1. Універсальні фактори суб’єктивних семантичних просторів.

Дослідження на перетині аналізу синестезії, як проблеми спільної психології, і експериментальної семантики дозволили Чарльзу Озгуду, що очолює групу американських психологів, розробити метод семантичного диференціалу. Суть методу заключается в оцінці об'єктів на основі біполярних градуальних шкал, полюси яких позначені антонімами (вербальними або невербальними стимулами). Механізмом, що забезпечує взаємозв'язок і групування шкал в чинники, є, на думку Озгуда, процес синестезії. Феномен синестезії полягає в тому, що при подразненні однієї модальності виникають відчуття в інших. Це дозволяє відтворювати інтермодальний образ інформації, обробленої в процесі сприйняття тільки за допомогою однієї модальності. Синестезія розуміється як універсальна здатність людини, що забезпечує узагальнення отриманих звуків, запахів в своєму сприйнятті на рівні цілісного організму.

Обробивши із застосуванням аналізу чинника оцінювання за допомогою різноманітних біполярних шкал (та антонімічних прикметників) об'єкти і події, Озгуд прийшов до висновку про існування трьох базових універсальних шкал, які створюють суб'єктивний семантичний простір:

- Сила (міцний – не міцний, жорсткий - м’який, сильний - слабкий).

- Оцінка (хороший - поганий, приємний - дратуючий).

- Активність (швидкий - повільний, енергійний - пасивний).

Ці чинники виявилися відтворюваними в будь-яких мовах для аналізу категоризації суб'єктом міжособистісного сприйняття.

Цікаве дослідження було зроблене на факультеті психології МГУ під керівництвом В.Ф.Петренка (1988). В якості об’єктів, що оцінюються за допомогою стандартного набору шкал семантичного диференціалу виступили 17 викладачів факультету, і 20 відомих казкових персонажів. Забігаючи на перед, відзначимо, що виділені при описі вигаданих героїв базові шкали виявилися такими, що працюють і в реальному житті, внаслідок чого виявилося можливим побудувати семантичний простір, в якому перетиналися психологічні портрети реальних людей з образами казкових героїв. По першому виділеному чиннику, "сила особистості" або "сила его", виділилися дві контрастні групи - Карлсон, Вінні-Пух, Кіт в Чоботях і Буратіно, (що володіють на думку тих, що оцінювали "сильним Я"), і П'єро, Ослик Іа-іа ("слабке Я"). Другий чинник, названий "акцентуйованість", розділив персонажів і людей на групу "акцентуйованих особистостей" (куди з великою вірогідністю увійшли сеньйор Помідор, Карабас Барабас, Незнайка) і блок "соціальної нормативності, правильності" (Айболіт, Попелюшка, Лицар Сумного Образу). Третій чинник, зазначений як "контактність - дистантність в спілкуванні" або "відвертість-закритість", відокремив Вінні-Пуха, Іванушку- дурачка, Чебурашку, Попелюшку і Буратіно (відкритих, простодушних, доброзичливих) від малосимпатичного Карабаса Барабаса. Проведена роздільна факторизація як для казкових персонажів, так і для викладачів підтвердила ідентичність чинників відважний двох матриць як розмірністю семантичних просторів, що так і за змістом входять до фактору особистісних якостей – шкал.

Вельми примітним в дослідженнях психосемантики є факт "зчеплення" в просторі Індивідуальної свідомості семантичних образів, що відносяться

до абсолютно різних категорій об'єктів. У нашому дослідженні вивчався зв'язок переваги семантики основних геометричних форм з характеристиками самосприйняття.

На різних вибірках спільної чисельністю близько трьохсот чоловік був виявлений феномен психосемантичного ізоморфізму, суть якого полягає в співвіднесені неусвідомлено бажаних стимулів, що мають різне семантичне забарвлення, з свідомо вибраними характеристиками самопізнання, семантика яких збігається з семантикою бажаних стимулів іншого роду. Під семантикою в даному випадку розумілася система узагальнених універсалів суб'єктивних значень - від неусвідомлюваних відчуттів до компонентів Я – образу. Для позначення сенсорно – перцептивних еталонів, які лежать в основі сприйняття що пред'являються як стимули основних геометричних форм, використовувалися шкали особистісного семантичного диференціала. За результатами опису геометричних форм, що використовувалися у ТКМФЛ (Тести конструктивних малюнків фігури людини), були виділені три чинники, що визначають семантичний простір ознак аналізованих форм:

1. коло - гнучкий, контактний, поступливий, співчутливий, м'який, жіночний, відкритий, невпевнений, той, що переживає (чинник "Оцінка»).

2. трикутник – активний, інтенсивний, такий, що стає домінуючим, наполегливий, напружений, нервовий ( фактор «Активність»).

