2. Теоретичні основи експертизи

2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів

В науково-технічній експертизі і в процесі листування заявника з Укрпатентом всі дії як експерта, так і заявника підпорядковані законам логіки і діалектики, хоча часто їх застосування здійснюється інтуїтивно.

Аналіз матеріалів заявки на пропонований винахід, виділення в об'єкті суттєвих ознак, порівняння їх із відомими рішеннями аналогічної задачі, визначення новизни і оцінка винахідницького рівня технічного рішення , складання експертного рішення про видачу або про відмову у видачі патенту неможливе без застосування законів логіки.

Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, і про закони, яким воно підкоряється.

З різноманітних відгалужень логічної науки нам необхідно познайомитися з формальною логікою та її законами.

Під формальною логікою розуміють науку про форми, тобто структури мислення (поняття, судження, умовивід).

Матеріальний світ, реальна дійсність та її закони з погляду діалектики є пізнаванним, причому пізнання людиною навколишнього світу розвивається від незнання до знання, від знань менш глибоких до знань більш глибоких і повних (рис. 1). В світі немає такої таємниці, яку людина не могла б розгадати.

Рис. 1. Структура процесу пізнання

2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання

Абстрактне мислення як процес пізнання має такі характерні особливості:

• абстрактне мислення відображає дійсність в узагальнених образах. Воно абстрагується, тобто відволікається від усього другорядного і виділяє і узагальнює найбільш важливі і суттєві ознаки предмета або явища, необхідні і достатні для існування даного предмета або явища як такого;

• абстрактне мислення відображає дійсність через попередні знання, тобто опосередковано, що дає нам нове знання. Іншими словами, ми приходимо до умовиводу про який-небудь предмет або факт через міркування;

• абстрактне мислення нерозривно пов'язане з мовою, тобто поза мовного (словникового) матеріалу немає і не може бути людського мислення.

Таким чином, абстрактне мислення є активний процес узагальненого і опосередкованого відображення реальної дійсності, безпосередньо пов'язаного з мовою і з перевіркою істинності або помилковості думки за допомогою практики. Основними формами абстрактного мислення (див. рис. 1) є поняття, судження і умовивід. Під формою мислення або логічною формою розуміють спосіб відображення властивостей і відносин реальної дійсності в самому загальному вигляді. Думки, з яких будується міркування, за своїм змістом повинні відповідати дійсності, тобто бути істинними, а в процесі міркування слід дотримуватися правильного зв'язку думок, їх правильної побудови, оскільки інакше можна прийти до помилкових умовиводів. Таким чином формальна логіка вивчає мислення з боку його логічної правильності, як необхідної умови, без якої не можна пізнати істину. Вона вивчає найбільш прості правила і прийоми, дотримання яких є обов'язковим у будь-якому міркуванні, в пізнанні, як звичайних властивостей і відносин, так і складних процесів і явищ дійсності.

Особливістю формальної логіки є те, що вона розглядає форми мислення, які вже склалися, відволікаючись від їх виникнення, зміни і розвитку, тобто від їх діалектики.

Діалектика досліджує логічні форми в зв'язку з їх змістом в історичному розвитку. Таким чином, формальна логіка і діалектика не замінюють і не скасовують одна одну.

В експертизі знаходять своє відображення як формальна логіка, так і діалектика. Без знання діалектики неможливо, наприклад, оцінити прогресивність (винахідницький рівень) того чи іншого технічного рішення, не можна виявити рівень розвитку даної галузі, оскільки формальна логіка не дає відповіді на ці питання.