимальний комплекс всіх показників об’єкта.

Часткові суттєві ознаки можуть розвивати всю сукупність загальних суттєвих ознак шляхом доповнення її, тобто в цьому випадку вони виражені ознаками, які не є видовими по відношенню до якої-небудь загальної суттєвої ознаки.

В таких випадках часткові ознаки відповідають умові необхідності і достатності з іншими для досягнення того ж результату, але за певних, окремих призначеннях об’єкта винаходу.

Іншими словами, ці часткові суттєві ознаки відповідають умові необхідності і достатності досягнення ТР часткової задачі. Видовим поняттям тут є не поняття, що виражає суттєву ознаку, а поняття, яким представлена задача, що вирішується частковими ознаками.

До числа часткових суттєвих ознак відносять також ознаки, які сприяюють досягненню ТР, що є додатковим до ТР, що забезпечується загальними суттєвими ознаками. Проте необхідно звернути увагу на те, що цей додатковий ТР досягається при значеннях часткових суттєвих ознак тільки за обов'язкової участі загальних суттєвих. Інакше такий розвиток сукупності загальних суттєвих ознак має розглядатися як порушення єдності винаходу.

Наприклад, при визначенні технічної суті рішення, об'єктом якого була люстрова фарба (речовина), встановлено, що ТР рішення – зменшення токсичності фарби – може бути досягнутий, якщо до компонентів раніше відомої фарби – терпенсульфиду золота – додати залізне мило і бутилтитанат або резинат титану. Крім того, встановлено, що якщо до вказаних компонентів додати ще й органічні сполуки вісмуту і бору, то така фарба буде не лише менш токсичною, але матиме блиск і значну інтенсивність кольору. Органічні сполуки вісмуту і бору використовувалися раніше при отриманні фарб для додавання їм блиску, проте в даному випадку виявилося, що в поєднанні із залізним милом, бутилтитанатом або резинатом титану, окрім відомої властивості (блиску) вони підвищують інтенсивність кольору. Можливість вияву ними такої властивості була встановлена вперше.

Таким чином, ТР рішення може бути досягнутий без органічних сполук вісмуту і бору – тобто вони не можуть бути віднесені до загальних суттєвих ознак. Їх наявність у складі фарби дозволяє досягти ТР, що явився додатковим до того, який забезпечують загальні суттєві ознаки. Проте та обставина, що додавання цих сполук призводить до отримання нової властивості тільки в поєднанні із загальними суттєвими ознаками, дозволяє розглядати їх як часткові суттєві ознаки.