2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
Згідно з пунктом 1 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.
Не допускається також будь-яка стилізація чи імітація (спотворення) державної символіки в знаках.
Крім офіційної державної символіки кожна держава визначає офіційними, тобто такими, що застосовуються в офіційних державних документах або на державному рівні певні печатки, пробірні, гарантійні, контрольні клейма. Тобто це положення не передбачає як підставу для відмови зображення у складі знака печатки будь-якої юридичної особи. Такими печатками можуть бути, наприклад, печатка Державної асоціації атомної енергетики.
Вимога про те, що знак має бути здатним відрізняти товари і послуги одних осіб від товарів і послуг інших осіб, тобто повинен мати розрізняльну здатність, встановлена статтею 1 Закону а також визначена підставами для відмови згідно з пунктом 2 статті 6 Закону.
Розрізняльна здатність характеризується наявністю у позначенні певних індивідуальних ознак, за допомогою яких споживач має можливість вирізняти товари або послуги одних осіб від таких самих товарів або послуг інших осіб та отримувати певну інформацію щодо товару чи послуги та особи, що пропонує товар або надає послугу.
Такі ознаки можуть бути пов‘язані з формою або змістом знака і є такими, що надають знаку привабливості, виразного або своєрідного характеру, через що привертають увагу споживача і сприяють виконанню знаком розрізняльної функції.
Наявність у позначенні, що заявлено на реєстрацію як знак, ознак розрізняльної здатності визначається на дату подання заявки.
Ступінь розрізняльної здатності досліджується щодо позначення в цілому і визначається відносно товарів або послуг, для яких знак заявлено чи використовується.
При цьому не враховуються права третіх осіб. Тобто встановлюється ступінь розрізняльної здатності позначення як такого (в цілому) щодо товарів і послуг, для яких його заявлено на реєстрацію.
Окремі елементи позначення знака можуть не мати розрізняльної здатності, проте, у комбінації з іншими елементами, загальна композиція знака може набути ознак розрізняльної здатності. При цьому, якщо окремий елемент позначення займає у ньому домінуюче положення, позначення в цілому вважається таким, що не має розрізняльної здатності.
Звичайно не мають розрізняльної здатності позначення, в яких відсутні ознаки індивідуальності, а також позначення, які через велику кількість (частоту) застосувань втратили ознаки індивідуальності.
Не мають розрізняльної здатності позначення, що:
а) Складаються лише з одного елемента, занадто простого та часто вживаного.
До таких позначень, зокрема, відносяться позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри або з комбінації літер та цифр, графічне відтворення яких має звичайне, не фантазійне виконання; лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання;
Наприклад, позначення "2х5" відносно товару 19 класу "будівельне скло для вікон" є вказівкою на розмір цього товару – прямокутник зі сторонами відповідно два та п‘ять метрів. Проте, якщо таке позначення використовується, наприклад для товару 29 класу "яйця", то воно лише побічно інформує споживача щодо кількості яєць в упаковці і тому може мати розрізняльну здатність.
Позначення "12" складається лише з цифр. Заявлене на реєстрацію відносно товару "дитячий одяг", таке позначення виконує вказуючу функцію – побічно інформує споживача про те, що одяг призначений для дітей віком до 12 років.
Зображення земної кулі у різних варіантах відтворення (стилізоване, реалістичне, з нанесенням меридіан чи без тощо) часто використовується у складі знак відносно послуг "туристичні агентства" і, в результаті частого вживання щодо цих послуг, втратило розрізняльну здатність.
Від технологічних засобів, за допомогою яких відтворюється знак на товарі, залежать його виразність, здатність запам‘ятовуватись і, як наслідок, ступінь впливу на споживача, тобто розрізняльна здатність.
Прикладом можуть бути позиційні знаки, що на кожному екземплярі товару розміщуються в одному й тому ж певному місці. Наприклад, зображення алігатора на верхній лівій частині виробу.
б) Є занадто складними за композицією, тобто такими, що містять велику кількість елементів, не пов‘язаних загальною ідеєю, і тому сприймаються як складний набір символів, літер, цифр, зображень тощо.
Наприклад, занадто велика кількість ліній з овалами та "завитками", розташованими поруч або, які находять одна на одну і не створюють певну композицію, або такі, що сприймаються як орнамент.
