5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму

Нормативні вимоги до опису винаходу на штам визначені в п.п.12.2 Правил. Вони встановлюють обсяг відомостей про штам та їх характер .

Структура опису винаходу на штам не має відмінностей від типової. Відзначимо лише ті особливості в змісті окремих розділів, які пов'язані із специфікою об’єкта.

Назва винаходу включає латинську наукову назву роду і видового епітета мікроорганізмів або культури клітини рослини або тварини, прізвище автора(ів) і вказівку на призначення штаму.

Приклад. «Штам Micrococcus glutamicus (автор) - продуцент лізину».

Якщо штам відноситься до вперше відкритого виду перед його назвою подається позначення «Sp»(Species) і указується у вигляді несправжньої назви. Наприклад

«Штам Micrococcus Sp glutamicus inv - продуцент - лізину».

В розділі «Рівень техніки» характеристика прототипу наводиться лише у випадку, якщо штам отриманий штучно (мутацією, трансформацією тощо). Батьківський штам виступає як прототип, і його опис включається до даного розділу. Часто, внаслідок громіздкості опису штаму, наводиться неповний опис, а лише ті ознаки і властивості, які зазнали змін. Якщо штам виділений з природних джерел, прототипу в нього немає, і, отже, ці дані в розділі відсутні.

В розділі «Суть винаходу» наводять докладний опис нового штаму, а в розділі

«Відомості...»- спосіб його отримання і спосіб використання.

Приклад 1. Штам Micrococcus glutamicus одержують мутацією штаму M.glutamicus 95 під дією нітрозоетіленаміна. Для отримання L -лізина штам культивують в умовах аеробів на середовищі, що містить попередник L-лізину-а, е -ДНК.

Приклад 2. Фаг д 8 виділений з лізату штаму Bac.thuringiensis var. Gallerial 61-68 продуценту ентобактерина. Застосування фага для фаготинування бактерій Bac.thuringiensis здійснюється за типовою методикою.

5.4. Єдність винаходу

В одній заявці може бути декілька винаходів, якщо винаходи, що входять до неї, об'єднані єдиним загальним винахідницьким задумом (п. 2 Правил). Залежно від виду об'єктів, до яких відносяться винаходи, що входять до групи, можуть бути наступні різновиди груп винаходів:

1) Такі, що відносяться до одного і того ж виду об'єкта.

2) Такі, що відносяться до однакових або різних видів об'єктів, але один з яких є головним, а іншій (інші) призначені для його отримання, здійснення або використання, наприклад речовина і спосіб її отримання; пристрій і пристрій для його використання; і група винаходів, що відносяться до цілого і частини.

3) Один із винаходів відноситься до об’єкта в цілому, а інше (інші) - до його частини.

Кількість винаходів в групі може бути будь-якою за умови дотримання єдиного загального винахідницького задуму.

Для більшості груп винаходів єдиний задум знаходить відбиття в тому, що об'єднувані винаходи направлені на досягнення певного результату при реалізації винаходу, що відноситься до головного об’єкта або до об’єкта, що являє собою ціле.

Кожний винахід, що входить до групи, задовольняє всім вимогам, що висуваються до винаходу.

Кожний винахід, що входить до групи, відповідає умові необхідності і достатності разом з іншими для досягнення технічного результату головного винаходу або винаходу, що відноситься до цілого, при їх спільній реалізації. Винятки складають варіанти винаходу.

Викладена умова не виключає можливості самостійного використання рішень, що відносяться до підпорядкованих (в технічному сенсі) об'єктів. Воно лише означає, що на дату подачі заявки технічний результат головного винаходу не буде досягнутий без винаходів, що відносяться до підпорядкованих об'єктів. Наприклад, в групі винаходів, що відносяться до способу отримання бетону і пристрою для його здійснення, технічний результат - підвищення продуктивності способу - може бути досягнутий лише в тому випадку, коли він буде здійснюватися в новому пристрої. Це, проте, не виключає можливості використання цього ж пристрою для здійснення інших способів.

Аналогічно в групі винаходів, що відносяться до цілого і його частини, ТР рішення, що відноситься до цілого, не може бути досягнутий без нового рішення, що відноситься до частини, хоча останнє використовується самостійно або в інших системах.

Таким чином, якщо в правовому відношенні всі винаходи групи є самостійними, то в технічному - самостійні тільки варіанти винаходів. Найбільший технічний зв'язок у винаходів, що відносяться до різних об'єктів, один з яких призначений для отримання, здійснення або використання іншого. Дещо менший зв'язок, одностороння залежність в групі винаходів, що відносяться до цілого і частини.