- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
4.5.3. Спеціальні види формул
Група винаходів. Технічна суть групи винаходів (п. 7.2.4 Правил) визначається бататоланкою формулою з кількома незалежними пунктами, кожний з яких визначає технічну суть одного з винаходів, які увійшли до заявки.
Послідовність викладу незалежних пунктів формули визначається об'єктом, до якого відноситься ТР всієї групи. Якщо винаходи відносяться до різних об'єктів, один з яких призначений для отримання, здійснення або використання іншого об’єкта, то в першому пункті формули зазвичай характеризується суть винаходу, що відноситься до об’єкта, який треба отримати (здійснити або використати). Якщо один винахід відноситься до об’єкта в цілому, а інший - до його частини, то в першому пункті викладається. технічна суть винаходу, що відноситься до цілого.
Оскільки суть кожного з винаходів, об'єднаних єдиним винахідницьким задумом викладається в незалежних пунктах формули, то ці пункти, як правило, не повинні мати посилань на будь-які інші пункти формули, а їх структура не має будь-яких відмінностей від структури одноланкової формули винаходу. Інколи все ж посилання допускаються, якщо вони дають змогу викласти даний незалежний пункт без повторення в ньому повністю змісту інших пунктів.
Незалежні пункти формули, що містить групу винаходів, можуть мати додаткові пункти, які групуються разом із тим незалежним пунктом, якому вони підпорядковані безпосередньо або через попередні додаткові пункти.
Нове застосування відомого об’єкта . Формула винаходу «на застосування» не має відрізняльної і обмежувальної частин (п. 14.3 Правил). Вона складається з двох частин:
- перша - завжди починається зі слова «застосування», за яким йде назва відомого об’єкта в родовому відмінку, пропонованого до нового застосування;
- друга - зі слів « як...», за якою указують назву об’єкта, що виражає нове призначення об’єкта.
Формула винаходу:
«Застосування бурового розчину (назва відомого об’єкта) як електроліту для рідинних резисторів (назва об’єкта, що виражає нове призначення)».
4.5.4. Формула корисної моделі
Заявка на корисну модель оформляється і подається за тими ж правилами, що і заявка на винахід, і виражає технічне рішення за допомогою ознак, властивих відповідному об’єкту. Тобто для характеристики корисної моделі використовують ознаки, вказані в розділах 3.3.1 – 3.3.5 цього посібника.
Побудова формули корисної моделі повністю співпадає з правилами побудови формули на винахід. Необхідно зауважити, що згідно із "Правилами складання ..." формула корисної моделі може було як одноланковою, так і багатоланковою, але на відміну від винаходу, кожна заявка на корисну модель повинна характеризувати лише одну корисну модель (ч. 4 ст. 12 Закону).
4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
Наведені в даному розділі формули винаходів (KM) є умовними, проте вони засновані на реальних формулах винаходів і корисних моделей, що були подані у заявках на видачу охоронного документа.
Аналіз помилок технічного характеру не проводився. В основу критерію відбору формули для аналізу була покладена доступність технічної суті викладеного в ньому рішення для якомога ширшого кола фахівців або наочність допущеної помилки.
Задачею аналізу, що поданий в даному розділі, є ілюстрація порушення деяких нормативних правил під час складання формули винаходу.
Приклад 1:
«Заливальна мастика для герметизації електричного акумулятора, наприклад свинцевого, що містить каучуковий регенерат, бітум і масло, відрізняється тим, що за регенерат узятий камерний бутилкаучуковий, причому співвідношення згаданих компонентів дорівнює 1:2:1 мас.ч.»
Формула складена із порушенням загальних правил, а також правил, встановлених для характеристики суті винаходів, які відносяться до речовини, що являє собою суміш компонентів.
В даному рішенні пропонується замінити у відомій речовині – заливальній мастиці – один вид каучукового регенерата на інший – камерний бутилкаучуковий. Навіть якщо допустити, що кількісне співвідношення компонентів є для даного рішення суттєвою ознакою, то погодитися з тим, що воно має виражатися точним співвідношенням, наведеним у формулі, не можна.
Правила формулювання ознак у формулі на речовину вимагають наведення кількісного співвідношення компонентів у вигляді інтервалу тих значень, за яких ТР винаходу може бути досягнутий.