в) Є надмірно стилізованими, які не здатні вирізнити товар (послугу) однієї особи серед інших;
г) Є словесними позначеннями загальномовного фонду, які часто використовуються у складі знака, такі як – "International" (міжнародний), "General", "Special", "Люкс" тощо;
д) Є загальновживаними скороченнями.
Загальновживаними вважаються такі скорочення, які утворені шляхом відсікання, стягування чи поєднання слів, та застосовуються для всіх граматичних форм одного й того ж самого слова чи слів незалежно від року, числа, відмінка й часу, та які у певних галузях призначені для загального використання всіма і тільки в одному певному значенні.
До таких позначень належать, зокрема, скорочені найменування організацій, підприємств, галузей тощо та їх абревіатури, загальноприйняті скорочення, наприклад, сантиметр – см, науково-дослідний інститут – НДІ, український – укр., гривня – грн., науково-технічна інформація – НТІ, загальновживана абревіатура, наприклад: “ВАТ”, “ТОВ”, “АТЗТ”, “СПД”.
е) Складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.
Загальновживані символи – це сталі символи, або умовні позначення (розпізнавальні знаки), що застосовуються в різних галузях науки і техніки, такі як позначення хімічних елементів, символи з різних систем одиниць, умовні, графічні позначення в принципових схемах, або умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, величини, запроваджене певною наукою тощо.
Загальновживаним символом, зокрема, є: окрема літера, цифра, яка не має характерного графічного виконання; позначення, що символізує певну галузь господарства чи сферу діяльності, до якої належать товари чи послуги, зазначені у заявці; умовне позначення, що застосовується в певній сфері людської діяльності, зокрема, позначення хімічного елемента, символ з будь-якої системи одиниць, умовне та графічне позначення в принциповій схемі.
Терміни – це слова або усталені словосполучення, за якими закріплено чітко окреслене спеціальне поняття в якій-небудь сфері знань (науці, технології, мистецтві, суспільному житті тощо) або слово чи вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху, сукупність яких складає термінологію, або термінологічну систему, в якій зосереджено понятійний апарат даної науки чи галузі.
Загальновживаним терміном, зокрема, є: лексична одиниця, професійний термін, притаманні певній галузі науки і технології, а також слова або усталені словосполучення, які у певній галузі призначені для загального використання і є засобом професійного спілкування. Наприклад: "консоль", "антистрес", "анестетик", "антисептик" тощо;
Загальновживані символи і терміни є перешкодою для реєстрації знака, якщо знак заявлено для товарів і послуг, які відносяться до тієї ж галузі, що і загальновживані символи і терміни.
ж) Складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.
Загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду вважаються такі назви, які використовуються усіма виробниками цих товарів чи особами, що надають ці послуги, в одному, відомому та визнаному усіма ними значенні та не потребують додаткового аналізу і доказів.
До позначень, що є загальновживаними як позначення товарів певного виду, належать також позначення, які використовувались як знак для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару різними виробниками (особами), увійшли у повсякденну мову як видова назва цього товару (використовуються як синоніми номенклатурної назви), тобто стали видовими поняттями, що відображають істотні ознаки певних товарів. Наприклад, ескалатор, лінолеум, целулоїд, примус, вазелін, ланолін тощо.
При цьому необхідно враховувати, що позначення, яке внесено до офіційних видань як видова назва товару з позначкою “застаріле слово”, тобто яке у минулому було загальновживаним як позначення товару певного виду, проте в подальшому використання цього товару під такою назвою було припинено і забуто та зникло з повсякденної мови, то таке позначення може мати розрізняльну здатність. Наприклад, слово „яхонт” раніше використовувалось як назва певного виду дорогоцінного каменю (рубін). Проте, на сьогодні воно зникло з повсякденної мови як назва товару і є „застарілим словом” і може бути зареєстровано як знак.
Позначення вважається загальновживаним як позначення товару (послуги) певного виду, якщо воно пов’язується лише з видовими ознаками і/або властивостями товару (послуги) та не пов’язується з ознаками і/або властивостями товару (послуги), які додатково надані йому (їй) ініціативною діяльністю певної особи.