3. квадрат – стійкий, повільний, відчужений, мужній, замкнутий, рішучий, стабільний, жорстокий, наполегливий ( чинник «Сила»).

Наступним етапом було розділення досліджуваних на основі результатів виконання ТКМФЛ на групи, що характеризуються вираженою перевагою однієї з трьох основних геометричних фігур.

Подальше обстеження виділених груп (загальною чисельністю 135 чоловік) за допомогою однотонного набору психологічних тестів, включаючи аналіз портрета на основі шкал семантичного диференціалу виявило істотні відмінності між групами у профілях індивідуально-психологічних характеристик, так і в особливостях само-описів.

Ті, що надавали перевагу трикутним формам при складанні конструктивного малюнка фігури людини описували себе як "активний, ведучий, владний, діяльний, організований»; за результатами тестів вони характеризувалися високим нейротизмом і соціальною емоційністю, перцептивною полезалежністю, аналітичністю сприйняття, стратегією суперництва в конфліктній ситуації, екстремальністю (тенденцією покладатися на інших) в області досягнень, демонстративним та істероїдним типом акцентуації. Ті, що надають перевагу округлим формам, себе характеризували як "вразливий, обережний, душевний, такий, що сумнівається. Їх психологічний профіль включав такі ознаки, як високий соціальний темп, високий рівень соціальної імпульсивності та соціальної пластичності, точність переоцінки зорової ілюзії, синтетичне сприйняття, екстернальний в області ділових стосунків, стратегія пристосування у конфліктах, високий рівень самозвинувачення, лабільний акцентуйований тип (по класифікації Леонгарда, 1980). Нарешті, ті, що вважають за краще квадратні форми, вважали себе за "витриманих, роздумливих, стабільних, більш врівноваженими". За результатами тестування їх портрет виглядав таким чином:

Портрет індивідуальної самосвідомості - високий рівень соціальної енергійності і низький - соціальної пластичності: точність в оцінці психомоторної ілюзії Шарпантье; перцептивна поленезалежність; високий рівень загальної інтернальності та інтернальність в області досягнень; стратегія уникнення конфлікту; педантичний тип акцентуації.

Зв'язок параметрів семантичного простору людини з формально-динамічними особливостями була предметом спеціального дисертаційного дослідження, проведеного під нашим керівництвом І. Н. Трофімової. Як психосемантичні показники використовувались оцінки досліджуваних відносно 8 об'єктів (краса, активність, сила, реальність, завдання, порядок, престиж Я), проставлені по сімнадцяти біполярним семибальним шкалам семантичного диференціалу (приємне – те, що дратує, енергійне – сковане, швидке – повільне, міцне – не міцне і так далі). Узагальнення проводилося по тих, що виділилися в результаті статистичного аналізу чинників: оцінки, активності, сили, дискретності, визначеності і вірогідності. Виявилось, що темпераментні особливості людини впливають на характер використання ним семантичних універсалів в процесі оцінки об'єктів. Екстраверсія, соціальна і комунікативна активність корелюють з схильністю суб'єкта використовувати в процесі категоризації оцінки більшої активності і енергійності. Нейротизм пов'язаний з схильністю оцінювати сприймані об'єкти і події як більш пасивні, слабкі, невлаштовані і негативні. Високий наочний темп пов'язаний з оцінками більшого позитивізму і активності, а комунікативний темп - з оцінками більшої визначеності. Це узгоджується з гіпотезою про формування стилю людини, згідно якої винахідливість переваг обумовлена системою взаємопов’язаних функцій психіки - оптимальністю, компенсаторністю, адаптивністю і результативністю, визначаючих специфіку форми сполучення суб'єкта з середовищем. Переважне використання особами з високим рівнем нейротизму оцінок пасивності, слабкості та невпорядкованості узгоджується з теорією темпераменту Д. А. Грея , згідно якої невротики - інтроверти більш чутливі до негативних стимулів. Також зниження рівня значущості стимулів дозволяє емоційно нестабільному суб'єктові захистити себе від непосильної активності, економлячи енергетичні ресурси.

Вивчення індивідуальної специфіки психосемантичного простору проводиться також в контексті аналізу найрізноманітніших людських відмінностей. С.Е. Ірилис, досліджуючи престиж професій у молоді, виділив три чинники професійних переваг, по кожному з яких професії були оцінені з допомогою методу семантичного диференціала. Результати показали близькість глобальних осей універсального семантичного простору (Оцінки, Сили і Активності) ; престижністю професій працівників матеріального виробництва і сфери обслуговування. При цьому шкали Оцінки використовуються стосовно професій, які потребують вищої освіти, шкала Сили - до робочих і сільськогосподарських спеціальностей, шкала Активності - до торгівлі і побутового обслуговування. Молодь пов'язує Оцінку з престижем, Силу - з безпосереднім вкладом у виробництво, Активність - з можливістю отримання додаткових доходів.