- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
7.1.2. Терміни і визначення
Для кращого і однозначного розуміння подальшого тексту наведемо деякі визначення із ст.2 Договору:
"національний" патент означає патент, виданий національним органом;
"регіональний» патент - патент, виданий національним або міжурядовим органом, що має право видавати патенти, які діють більш ніж в одній державі;
"міжнародна заявка" - заявка, подана згідно із цим Договором;
"національне відомство" - урядовий орган Договірної держави, уповноважений видавати патенти (в Україні це Установа відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. • Як указувалося вище в темі 6 Установа делегувала ці повноваження Укрпатенту);
"указане відомство" - національне відомство держави або національне відомство, що діє від імені держави, указаної заявником відповідно до розділу 1 Договору;
"вибране відомство" - національне відомство держави або відомство, що діє від імені держави, вибране заявником відповідно до розділу 2 Договору;
"одержуюче відомство" - національне відомство або міжурядова організація, до якої подається міжнародна заявка.
7.2. Міжнародна фаза
7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
Міжнародна заявка за Договором РСТ - це заявка на винахід, подана до однієї з держав -учасниць Договору, і яка має статус звичайної національної заявки, що просить охорону винаходу в кожній договірній державі, вказаній в заявці. Заявник може вказати будь-яку договірну державу, де бажана охорона, вказавши назву цієї держави в заяві до міжнародної заявки. Подати міжнародну заявку може будь-який громадянин або мешканець держави - учасниці Договору.
Механізм патентування винаходів за процедурою РСТ показаний на рис 18. Заявник може подати міжнародну заявку до Одержуючого відомства країни, законним мешканцем або громадянином якої він є. Для більшості договірних держав Одержуючим відомством буде служити національне відомство промислової власності. Будь-яка міжнародна заявка подається однією з прийнятих мов, що визначені в угоді, яка укладена Міжнародним бюро і Міжнародним пошуковим органом, компетентним проводити пошук за цією заявкою, за умови, що, якщо в угоді визначено декілька мов, одержуючі відомства надають можливість заявнику подавати заявку будь-якою з цих мов. Прийнятими мовами є: англійська, іспанська, португальська, китайська, німецька, російська, французька і японська. Якщо міжнародна заявка подана будь-якою іншою мовою, публікується її переклад на англійську мову (Правила 12 і 48.3 Інструкції. Всі посилання на Правила стосуються Правил з Інструкції до Договору РСТ і надалі слово "Інструкція" не згадується).
Рис. 18. Механізм патентування винаходів за процедурою РСТ
7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
Відповідно до Договору (стаття З) міжнародна заявка повинна містити заяву, опис винаходу, один або декілька пунктів формули винаходу, одне або декілька креслень (якщо це необхідно) і реферат. Документи міжнародної заявки розташовуються в наступному порядку: заява, опис, формула, креслення і реферат.
Заявка має бути складена-встановленою мовою і відповідати:
- встановленим вимогам до оформлення міжнародної заявки;
- встановленій вимозі єдності винаходу;
- супроводжуватися сплатою встановлених мит.
Міжнародна заявка не повинна містити виразів або креслень, що суперечать моралі, громадському порядку, зневажливих висловів по відношенню до продукції або технологічних процесів будь-яких осіб, а також по відношенню до якості або до чинності заявок або патентів цих осіб (прості порівняння з рівнем техніки самі по собі не розглядаються як зневажливі вислови), висловів або інших відомостей, що явно не стосуються даного питання або що не викликані необхідністю в даному випадку (Правило 9).
В Інструкції вказані також додаткові вимоги, що висуваються до оформлення міжнародної заявки. Зокрема, обумовлено формат аркушів А 4 (29.7 х 21 см), розмір полів на аркушах, зазначено, що всі аркуші в заявці послідовно нумеруються арабськими цифрами, рекомендується нумерувати також кожний п'ятий рядок кожного аркуша опису і кожного аркуша формули (Правило 11). Кожний елемент міжнародної заявки (заява, опис винаходу, формула винаходу, креслення, реферат) повинен починатися з нового аркуша. Заява, опис винаходу, формула і реферат друкуються через 1,5 інтервалу. Тільки графічні або математичні формули, а також окремі ієрогліфи китайської або японської мов у разі потреби можуть бути написані від руки або намальовані. Одиниці вимірювання і ваги в міжнародній заявці наводять в одиницях метричної системи, температуру - в градусах Цельсія тощо. Слід застосовувати лише такі технічні терміни, позначення і символи, які є загальноприйнятими в даній галузі. Термінологія і позначення мають бути однаковими в усьому тексті міжнародної заявки (Правило 10). В Правилі 39 Інструкції перераховано також об'єкти, які не можуть бути описані в міжнародній заявці і за якими жоден міжнародний пошуковий орган не зобов'язаний проводити пошук. До таких об'єктів відносяться:
наукові і математичні теорії;
сорти рослин, породи тварин або чисто біологічні способи вирощування рослин і тварин, за винятком мікробіологічних способів і продуктів, які отримані такими способами;
схеми, правила або методи організації виробництва, виконання чисто розумових розрахунків або ігор;
оперативні або терапевтичні методи лікування людей або тварин, а також способи діагностики;
простий виклад інформації;
обчислювальні програми в тому випадку, коли Міжнародний пошуковий орган не оснащений для проведення пошуку для визначення рівня техніки відносно таких програм.
Зазвичай міжнародна заявка повинна подаватися в одному примірнику (Правило 11.1). Проте, одержуюче відомство може зажадати, щоб міжнародна заявка і супутні документи подавалися у 2-х або 3-х примірниках. Причиною подачі міжнародної заявки в декількох примірниках є та обставина, що один її примірник, що зветься "копією для одержуючого відомства", залишається в одержуючому відомстві, інший примірник, названий "реєстраційним примірником" пересилається одержуючим відомством до міжнародного бюро і третій примірник, що називається "копією для пошуку", пересилається одержуючим відомством до міжнародного пошукового органу.
Датою "міжнародної подачі" міжнародної заявки є дата, на яку заявка відповідає певним обов’язковим вимогам, що дає можливість визнати її міжнародною заявкою одержуючим відомством, до якого вона була подана.
Якщо заявка, яка подається, не відповідає таким вимогам, заявника повідомляють про невиконання цих вимог. Заявнику пропонують- внести необхідні виправлення. Якщо недоліки можна виправити, то дата, на яку подані всі виправлення, вважається міжнародною датою подачі. Якщо заявник не може подати всі виправлення, які йому було запропоновано зробити, то заявка не вважається міжнародною. У такому випадку пошуковий тариф і міжнародне мито повертають заявнику.
Заявник, що заявляє пріоритет більш ранньої заявки на той же самий винахід, повинен в заяві вказати країну або країни, в які була подана більш рання заявка. Якщо на час подачі міжнародної заявки він не може вказати номер ранньої заявки, то він повинен подати ці відомості до міжнародного бюро не пізніше 16 місяців від дати пріоритету.
Копія первинної заявки, за якою заявляється пріоритет (пріоритетний документ), завірена відомством, до якого подана ця заявка, повинна бути подана в одержуюче відомство на час подачі міжнародної заявки або в міжнародне бюро не пізніше 16 місяців з дати пріоритету.
При поданні міжнародної заявки заявник має внести три необхідні платежі: тариф за пересилання, тариф за пошук та міжнародне мито.