Зокрема, загальновживаним позначенням як позначення товару (послуги) певного виду є:
номенклатурна (загальна, родова, видова) назва товару (послуги), наприклад, автомобіль, олія соняшникова, пошив одягу;
назва певного живого організму (сорту рослин, породи тварин, штаму мікроорганізму тощо), наприклад, пшениця "Миронівська", корова "Українська чорно-ряба";
штам мікроорганізму Staphylococcus aurеus "АТСС 6538";
назва певного іншого товару (послуги), яка добросовісно застосовується кількома незалежними одна від одної особами, наприклад, хліб "Український", вода "Лимонад", магазин "Дитячий світ", лікарські засобі "Аскорбінова кислота".
з) Складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг.
Описовими вважаються позначення, які прямо вказують (описують) на товар чи послугу, тобто є назвами товарів або послуг, або описують його складові чи інші характеристики, властивості тощо; можливий результат або ціль використання цього товару чи послуги тощо.
До таких позначень належать, зокрема прості назви товарів; прямі зазначення категорії якості товарів або такі, що їх описують; властивості товарів, в тому числі такі, що носять хвалебний характер; матеріал, або склад сировини; вагу; об'єм; ціну товарів; дату виробництва товарів; історичні дані щодо заснування виробництва; зображення нагород, що присуджені товарам; найменування підприємств, адреси виробників товарів або посередників; цілі або результат використання певних товарів і послуг; географічні терміни (топоніми), які певним чином описують географічне походження товару чи послуги.
Стосовно лікарських засобів такими позначеннями є позначення, що:
мають описовий характер щодо певного виду лікарських засобів, наприклад, “знеболювальний засіб”, “таблетки від кашлю”, “анестетик” тощо;
мають хвалебний характер, або містять відповідні елементи: «екстра», «люкс», «супер», «чудовий» «екологічно чистий», “панацея” тощо;
використовуються для позначення характеристик препаратів, у тому числі виду, якості, ефективності, властивостей, призначення, цінності, а також місця чи способу виробництва (”протизапальний засіб”, “знеболювальний засіб”, “від головного болю”);
є вказівкою на склад препарату (“левоміцетину – 2,5 г, кислоти борної – 1 г, спирту етилового – 50 г”);
Позначення, що має у своєму складі тільки описові елементи, в цілому вважається таким, що не має розрізняльної здатності.
Розрізняльна здатність може бути властива позначенню знака з моменту його створення або набута ним внаслідок використання.
Розрізняльна здатність в цілому може умовно розподілятися за категоріями знаків, що розміщені вдовж діапазону розрізняльної здатності за ступенем її зменшення.
До таких категорій відносяться:
"Фантазійні" знаки - штучно створені позначення (неологізми), які призначені виключно для цілей використання як знаки для товарів і послуг. Фантазійні знаки характеризуються найбільшим рівнем розрізняльної здатності. Приклади фантазійних знаків: "Kodak", "XEROX".
Проте, існує небезпека перетворення фантазійних знаків у видові знаки. Наприклад, зареєстровані у свій час як знаки, позначення "bikini", "ESKALATOR", з часом перетворилися у видові назви товарів і втратили розрізняльну здатність.
"Довільні" знаки – позначення, в яких звичайно відомі слова або терміни використовуються у незвичайному застосуванні, і, які не описують товари або послуги. Наприклад, позначення "Apple" для комп’ютерів, "ЛОТОС" для програмного забезпечення.
Довільні знаки визнаються такими, що мають розрізняльну здатність.
"Асоціативні" знаки – позначення, які викликають асоціації про особливості товарів і послуг, пробуджують ідею або образ позначуваного об‘єкта і потребують певної уяви споживачів, проте не описують їх прямо.
Незважаючи на те, що асоціативні знаки за ступенем розрізняльної здатності є менш “сильними”, ніж фантазійні або довільні знаки, вони частіше використовуються завдяки наявності у свідомості споживачів асоціативного зв‘язку знака з товаром або послугою, тобто певним чином виконують інформативну функцію. Асоціативні знаки визнаються такими, що мають розрізняльну здатність.
Наприклад, позначення "MICROSOFT", що містить у складі частину "soft", яка асоціюється з програмним забезпеченням для комп’ютерів, "КАРАПУЗ" – для дитячого харчування, "BABY DRY" – для дитячих підгузників.
"Описові" знаки – позначення, що описують товар або послугу, тобто вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг.