Відповідно до діючих Правил формула мала бути складена таким чином:
«Заливальна мастика для герметизації електричного акумулятора, наприклад, свинцевого, що складається із каучукового регенерата, бітуму і оливи, відрізняється тим, що вона містить як регенерат камерний бутилкаучуковий за наступного співвідношення компонентів, мас. ч.:
- камерний бутилкаучуковий регенерат 1 – 1,5;
- бітум 2–3;
- олива 1–1,5»
Приклад 2.
«Електромагнітний пристрій, що складається з просоченої ізолюючим матеріалом обмотки, що знаходиться в пазах магнітопровода, який відрізняється тим, що обмотка просочена сумішшю, яка складається з (%):
- золя ортокремнієвої кислоти 10 – 30;
- окисел алюмінія 20 – 40;
- слюда 70 – 80.»
Невірно визначено можливі межі вмісту компонентів: нижні межі нереальні, оскільки вони самі в сумі дають 100 %, тому іншу комбінацію у вказаних межах вже здійснити неможливо.
Але головна помилка в даній формулі пов'язана із невірним визначенням виду об’єкта при визначенні технічної суті:
- якщо було встановлено, що сукупність ознак, яка характеризує суміш, не є новою, а новим є лише призначення суміші, тоді треба було б скласти формулу винаходу на її «нове застосування»;
- якщо було встановлено, що сукупність ознак, що характеризує ізолюючу суміш є новою, то об'єкт винаходу — речовина і формулу винаходу треба було б скласти на рішення, об'єкт якого — ізолююча суміш для електромагнітного пристрою.
Приклад 3.
«Спосіб отримання 2-оксо-5-окси-2.5-дигідрофурана, який відрізняється тим, що фурфурол окислюють З0%-ним перекисом водню при 60 С' із подальшим нагріванням формилакрилової кислоти, що утворюється при цьому, до 160 °С у вакуумі з одночасною відгонкою цільового продукту».
В даній формулі характеризується не суть технічного рішення, а наводиться опис (майже пропис) отримання однієї конкретної хімічної сполуки. Пропонується спосіб отримання відомої речовини, а ТР в описі відсутній, тому з формули не можна зробити висновок про те, які переваги має новий спосіб.
Параметри процесу наведені у вигляді їх конкретних абсолютних значень, що призводить до того, що патент із такою формулою не гарантує заявнику захисту його прав.
Приклад 4.
Формула винаходу, що має назву «Спосіб лікування лейкопенії», булла складена таким чином:
«Застосування препарату «кобальт 30» для лікування лейкопенії». Назва винаходу не відповідає об’єкту, до якого вона відноситься: ні про який спосіб в даному винаході не йдеться. Об'єкт винаходу — засіб (препарат) для лікування.
Приклад 5.
«Застосування ефірана — 3 (ізопропил-хлорбутиловий ефір) у суміші з ОП-10 у співвідношенні 4 : 1 у вигляді 0,05 - 0,1 % водного розчину як стимулятора зростання і продуктивності гусені тутового шовкопряду шляхом обприскування цією сумішшю листя шовковиці, згодовуваного гусені з третього віку».
В цій формулі наведений:
1) Склад речовини (ефіран-3 -+- ОП-10 у співвідношенні 4:1).
2) Спосіб застосування цієї речовини (шляхом обприскування 0,05-0,1%-ним водним розчином вказаної суміші листя шовковиці, згодовуваного гусені з третього віку), тобто ні про яке нове застосування відомої речовини не йдеться.
Укладач формули не виявив суть винаходу, тому не виявляється можливим дати йому рекомендацію щодо правильного складання формули.
Окрім того, до числа помилок даної формули необхідно віднести вказівку на точне співвідношення (4 : 1) і наведення у формулі марки вживаної речовини (ОП-10).
Приклад 6.
Назва винаходу - «Спосіб приготування гідрозакладки».
Формула винаходу:
«Застосування пливуна як складової гідрозакладки із в'яжучими добавками».
Назва винаходу не відповідає його суті — рішення відноситься до складової гідрозакладки з в'яжучими добавками, тому назву слід сформулювати так: «Складова гідрозакладки з в'яжучими добавками».
Приклад 7.
«Спосіб отримання гіперину (3-галактозид-3,5,7,3'4'-пентаоксі-флавона), який відрізняється тим, що гіперин одержують з квітів і листя бавовника сорту 108-Ф».
