Питання для контролю:

1. Що таке управлінське рішення?

2. Проаналізуйте класифікацію управлінських рішень.

3. Наведіть приклади проблемної ситуації.

4. Як проводиться вибір кращої альтернативи?

5. Чим відрізняється «альтернатива» від «варіанту»?

6. Поясніть, що таке індивідуальний підхід щодо прийняття рішення?

7. Що є основою для аналізу проблемної ситуації, яка склалася.

8. Які існують категорії проблем?

9. Як формуються обмеження і критерії прийняття рішень?

10. Яка послідовність етапів прийняття рішень?

11. Що таке ситуаційний підхід при оцінці проблем?

12. Яка методологія ситуаційного підходу?

13. Яку роль у прийнятті кінцевого рішення відіграють внутрішні і зовнішні зміни?

14. Що таке робітниче середовище?

15. Які існують правила (принципи) при прийняті рішень?

16. Яким вимогам повинно відповідати рішення в процесі його вироблення?

17. Які існують етапи процесу вироблення рішень?

18. Яким чином формуються альтернативи та відбувається їх вивчення?

19. Як відбувається вибір найкращого рішення?

20. Що таке методи і механізми прийняття рішень?

21. Які існують правила прийняття рішень?

22. Які фактори впливають на процес вироблення рішень?

23. Які фактори впливають на достовірність прийняття рішень?

24. Що таке ризик, як він впливає на прийняття рішення?

25. Що таке невизначеність?

26. Як можна провести оцінку ступеню та рівня можливого ризику?

27. Що таке якість управлінського рішення?

28. Як впливають соціальні фактори на прийняття управлінських рішень?

29. Прокоментуйте індивідуальні підходи до прийняття управлінських рішень.

30. Що таке інші підходи до прийняття рішень?

31. Як можна прокоментувати вираз «Якість управлінського рішення»?

Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень

Веселися і радій, пізнавши науки:

Неграмотний – сліпий і безрукий.

М.Хорсов

Одним із найбільш всеохоплюючих дослідницько-аналітичних підходів до ухвалення рішень є дослідження операцій, або, як його ще називають американці, „наука управління”. Під дослідженням операцій розуміють застосування математичних числових методів для обґрунтування рішень у всіх сферах цілеспрямованої людської діяльності.

Дослідження операцій у значній мірі є дитям Другої Світової війни, хоча попередні досягнення в галузі наукової методології, вищої математики й теорії вірогідності належать до набагато раннього періоду. Дослідження операцій зародились у Англії, коли група вчених одержала завдання з вирішення складних військових проблем, таких як оптимальне розміщення вогневих позицій, оптимізація глибини підриву протичовневих бомб і конвою транспортних караванів. Після війни дослідження операцій розширило своє застосування на найрізноманітніші сфери практики: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв‘язок та ін. Сьогодні важко назвати таку галузь практичної діяльності, де б не застосовувалися в тому чи іншому вигляді математичні моделі й методи дослідження операцій.

Операція – це всякий захід чи система дій, об‘єднаних єдиним задумом і спрямованих на досягнення певної мети. Операція – це завжди керований захід, тобто від нас залежить вибір деяких параметрів, котрі визначають успіх операції.

Граничний вибір залежних від нас параметрів (керованих змінних) називається рішенням. Рішення можуть бути вдалими або невдалими, розумними і нерозумними. Оптимальними називаються рішення, які вибираються за тими чи іншими ознаками. Мета дослідження операцій – попереднє кількісне обґрунтування оптимальних рішень. Іноді в результаті досліджень удається знайти одне-єдине оптимальне рішення, а частіше – виділяються кілька практично рівноцінних оптимальних рішень і тоді можна зробити остаточний вибір.

Можна помітити, що саме ухвалення рішення виходить за межі дослідження операцій і належить до компетенції особи або групи осіб, на яких покладена відповідальність за вибір. Роблячи вибір, вони можуть враховувати разом із рекомендаціями, що витікають з математичного розрахунку, ще ряд міркувань кількісного і якісного характеру, які не були враховані.

Керовані змінні, сукупність яких створює рішення, називаються елементами рішення. Як елементи рішення можуть фігурувати різні числа, векторні функції, фізичні ознаки та ін. У простих завданнях дослідження операцій кількість елементів рішення може бути порівняно невеликою. Але в більшості завдань, які мають практичне значення, число елементів дуже велике. Для спрощення ми будемо всю сукупність елементів рішення позначати однією буквою х і говорити „ рішення х”.

Окрім керованих змінних, у будь-якому завданні дослідження операцій є ще задані умови, в яких проводиться операція, і які не порушуються. Ці умови утворюють обмеження, накладені на рішення. У своїй сукупності вони формують так звану „ безліч ймовірних рішень”. Позначимо цю множину однією буквою Х, а той факт, що рішення Х належить цій множині, будемо записувати у вигляді вираження х є Х (читається елемент х належить множині Х).