На відміну від асоціативних знаків, описовість знака встановлюється одразу при першому зоровому або фонетичному сприйнятті знака і не потребує певної гри уяви. Позначення, що в цілому є лише описовим, не має розрізняльної здатності.
Приклади описових позначень: "104 KEY" – для комп’ютерних клавіатур (описує число ключів на клавіатурі), "FAST BAUD" – для модемів (описує швидкодію модему), "ЧОРНЕ" – для пива (вказує на сорт пива).
Проте, описовим позначенням може бути надана правова охорона, якщо вони набули вторинного значення (secondary meaning), тобто набули розрізняльної здатності внаслідок тривалого використання або через широку рекламу до дати подання заявки. Набуття вторинного значення часто доказується через використання результатів опитування споживачів, які вказують, що позначення, яке може бути визнане описовим, вже сприймається споживачами як знак.
Приклади знаків, які можуть вважатися описовими, але які набули розрізняльної здатності через використання (вторинного значення): “DIGITAL” – для комп’ютерів, “WINDOWS” – для програмного забезпечення windowing.
"Видові" знаки – позначення, що є прозивною назвою товару або послуги або родовою (видовою) категорією товарів або послуг (загальновживані як позначення товарів і послуг певного виду), а також позначення, які використовувались як знак для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару різними виробниками (особами), увійшли у повсякденну мову як назва цього товару
Наприклад, позначення "РУБЕРОІД" – для дахових покриттів.
На відміну від описових знаків, видовим позначенням не може бути надана правова охорона, навіть якщо вони рекламуються настільки активно, що вторинне значення може бути усвідомлено споживачем.
і) Оманливі або такі, що можуть ввести в оману
Не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
З метою роз‘яснення змісту терміну "оманливий або такий, що може ввести в оману" з'ясуємо тлумачення цих термінів. Звернемося до відповідних тлумачних словників.
Философский словарь под ред. И. Т. Фролова. - 4-е изд.-М.: Политиздат, 1981:
Ложь - высказывание, искажающее действительное положение вещей. Гносеологически Л. определил еще Аристотель, считая ложным то, что находится в противоречии с действительностью: если суждение соединяет то, что разъединено в действительности, или разъединяет то, что в действительности соединено, то оно ложно. От л. следует отличать бессмыслицу, или абсурд. С психологической и этической т. Эр. следует различать Л. сознательную и ненамеренную (Заблуждение).
Заблуждение - иллюзорное осознание действительности, обусловленное в каждый данный момент ограниченностью общественно-исторической практики. 3. следует отличать ото лжи - сознательного искажения истины - и от возникающих вследствие неправильных действий индивида ошибок. То или иное понимание 3. связано с исходными принципами теории познания. Созерцательность домарксистской философии, напр., вела к отождествлению 3. с ошибкой, порожденной несовершенством познавательных способностей человека. Догадки о природе 3., о соотношении истины и 3. возникают лишь по мере формирования диалектического подхода к познанию. Так, Гегель, рассматривая истину как процесс, считал 3. не абстрактной противоположностью истине, а лишь ее моментом, исторически отграниченной («конечной») формой движения сознания к истине. В марксистской философии 3. рассматривается как результат ограниченности практики или ее понимания, что в реальном ходе познания выглядит как абсолютизация результатов освоения отдельных сторон действительности, моментов истины. Поэтому 3.-не просто иллюзия; в нем фиксируется то, что лежит на поверхности явлений, исторически-ограниченные характеристики этих явлений превращаются в «естественные», а потому вечные и абсолютные. В этом случае, будучи основанием поведения индивидов, включенных в исторически-ограниченные формы практической деятельности, 3. закрепляется и превращается в предрассудок. Все это препятствует критическому осознанию действительности, а в общественных науках выступает как способ примирения с существующим. Для преодоления таких 3. необходимо изменить породившие их общественные условия, что предполагает критический подход к существующему о позиций практики, взятой в ее историческом развитии, тенденциях и перспективах.