«Каталізатор для окислювального дегідрирування ізоаміденів, що містить фосфорну кислоту на носії, відрізняється тим, що як носій узятий природний матеріал «саратовська опока», активована добавками солей марганцю або церію».
В першій формулі невідоме (характеристика суті рішення) визначено через невідоме «сорт 108-Ф». Подібне формулювання суттєвих ознак рішення у формулі є неприпустимим. Та сама помилка допущена у другій формулі: «Саратовська опока» має певний хімічний склад, компоненти якого впливають на підвищення селективності каталізатора. В даному випадку суть рішення не виявлено, а винахід не дає можливості неодноразового відтворення.
Приклад 8.
«Розчинник ливарних фарб, паст і закріплювачів, який відрізняється тим, що як розчинник застосовують важкий абсорбент, що отримують у вигляді відходів в цехах газорозподілу на заводах синтетичного спирту». У такому вигляді формула винаходу складається, якщо розчинник – суміш компонентів, а в даному випадку йдеться не про штучно одержану суміш, а про застосування готової, відомої складної суміші – абсорбенту, охарактеризованої за типом генетичного визначення поняття, тому і формула винаходу повинна бути складена на «нове застосування».
«Застосування важкого абсорбенту – відходу газорозподілу при виробництві синтетичного спирту як розчинника ливарних фарб, паст і закріплювачів».
Приклад 9.
Назва винаходу – «Відбілювач цементного клінкеру».
Формула винаходу:
«Застосування як відбілювача цементного клінкеру 2-5 % водного розчину триетаноламіна».
Тут порушено прийняту структуру формули винаходу, що відноситься до застосування відомих об'єктів. Її слід скласти таким чином:
«Застосування 2-5%-ного водного розчину триетаноламіна як відбілювача цементного клінкеру».
Приклад 10.
«Глазур, що включає РbО, Аl2O3, В2О3, яка відрізняється тим, що вона додатково містить MnO, SiO2, ZrO2 при такому співвідношенні компонентів, мас. %:
РbО - 19-20;
Al2О3 9-12;
В2О3 - 7,7-9,5;
SiO - 48-50;
ZrO2- 5,7-5,9;
MnО - 0,1—0,3».
До характеристики суті даного технічного рішення включено несуттєву ознаку, якою є вказівка на наявність фарбника МпО. Останній не впливає на хімічну стійкість глазурі (технічний результат, заявлений в описі винаходу), а застосування його або іншого фарбника залежить від бажаного кольору глазурі.
Тому необхідно було б до обмежувальної частини включити ознаку, сформульовану у вигляді поняття, що виражає функцію «фарбник», повторивши його при вказівці кількісного вмісту компонентів.
Приклад 11.
1. «Спосіб боротьби із запорошеною головешкою пшениці і ячменю шляхом обробки насіння фунгіцидом, який відрізняється тим, що в якості останніх беруть сульфанілову кислоту (п-амино-бензолсульфокислоту – Н2NC6Н4SOЗН) або її солі, наприклад кальцієву, калієву, амонієву, моноетаноламінову».
2. «Спосіб проявлення фотоматеріалів для ядерних досліджень, який відрізняється тим, що в якості речовини, що проявляє, застосовують хлоргідрат 1-феніл-3-метил-4-аміно-піразолона-5».
3. Спосіб стабілізації поліалкілсилоксанових рідин шляхом додавання присадки, який відрізняється тим, що як присадки застосовують алкілароматичні вуглеводні, виділені із нафтових масел».
У всіх трьох вищенаведених формулах винаходів даного прикладу допущено помилку, пов'язану із неправильним вибором об’єкта винаходу при визначенні технічної суті рішення. У всіх трьох винаходах йдеться про нове застосування відомих об'єктів. Крім того, у формулі винаходу «Спосіб боротьби із запорошеною головешкою...» у відрізняльній частині міститься не тільки загальна суттєва ознака, але і часткова. Місце останньої – в додатковому пункті, якого наведена формула винаходу не містить.
Можна було б погодитися з укладачем цих формул, якби застосування відомих речовин супроводжувалося змінами в способі або їх застосування було б придатне для певного виду способів, наприклад, не взагалі для стабілізації поліалкілсилоксанових рідин шляхом додавання присадки, а для стабілізації цих же рідин, але з попередньою, наприклад, їх обробкою в ультразвуковому полі тощо.
