Питання для контролю:

1. Що таке керування, направлене на успіх? Поясніть це на прикладі організації братів Мак Доналд.

2. Які складові успіху організації?

3. Поясніть, що таке виживання організації?

4. Яке місце займає в житті організації результативність і ефективність?

5. Поясніть, яке місце при досягненні успіху організації займає її продуктивність?

6. Що таке практична реалізація управлінських рішень?

7. Що таке практика керування, розкрийте це на прикладах?

8. Поясніть, що таке соціальна відповідальність?

9. Яке місце займає соціальна відповідальність менеджменту в підприємницькій діяльності?

10. Що таке „керування за допомогою карбованця”?

11. Як ви можете пояснити, що таке менеджмент як лідируюча група суспільства?

12. Що таке місія організації?

13. Поясніть значення організаційної культури в житті організації?

14. Хто розробляє місію організації?

15. Яким чином впливають сильні та слабкі сторони у бізнесі на формування місії організації?

16. Чи повинні поділяти місію організації її співробітники?

17. Яка роль відводиться неформальним лідерам при формуванні місії організації?

18. Що таке етика бізнесу, де і як вона зародилася?

19. Що таке сім принципів ведення бізнесу?

20. Що таке моральні зобов’язання перед суспільством?

21. Яку роль повинні виконувати комітети з етики?

22. Що таке корпоративна культура?

23. Які висновки можна зробити щодо справи про „ТАЙЛЕНОЛ”?

24. Як світові релігії ставляться до ведення бізнесу?

25. Хто більше всього із засновників світових релігій приділяв найбільшу увагу комерції?

26. Як ставиться до комерційної діяльності християнство?

27. Що таке кальвінізм?

28. Які сучасні країни в залежності від релігії демонструють найбільшу динаміку економічного розвитку?

29. Що таке п’ять принципів успішного керування, які розробив і обґрунтував Рік Джойнер?

30. Дайте характеристику п’яти принципів керування, їх взаємозв’язок.

Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення

Площина взаєморозуміння – ідеальне поле битви.

С.Лец

17.1. Роль менеджера в організації

Фундаментальні проблеми субординації, структури, мотивація і лідерство на будь-якому комерційному підприємстві належать до сфери керування менеджерами. Менеджери – це сіль компанії й одночасно її найдефіцитніша частина. Автоматизованому підприємству практично не потрібні рядові робочі руки. Зате йому потрібно багато менеджерів, стільки, скільки сьогодні не має жодне промислове підприємство.

Менеджери – найдорожча частина компанії й одночасно її найбільш схильна до знецінювання частина, яка має потребу в постійному підживленні свіжими силами. Щоб створити управлінську команду, потрібні роки, а погане керування менеджментом здатне зруйнувати її в лічені дні. Кількість менеджерів і суми, в які вони обходяться компаніям, за останні півстоліття знайшли стійку тенденцію до зростання. Очевидно, вони будуть рости й далі. Одночасно зростуть вимоги до самих менеджерів. Уже зараз вони подвоюються в кожнім поколінні, і немає причин сумніватися в тім, що в найближчі десятиліття тенденція збережеться.

Наскільки добре менеджери керують підприємством, визначається тим, чи досягнуті поставлені цілі. Інший красномовний показник роботи менеджерів – якість виконання своєї роботи робітниками та службовцями. Тому що ставлення робітників до своїх обов’язків дзеркально відбиває ставлення менеджерів до своїх обов’язків, а також до їх професіоналізму й організованості. Чим злагодженіше працюють менеджери, тим продуктивніша робота біля верстатів. Той факт, що назване «управління персоналом» обмежує сферу своїх інтересів рядовими службовцями і виключає з неї самих керівників, пояснимо традицією, але вага помилки від цього не зменшується. Якщо в статуті новоствореного (і настільки модного зараз) відділу управління персоналом записано, що його «компетенція обмежується стосунками між компанією і службовцями нижчої та середньої ланки», - такому відділові можна впевнено пророчити повну невдачу в його діяльності і даремну витрату зусиль.

Стосунки всередині колективу керівників – животрепетне для кожної компанії питання. У США вже щонайменше 10-15 років менеджери умовляють, наполегливо попереджують і переконливо просять один одного зосередити зусилля на роботі з нижчестоячим персоналом. Щоб здолати «спадний менеджмент», у них у запасі є безліч рекомендацій і дорогих технічних нововведень. Але рідко можна зустріти менеджера, якого куди сильніше турбували б його стосунки зі своїми підлеглими, ніж зі своїм начальством. Усіх голів правління більше хвилює, що подумає про них правління, а не віце-президент. Джерело переживань віце-президента – його стосунки з президентом. Навіть останній контролер, бригадир чи секретар тільки тоді і почувають себе на коні, коли шеф і відділ кадрів залишать їх у спокої.

Усе це – не свідчення, як іноді думають, людського лукавства. Стосунки з начальством цілком заслуговують тих емоцій, що на них витрачуються. Бути менеджером – значить нести відповідальність за успіх компанії. Усякий, на кого ця відповідальність покладена, є менеджером. Той менеджер, що не в змозі нести цю відповідальність, – поганий менеджер і навіть гірше: такий менеджер професійно непридатний.

Що конкретно хвилює менеджера? Що думає про нього шеф? Менеджера турбує, чи виправдає він надії, чи приймуть всерйоз те, що він скаже і зробить. Йому буває важко обґрунтувати свою точку зору, домогтися схвалення своїх пропозицій. Також його турбують стосунки з іншими підрозділами і колегами. Ці та багато інших проблем і складають сферу керування менеджерами.

Отже, серед проблем людських стосунків на підприємстві перше місце по праву належить проблемам керування менеджерами, а не стосункам між рядовими службовцями.