Суждение - мысль, выраженная в форме предложения, в к-ром нечто утверждается об объектах, и являющаяся объективно либо истинной, либо ложной. Примеры С.: «Все планеты обращаются вокруг Солнца», «Если число делится на 10, то оно делится и на 5», «Иванов сдаст экзамен на «отлично». Два первых С. истинны. Третье может оказаться и ложным (если выяснится, что Иванов не сдал экзамен на «отлично»), хотя высказывавший эту мысль мог полагать, что он высказывает истину. Гипотеза также представляет собой С. и является объективно либо истинной, либо ложной, хотя она еще и не доказана, и не опровергнута. Законы же науки - это С., истинность которых доказана. К числу С. не относятся мысли, к-рые не могут быть охарактеризованы с т. зр. истины или лжи (вопросы, приказания, просьбы и т. п.). С. можно подразделить на простые и сложные. В качестве простых в той или иной логической системе рассматриваются такие, которые в пределах этой системы являются неразложимыми на иные С.. Сложные С. составляются из простых посредством различных логических связок напр., союзов «и» (конъюнкция), «если... то» (импликация). Истинность или ложность сложных С. представляет собой функцию истинности или ложности простых: зная значения простых С., мы можем определять значения (истинность или ложность) сложных С.
Мнение – в античной философии недостоверное, субъективное знание, в отличие от достоверного знания - истины. Уже элеаты резко разграничивают истину, основанную на рациональном познании, и М., основанное на чувственных восприятиях и знакомящее лишь о видимостью вещей. У атомистов М. есть результат притекающих к человеку «образов»; чувственно воспринимаемые явления существуют во М., поистине же существуют только атомы и пустота. Софисты стирали грань между М. и истиной («все, что кому как кажется, так оно и есть»), что приводило их к крайнему субъективизму и релятивизму. По Платону, М., делящееся на догадку и доверие, относится к чувственным вещам, в отличие от знания, имеющего своим предметом духовные сущности. У Аристотеля М. есть эмпирический метод познания, предметное содержание к-рого, поскольку оно относится к случайному и единичному, может изменяться вплоть до ложного. Аристотель отличает М. от научного знания, предметом которого является необходимое и всеобщее.
Узагальнюючи наведені поняття, можна визначити:
к) Оманливі позначення (знаки) – позначення або його елементи, які містять відомості, що однозначно сприймаються споживачем як неправдиві, неправильні, або як такі, що не відповідають реальним фактам щодо властивостей (істотності) або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, походження товарів або послуг, а також відомості, що спотворюють істину, або свідомо видаються як істинні. Якщо такі відомості у позначенні є очевидним фактом і не потребують доказів або пояснень, позначення в цілому вважається оманливим.
Наприклад, вважаються оманливими позначення:
з використанням зображення плоду-коробочки бавовни або з зазначенням - Natural для виробів із синтетичних волокон;
з вказівкою MADE IN U.S.A. на етикетках для виробів, які насправді не мають ніякого відношення до США;
комбінованого позначення (етикетки), до складу якого включено словесний елемент – назва товару, призначеної для маркування конкретного товару, заявлене відносно інших товарів, (наприклад, етикетка для товару – мило, заявлена відносно всіх інших миючих засобів, вказаних у переліку товарів);
які побічно вказують на вид конкретного матеріалу, з якого може бути виготовлено товар, а заявлені відносно товарів, виготовлених з інших видів матеріалів (наприклад, вигадане словесне позначення "PLASTICOL" для паперових виробів, яке, через наявність у ньому частини – PLASTIC – пластмаса, побічно вказує на те, що товар виготовлено з пластмасового матеріалу);
"БАЛЕТ" із зображенням балерини для послуг театру драми тощо.
Проте, в деяких випадках позначення можуть містити фактично неправдиві відомості про походження товару або про товар або послугу, але через нереальність асоціацій не можуть бути визнані оманливими.
До такої категорії відносяться знаки, які не сприймаються пересічним споживачем як такі, що вказують на зв‘язок між товаром і певним географічним місцем, або сприймаються як фантазійні відносно певного товару або послуги.
Наприклад, не визнаються оманливими через нереальність асоціацій позначення (знаки):
"АНТАРКТИДА" для кондиціонерів, що виготовляються, в Україні або в Італії;
"САХАРА" для послуг соляріїв;
"БАЛЕТ" для товару - пудра косметична;
"APPLE" для комп’ютерів тощо.
л) Позначення, що може ввести в оману споживача – це позначення, що не містить відомостей, які прямо не відповідають дійсності, проте реально здатне породжувати таку можливість побічно. Такі позначення асоціативно породжують у свідомості споживача помилкову, неправильну думку щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, географічного походження товарів або послуг, які насправді не відповідають дійсності.
