- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
Етап вибору належного обсягу винаходу має на увазі вибір виду (спосіб, пристрій, речовина) і масштабу (ціле або частина) об'єкта захисту. Якщо сутність технічного рішення, що заявляється, дозволяє вибирати вид об'єкта захисту, то цей вибір впливає на обсяг винаходу. Так, наприклад, для варіантних рішень у вигляді пристроїв можна знайти спільність у способі, що лежить у їх основі. У цьому випадку зазначені рішення можуть бути поєднані в одному пункті формули винаходу шляхом захисту способу. У патентній літературі показано також, що захист у якості винаходу частини об'єкта може суттєво розширити обсяг винаходу в порівнянні із захистом цього об'єкта як цілого. У той же час очевидно, що різні видові поняття не перебувають у родовидових відношеннях між собою – хоча б тому, що вони містять ознаки різного характеру (наприклад, операції у способі та елементи в пристрої), несумісні в одному понятті (об'єкті). Те ж саме можна сказати й про різномасштабні поняття, що стосуються цілого та частини, хоча вони характеризуються ознаками одного характеру. Але перебуваючи в родовидовых відношеннях, різновидові або різномасштабні поняття є логічно неспівставимі за обсягом.
Формально-логічне виявлення об'ємних співвідношень між поняттями засноване на їх порівнянні між собою за змістом. При такому порівнянні з'ясовують, чи можна шляхом узагальнення (обмеження) одного поняття одержати інше; якщо можна, то обсяг першого поняття менше (більше) обсягу другого, якщо не можна, те обсяги понять є непорівнянними. Але тоді виникає питання: якщо обидва поняття для різновидових або для різномасштабних об'єктів непорівнянні, то як судять про вплив вибору виду масштабу об'єкта на обсяг винаходу? Якщо бачать тільки один варіант технічного рішення, то він і визначає вид і масштаб об'єкта винаходу, та відповідне вихідне поняття. Коли ж є декілька варіантів нового технічного рішення, то їх необхідно узагальнити у відповідному понятті – об'єкті винаходу. У цій ситуації можна вважати, що відомий обсяг необхідного поняття (варіанти технічного рішення), але невідомо його зміст. Формулюючи поняття для різних за видом та за масштабом об'єктів винаходу, можна перевірити ступінь охоплення кожним з них усіх варіантів технічного рішення. Це дозволяє судити про те, яке з конкуруючих понять найбільше повно охоплює зазначені варіанти й, отже, має більший обсяг. Таким чином, у цьому випадку конкуруючі поняття логічно не співставляються безпосередньо між собою ні за змістом, ні за обсягом. Кожне з них окремо перевіряється за критерієм відповідності вже відомим варіантам рішення, що дозволяє побічно судити про більший або менший обсяг одного з конкуруючих понять стосовно іншого. Очевидно, що це можливо тільки тоді, коли є відомим обсяг винаходу у вигляді варіантів технічного рішення.
Для того щоб визначити обсяг винаходу технічне рішення слід описати максимально узагальненими ознаками й перевірити, чи не буде в такому випадку спростовуватись новизна цього технічного рішення, виходячи з відомого рівня знань. Ознаки винаходу необхідно поступово конкретизувати до такого ступеня, коли виявиться, що знову розроблене технічне рішення втілює в собі нове знання й відповідає критерію новизни. При цьому тільки в тому випадку, коли зазначення ознаки в якісній формі є недостатнім, буде потрібно порушити питання про ще більший ступінь його конкретизації. Подальша ж конкретизація ознаки буде залежати від необхідного рівня розкриття ознаки, тобто від вираження його таким чином, коли однозначно виявляється причинно-наслідковий зв'язок між ознакою та технічним результатом, що досягається. Наприклад, якщо встановлено, що в процесі синтезу корисного продукту при температурі вище 70 °С вихід продукту знижується в результаті активації синтезу побічних продуктів, то сутність такого умовного винаходу повинна бути виражена у вигляді рекомендації проводити синтез при температурі, що не перевищує 70°С. Особливість даного технічного рішення буде полягати в тому, що на основі отриманого нового знання виявляється можливим розв'язати поставлене завдання при дотриманні названого умови, і в тому, що між відмітною ознакою винаходу, що й досягається технічним результатом існує певний причинно-наслідковий зв'язок. Якщо в такій ситуації у формулі винаходу привести конкретні температурні режими, наприклад 40-70 °С, то між ознакою и технічним результатом, що досягається, не буде причинно-наслідковому зв'язку – технічного результату було досягнуто не тому, що процес проводили саме в зазначеному інтервалі температур, а тому, що його проводили при температурі, нижче 70 °С. Напроти, якщо встановлене, що в діапазоні температур 40-70 °С спостерігається оптимальне співвідношення швидкостей основний і побічних реакцій, що не має місця при більш низьких або високих температурах, і саме це приводить до підвищення виходу продукту, то причинно-наслідковий зв'язок існує саме між цими конкретними значеннями ознаки і технічним результатом, що досягається.