Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dyf psyhol.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
1.95 Mб
Скачать

4.3. Стильові характеристики мислення.

Однією з найбільш інтересних тем в диференційній психології є дослідження відмінностей в області понятійного мислення, розташованого, як показують експериментальні дані, на самих верхніх рівнях когнітивної ієрархії. Мислення — це пізнавальний процес, який визначається опосередкованим та узагальненим відображенням дійсності. Опосередкованість означає, що мислення, на відміну від чуттєвих форм пізнання, дозволяє визначити та зрозуміти те, що безпосередньо не відчувається, тобто мислення є процесом позачуттєвого пізнання дійсності.

Не дивлячись на те, що традиційно ці дослідження засновані на використанні конструкта "когнітивний стиль", отриманий матеріал має набагато ширший загально-психологічний контекст. З іншого боку, потрібно мати на увазі, що "психологи використовують визначення "клас" або "поняття" в дуже широкому сенсі.

Перш за все відзначимо важливість феномена "значення" - центральної характеристики в організації понятійного процесу, заснованого на операції розведення і співвідношення рівнів значення. Наприклад, відзначається, що вже дитячий крик має абсолютно різне значення у віці трьох або дванадцяти місяців (Lewis, 1967). З моменту виникнення у дитини проблисків мислення його здатність виявляти значення і навколишньому світі і у власних реакціях стає заставою якісного розвитку.

Аналіз формування понять і операції значущими ознаками проводиться, як правило, з допомогою методу класифікації. Важливо враховувати, які ознаки використовуються при визначенні значення як класифікаційної підстави: перцептивні або функціональні. Широко досліджені основні виміри, пов’язані з індивідуальною варіативністю в операції із значеннями.

"Абстрактність-конкретність" виявляється в специфіці формування понять. При цьому передбачається що "чим конкретніша структура, тим більше вона залежить від фізичних атрибутів активуючого стимулу". Особа "абстрактного типу" використовує більше інформації і більше число стратегій для вирішення виникаючих проблем. Деякі автори називають "абстрактною" тільки неперцептивну класифікацію, засновану виключно на назві класу.

"Концептуальна інтегрованість" виявляється у вигляді схильності до "співвідношення частин (понять) одне з одним і з передуючими концептуальними стандартами". Емпірично виділяють стратегії продукування і комбінування поняттями.

"Величина діапазону когнітивної еквівалентності" характеризує стратегію мислення суб'єкта залежно від кількості понять, які він використовує для вирішення завдань, формування категорій в процесі узагальнення. В процесі тесту сортування понять (який використовується так само часто, як і тест сортування об'єктів за перцептивними ознаками) "аналітики", що володіють вузьким діапазоном когнітивної еквівалентності, виділяють велику кількість груп орієнтуючись на різноманіття, а "синтетики", орієнтуються на схожість, виділяють меншу кількість класів об'єктів. Є багато даних про зв'язок цих стратегій мислення з різнорівневими параметрами індивідуальності. "Аналітики" переоцінюють фізичний інтервал часу, їм важко в роз'єднанні реакцій на значно відставлені в часі стимули. "Синтетики" більше схильні до реакції гніву, а не страху, затушовують емоціогенні властивості об'єкту, прагнуть до огляду, систематизації і компонуванні даних.

"Ригідність-гнучкість" пізнавального контролю оцінюється з погляду ефективності подолання стереотипу і оцінюється за швидкістю і точність виконання критичного завдання, а також характеризує перешкодостійкість індивіда в процесі перемикання на інші види і способи діяльності в відповідності з об'єктивними вимогами.

"Вузькість-широта категоризації" описує індивідуальні відмінності в класифікаційних стратегіях. Для визначення ступеня вираженості цього стильового параметра використовують дві вимірювальні процедури. Перша базується на вільному сортуванні об'єктів (суб'єкт сам визначає підстави для класифікації) на основі подібності. Перевага великої кількості груп з маленьким числом об'єктів в кожній відображає вузьку категоризацію; перевага малого числа груп з невеликою кількістю об'єктів в кожній з них є індикатором широти категоризації. У другому типі вимірювальної процедури використовується широкий набір завдань, в яких суб'єкт повинен створити групи на основі певної категорії. У дослідженнях Дж. Блока і Н. Когана була показана стійкість (внутрішня консистентність) показників вузькості-широти категоризації у чотирьохрічних дітей.

Мисленню конкретної людини притаманні індивідуальні особливості. Ці особливості в різних людей виявляються, насамперед, у тім, що в них по-різному складається співвідношення взаємодоповнюючих видів і форм розумової діяльності (наочно-діючого, наочно-образного, словесно-логічного й абстрактно-логічного). Крім того, до індивідуальних особливостей мислення відносяться також і такі якості пізнавальної діяльності як:

Швидкість мислення - це швидкість протікання розумових процесів.

Самостійність мислення - уміння побачити і поставити нове питання чи проблему, а потім вирішити його власними силами. Творчий характер мислення чітко виражається саме в такій самостійності.

Гнучкість мислення - здатність змінювати аспекти розгляду предметів, явищ, їхніх властивостей і відносин, уміння змінити намічений шлях рішення задачі, якщо він не задовольняє умови, що змінилися, активне переструктурування вихідних даних, розуміння і використання їхньої відносності.

Інертність мислення - якість мислення, що виявляється в схильності до шаблона, до звичних ходів думки, у труднощі переключення від однієї системи дій до іншої.

Темп розвитку розумових процесів - мінімальне число вправ, необхідних для узагальнення принципу рішення.

Економічність мислення - число логічних ходів (міркувань), за допомогою яких засвоюється нова закономірність.

Широта розуму - уміння охопити широке коло питань у різних областях знання і практики.

Глибина мислення - уміння вникати в сутність, розкривати причини явищ, передбачати наслідки; виявляється в ступені істотності ознак, що людина може абстрагувати при оволодінні новим матеріалом, і в рівні їхньої узагальненості.

Послідовність мислення - уміння дотримувати строгий логічний порядок у розгляді того чи іншого питання.

Критичність мислення - якість мислення, що дозволяє здійснювати строгу оцінку результатів розумової діяльності, знаходити в них сильні і слабкі сторони, доводити істинність висунутих положень.

Стійкість мислення - якість мислення, що виявляється в орієнтації на сукупність виділених раніше значимих ознак, на уже відомі закономірності.

Усі зазначені якості індивідуальні, змінюються з віком, піддаються корекції. Ці індивідуальні особливості мислення необхідно спеціально враховувати, щоб правильно оцінити розумові здібності і знання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]