До позначень, що можуть ввести в оману, відносяться й такі, в яких окремі компоненти можуть ввести в оману (наприклад, використання зображення географічної карти або відомого місця, архітектурних об‘єктів або зображення людини у національному костюмі певної країни тощо).
Критерій введення в оману має суб'єктивний характер, оскільки помилка (омана), як філософська категорія, ототожнюється з помилкою, породженою недосконалістю пізнавальних здібностей людини, і даний критерій, як такий, залежить від об'єму відповідних знань конкретного споживача.
Наприклад, один споживач добре знає, що Хартвел – одне з найбільших озер на південному заході США і одне з найпопулярніших місць відпочинку в Токкоа – невеликому місті в штаті Джорджія (США), інший споживач не знає й того, що Атланта – адміністративний центр того ж штату і центр культури і бізнесу афроамериканців. Таким чином, перший споживач потенційно може бути введений в оману знаком «Хартвел» на італійському товарі, а другий, через відсутність відповідних знань, не буде введений в оману і відносно знака «Атланта» на товарі з Туреччини.
Діями, що вводять споживача в оману, є також використання на товарі вказівки, наприклад про те, що упаковка масла містить менший зміст калорій, ніж інша (просто тому, що вона має меншу вагу).
Реальну можливість введення в оману споживача можуть мати як словесні, так і зображувальні позначення (знаки), а також комбіновані позначення (знаки).
Наприклад, позначення (знак) – "UKRAINIAN GIRL" в поєднанні з зображенням дівчини в національному українському костюмі поряд з дачним будиночком в карпатському стилі на фоні карпатського ландшафту, заявлене канадською фірмою відносно товару – одяг, може ввести споживача в оману щодо географічного походження товару. В даному випадку, як семантика знака "UKRAINIAN GIRL" – українська дівчина, так і зображувальна частина позначення - будиночок в карпатському стилі на фоні карпатського ландшафту, містять інформацію, що побічно вказує на зв'язок із географічним районом походження товарів – Україною. Відповідно споживач сприйматиме товари, марковані таким позначенням, як вироблені в Україні, що може бути введенням в оману щодо місця походження товарів.
Особливі вимоги щодо неможливості введення в оману споживача встановлюються для заявлених позначень відносно такого виду товару як фармацевтичні препарати (лікарські засоби). Беручи до уваги можливість потенційно фатальних наслідків некомпетентного вибору такого виду товару як лікарські засоби, вважаються такими, що можуть ввести в оману позначення щодо таких товарів, які:
породжують у свідомості споживача уяву про певну якість (ефективність) лікарського засобу, його виробника чи місце походження, що не відповідає дійсності, а також такі, що схожі настільки, що їх можна сплутати із торговими назвами лікарських засобів, які належать до інших фармакотерапевтичних груп – тобто є загроза заподіяння шкоди здоров’ю пацієнтів внаслідок введення в оману.
має ознаки іншої фармакологічної групи, ніж та, до якої він насправді належить, наприклад, закінчення “-каїн” для препарату групи антибіотиків, або містить домінуючу частину МНН речовини, яка насправді не входить до складу відповідного лікарського засобу.
містять посилання на певну популяцію пацієнтів (наприклад: “Маленькі друзі”, прегна-, геро-, інфа- тощо), у той час, коли показання для застосування препарату не обмежуються певною віковою групою.
м) Позначення, які відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності
Не можуть одержати правову охорону також позначення, які відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
До позначень, що відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, відносяться позначення, форма яких є формою самого товару і, як така, є необхідною при виконанні технічної або практичної функції цього товару.
Наприклад: звичайна форма електричної вилки з ріжками, стандартна форма флакону або пляшки є необхідними для виконання технічної та практичної функції цих товарів.
До позначень, що відображають лише форму, яка надає товару істотної цінності, відносяться позначення, форма яких примітна лише своїм декоративним оформленням, і цінність товару підвищується лише тільки через зовнішню привабливість знака, а не через якість і популярність цього товару.
Форма товару вважається обумовленою його природним станом чи необхідністю отримання технічного результату, якщо вона випливає безпосередньо з його природи, технічної або практичної функції. Наприклад, звичайна форма електричної вилки з ріжками, стандартна форма флакону або пляшки є необхідними для виконання технічної та практичної функції цих товарів.