Суть перерахованих рішень треба визначати за допомогою формули на «новее застосування».
Так, останнє рішення треба сформулювати:
«Застосування алкілароматичних вуглеводнів як стабілізатора поліалкилсилоксанових рідин». Назва цього винаходу «Стабілізатор поліалкилсилоксанових рідин». Аналогічним чином повинні бути складені формули для інших рішень.
Приклад 12.
«Сушильний циліндр, що містить корпус і торцеві кришки з цифрами, який відрізняється тим, що внутрішня поверхня корпусу виконана з конічними приливами, що взаємодіють з конічними півкільцями, приєднаними до торцевих кришок стяжними болтами».
Назву цього винаходу необхідно визнати невизначеною, оскільки важко припустити, що винайдений сушильний циліндр є придатним для всіх процесів сушки. Наведена назва дезінформує фахівців щодо можливостей даного винаходу.
З формули не видається можливим зробити висновок про те, чи є конічні півкільця відрізняльним елементом винайденого пристрою або їх згадка у відрізняльній частині пов'язана із необхідністю відобразити сполучення з приливами.
В обох випадках формулу треба було скласти інакше. В першому необхідно було вказати у відрізняльній частині на їх появу: «.. .оснащений конічними півкільцями», в другому — їх наявність слід відобразити в обмежувальній частині формули.
Приклад 13.
«Спосіб підготовки виробів перед нанесенням покриття окисленням в середовищі водяної пари при високих температурах, який відрізняється тим, що окислення проводять при 440—500 °С протягом 45–60 хвилин». ТР, заявлений в описі винаходу, такий: «Збільшення міцності зчеплення виробів з чорних металів з полімерним покриттям». В даній заявці невірно сформульовано назву винаходу. Знайдене рішення розповсюджується на підготовку не всіх виробів перед покриттям полімером, а цілком визначених, що і слід відобразити в назві винаходу «Спосіб підготовки виробів з чорних металів перед нанесенням полімерних покриттів».
Приклад 14.
«п.1. Спосіб отримання теплоізолювального шару деталей, наприклад циліндро-поршневої групи двигуна внутрішнього згоряння, шляхом нанесення і подальшої обробки покриття на основі азбесту і графіту, який відрізняється тим, що як покриття використовують склад, що містить наступні компоненти, мас.%: Азбест 27,5–31, ортофосфорний кальцій 16,5–18, окисел церію 11–12, сурик свинцевий 16,5–18, кремнефтористий натрій 16,5–1,графіт 5,5–6 і водний розчин силікату натрію як зв'язуючий.
п. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що покриття наносять шаром завтовшки 0,2–0,4 мм, підсушують при кімнатній температурі, а потім послідовно піддають сушці при 40–60 °С протягом 4–6 г., при 100–140 °С протягом 2–4 г. і при 140–180 °С протягом 5–7 г.». Як видно із наведеної формули, винахід відноситься не до нового способу отримання теплоізолюючого шару, а до складу теплоізолюючого покриття, оскільки перший пункт містить склад пропонованого покриття, а до самого способу рішення ніяких змін не вносить. Якщо рішення, що відноситься до способу отримання теплоізолюючого шару, також є новим, тоді формулу слід скласти на групу винаходів, тобто на «Матеріал і спосіб його одержання».
Приклад 15.
«Рама ремізна розбірна для ткацьких верстатів, що складається з горизонтальних планок, вертикальних направляючих, підвісок і елементів кріплення, яка відрізняється тим, що елемент кріплення виконаний у вигляді вкладиша і гвинтового з'єднання, що забезпечує надійне з'єднання горизонтальної планки і вертикальної направляючої і одночасно слугує підвіскою для кріплення рами на ткацькому верстаті».
Весь текст формули винаходу, виділений у відрізняльній частині, не повинен указуватися у формулі взагалі, оскільки являє собою не ознаки рішення, а опис технічного ефекту, функцій, елементів тощо.
Приклад 16.
«Веретено, що містить шпіндель, встановлений у підшипниковій втулці, яка підвішена за допомогою пружного елемента в гнізді з опорним фланцем, яке відрізняється тим, що опорний фланець виконаний у вигляді гайки з бортом, яким пружний елемент кріпиться до гнізда». У відрізняльній частині необхідно використовувати не зворотне дієслово «кріпиться», а короткий пасивний дієприкметник «прикріплений».