Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dyf psyhol.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
1.95 Mб
Скачать

Ставлення до роботи

Це питання є одним з найбільш важливих в порівнянні з іншими сферами життєдіяльності. Проведений в рамках Всесвітнього дослідження трудових цінностей, що охопило більше тридцяти країн, порівняльний аналіз вияв ряд особливостей російської суспільної самосвідомості. Як і в багатьох інших країнах, у росіян перше місце по значущості займає сім'я, а робота розглядається як друга по важливості сфера життя. Проте розрив між суб'єктивною значущістю роботи і сім'ї в світогляді російських громадян найбільш помітний і є одним з найбільших в світі. Пояснюється цей розрив, на думку автора вказаної вище роботи, низькими оцінками значущості своєї праці, характерними для російського населення.

Друга важлива відмінність Росії від середніх рангових оцінок в інших тридцяти двох країнах полягає в пріоритеті цінності високого заробітку, що відображає реальну суперечність соціалістичному канону попередніх десятиліть, що виражається в гаслі "пріоритету духовних цінностей над матеріальними". Аналіз рангових значень цінностей на основі індексу посилення цінностей безкорисливої самовіддачі і ослаблення матеріальних цінностей виявив низькі значення цього індексу у росіян, що віддають перевагу цінностям максимізації надійного заробітку і скорочення трудових витрат при байдужості до активної самовіддачі, направленої на соціально значущі ситуації. Наведені результати цілком відповідають змістовній інтерпретації двомірної системи координат, що довгий час формувала установки на відношення до роботи в рамках універсальних зіставлень: «суспільна користь – особистий інтерес», «духовні цінності – матеріальні блага».

Своєрідне положення росіян на загальній шкалі вимірюваних цінностей свідчить, швидше за все, про "владу ситуації", що посилюється в епоху змін. Хоча не можна скидати з рахунків і вироблені протягом багатьох десятиліть суспільні установки, що нерідко визначають базові компоненти як масової, так і індивідуальної етнічної свідомості.

Мрії про майбутнє

Соціокультурний вплив зачіпає й інтимні сторони людської душі. Обстеження 400 студентів Нью-Йоркського університету дозволило проранжувати культурно-етнічні групи по частоті і змісту мріянь про своє можливе майбутнє у студентів протягом дня. Групи розподілилися в наступному порядку (від більшої частоти - до меншої) - італійці, негри, євреї, ірландці, англосаксони та німці. При цьому показники перших трьох груп значно перевищували показники останніх трьох. Дані підтвердили також гіпотезу про зв'язок особистісного статусу з соціальною мобільністю – останні три групи вже мали стійкий імміграційний статус, тоді як перші три – ні. Відмінності в змісті мрій також мали місце. Представники перших трьох груп менше ідентифікували себе зі своїми батьками, вважаючи за краще орієнтуватися на самостійно створені зразки поведінки. Проте залишилося неясним, чи є зміст мрій англосаксів і німців проявом тенденції до більшої конформності та стилю самообмеження (як віддзеркалення рис національної вдачі) або ж віддзеркаленням загальної тривожності як наслідку глибокої асиміляції в американську культуру.

Запитання для перевірки знань

  1. Що таке раса ?

  2. Розкрийте поняття « національний характер».

  3. Охарактеризуйте основні напрямки досліджень в диференційній етнопсихології.

  4. Чи змінюються расові ознаки в процесі соціально-економічного розвитку людства ? Якщо так, то як?

  5. Наведіть докази наявності чи відсутності біологічної та психічної нерівноцінності рас.

Запитання на самостійне опрацювання

  1. В чому проявляється культурна і соціальна обумовленість моральної свідомості?

  2. Сформулюйте ваше ставлення до расистських уявлень про біологічну нерівноцінність рас. Обґрунтуйте.

Література

  1. Алексеев В.П. География человеческих рас. Москва, 1974.

  2. Коуч М., Скрибнер С. Культура и мышление. М.: Прогресс, 1977.

  3. Левантин Р. Человеческая индивидуалность: наследственность и середа. Москва, 1993.

  4. Машков В.Н. Основы дифференциальной психологии. ‑ СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1998. ‑ 132 с.

  5. Николаева О. Исследование этнопсихологических различий морально-правовых суждений // Психологический журнал. 1995. Т. 16.№4.С.79-88.

  6. Равич-Щербо И.В., Марютина Т.М., Григоренко Е.Л. Психогенетика. ‑ М.: Аспект Пресс, 1999. ‑ 445 с.

  7. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека / Под ред. И.В.Равич-Щербо. ‑ М.: Педагогика, 1988. ‑ 330 с.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]