- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
Для утворення понять необхідно виділити та обґрунтувати найбільш важливі суттєві ознаки об'єкта. Проте суттєве не лежить на поверхні. Для того, щоб його виявити, використовують логічні операції (прийоми): аналіз, абстрагування, порівняння, синтез і узагальнення).
Аналізом називається уявне розчленовування змісту об’єкта на складові ознаки для подальшого дослідження і отримання про нього знання.
Абстрагуванням називається уявне виділення суттєвих ознак об’єкта і тимчасове відокремлення від них несуттєвих ознак.
Порівнянням називається встановлення схожості чи відмінності між предметами, що розглядаються.
Синтезом називається уявне об'єднання ознак предмета в єдине ціле, що відбиває зміст поняття.
Слід зазначити, що якщо при аналізі розчленовуванню підлягають всі виявлені ознаки предмета, то при синтезі, для того щоб скласти поняття як сукупність необхідних і достатніх ознак, з'єднанню підлягають лише суттєві ознаки об’єкта.
Узагальненням називається об'єднання окремих предметів на основі властивих їм однакових ознак або властивостей в групи однорідних предметів.
Отже, для утворення нового поняття потрібно спочатку розчленувати об'єкт на елементи за допомогою аналізу, виділити суттєві ознаки, відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), встановити схожість або відмінність між об'єктами, шляхом порівняння елементів (ознак) за допомогою синтезу відновити сукупність ознак і поширити їх на все однорідні об’єкти шляхом узагальнення.
Окрім операцій, пов'язаних з утворенням понять, над поняттями можна здійснювати операції узагальнення і обмеження, а також операції визначення і ділення.
Логічні операції узагальнення і обмеження понять засновані на формально-логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, що був розглянутий вище. Приклад таких операцій наведено на рис. 4
Найбільш важливими операціями над поняттями, які мають велике значення під час роботи експерта та під час роботи над заявками на винаходи, є операції визначення та поділу.
Визначення (або дефініція) – це логічна операція, яка розкриває зміст поняття.
Є різні види визначень. Найбільш поширеним видом є визначення через рід і видові відмінності. Саме цей вид визначень, який називають реальним, має у патентознавстві найбільше значення. Для того, щоб визначити поняття, треба виконати дві операції. Спочатку поняття, яке треба визначити, підвести під найближчий рід (родове поняття), а потім вказати видові ознаки, які відрізняють його від інших понять того ж роду (рис. 5). Саме так побудоване визначення поняття «винахід» (див. нижче).
Рис. 4. Обмеження і узагальнення понять
Рис. 5. Структура визначення понять
За допомогою цього визначення будуються всі формули винаходу. Значення визначень полягає в тому, що вони в стислому вигляді виражають наші знання про об'єкт і тому широко використовуються у формулах винаходів. Визначення будується з урахуванням таких правил:
1. Поняття визначається через рід і видову відмінність, тобто через сукупність родового і видових суттєвих ознак. Прикладом може служити формула винаходу.
2. Визначення має бути співмірним. Правило співмірності вимагає, щоб обсяг поняття, яке визначається. був рівний обсягу визначення поняття. Пригадаємо приклад ' із поняттям «винахідник» . Якщо в цьому понятті (а по суті у визначенні поняття) виключити будь-яку ознаку, наприклад, виключити наявність творчості в його праці, то визначення буде неповним, оскільки результат праці репродуктивної не визнається згідно із Законом винаходом. В цьому випадку правило співмірності буде порушено.
3. Визначення не повинне містити в собі кола і не бути простим повторенням поняття, що визначається (не бути тавтологічним). Приклад. «Винахідник – це людина, яка винайшла винахід; людина, яка винайшла винахід – винахідник» (коло). «Винахідник - людина, здатна створювати винаходи» (тавтологія). Подібні визначення не розкривають змісту поняття. Якщо невідомо, хто такий винахідник, то вказівка на те, що він здатний винаходити нічого не додає до наших знань.
4. Визначення має бути ясним. Це означає, що визначення повинне указувати на відомі ознаки, які не потребують визначення і не містять двозначності,. Якщо поняття визначається через інше поняття, ознаки якого невідомі і яке саме потребує визначення, то це призводить до помилки, яка в логіці називається «визначенням невідомого через невідоме».
Приклад: «Експерт – це людина, яка займається патентною експертизою об'єктів промислової власності». В даному прикладі поняття «експерт» визначено через поняття «патентна експертиза». Якщо невідомо, що таке «патентна експертиза», то неможливо розкрити зміст поняття «експерт».
5. Визначення не повинне бути негативним. Це означає, що видова (або видові) відмінність (відмінності) повинна вказувати на ознаку, властиву предмету, а не відсутню у нього. Це правило має дуже важливе значення в експертизі, оскільки вказує на те, що у формулі винаходу (а це є по суті логічне визначення нового поняття - винайденого об’єкта) не може бути негативних ознак новизни, тобто відрізняльних ознак, відсутніх у винайденому об'єкті, так званої «негативної новизни».
6. Визначення не повинне бути суперечливим.
7. Видові відмінності мають належати тільки даному поняттю.
Поділ - це логічна операція, що розкриває обсяг поняття. Суть поділу полягає в тому, що предмети, які входять до обсягу поняття, поділяються на групи, які називаються членами поділу. Поняття, що поділяють, при цьому, розглядається як родове і його обсяг розділяється на підпорядковані види. Ознака, за якою роблять поділ, називається основою поділу. Таким чином, в операції поділу треба розрізняти: поняття, яке піддається поділу, тобто поняття, обсяг якого треба розкрити; членів поділу, тобто відповідні видові поняття; основу поділу, тобто ту ознаку, з огляду на яку здійснюється поділ. Схема поділу понять наведена на рис. 6.
Рис. 6 Схема поділу понять
Поділ здійснюється за певними правилами:
1. Поділ має бути співмірним, тобто обсяг всіх членів поділу має бути рівний обсягу поняття, яке піддається поділу.
Приклад, родове поняття «об'єкт винаходу» ділиться на видові поняття «пристрій», «спосіб», «речовина», «штам», « нове застосування відомих об'єктів».
2.Поділ має бути безперервним (поступовим). Це значить, що в процесі поділу поняття необхідно переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них.
Наприклад, родове поняття «винахід» не можна ділити на «винахід речовини», «винахід способу» і «винахід автомобіля», оскільки «винахід автомобіля» є видовим поняттям свого роду – «винахід пристрою», тобто в даному випадку ми перестрибнули через «сходинку». Таке ділення позбавлене послідовності. Така помилка називається стрибком в поділі.
3. Поділ має здійснюватися за однією основою. Це значить, що протягом всього поділу обрана ознака (визначена в залежності від її впливу на технічний результат або від практичних задач поділу) повинна залишатися однією і тією ж і не підмінятися іншою ознакою.
4. Члени поділу повинні виключати одне одного. Наочним прикладом поділу понять є міжнародна патентна класифікація винаходів (МПК).