14.6. Прагнення до досягнень в контексті соціальної стратифікації

Економічні (фінансові) ресурси приховують в собі важливе джерело зростання соціоекономічного статусу для молоді. Підлітки з сімей з високим соціоекономічним положенням з більшою вірогідністю продовжують і завершують освіту після закінчення вищої школи і проявляють прагнення до досягнення високого рівня особистих і соціальних успіхів. Батьки, що належать до середнього класу і вищих соціальних шарів суспільства, заохочують своїх дітей до прояву високої мотивації досягнення, прогнозуючи більший успіх в кар'єрі і надаючи їм економічні ресурси, часто недоступні для малозабезпечених дітей.

Досить хорошою є гіпотеза Р.Левайн про відповідність батьківських цілей в процесі виховання дитини певним еволюційним стратегіям, відповідним стадіям розвитку суспільства. У. Бронфербреннер отримав дані про те, що низькостатусні матері частіше, в порівнянні з середньостатусними, карають за відсутність потрібного самоконтролю (що виявляється, наприклад, у вигляді "туалетних" провинностей дитини), більше покладаються на фізичні покарання, стурбовані зовнішнім виглядом дітей і чекають від них меншої незалежної активності. Така стратегія, що детермінує відповідний рівень досягнень, характерна для суспільств, де економічне самозабезпечення є першочерговим завданням; у таких суспільствах слухняність стає необхідною для виживання ознакою. Легко прослідкувати паралель між специфікою суспільств, що досі ще існують в деяких регіонах Землі, і низькостатусними класами в більшості найбільш розвинених країн світу. Прагнення до досягнень пов'язане як з самооцінкою, так і із структурою найбільш стійких мотивів індивіда. Проте необхідно враховувати і вплив такої важливої детермінанти середовища, як очікування з боку тих, що оточують. Дія цього чинника, що виявляє себе вже у формуванні поведінки школярів, опосередкована рівнем СЕС. Вчителі по-різному будують свої взаємини з дітьми, від яких вони чекають більшого або меншого успіху в навчанні. Після опитування вчителів, що проранжували першокласників, що навчаються у них за рівнем досягань, психологи відібрали для спостереження дві групи юнаків, утворюючих верхню і нижню частини шкали досягнень. Типи взаємодії "учитель—учень" виділялися на основі таких показників, як частота підняття руки під час уроку, визначення правильності відповіді, похвала або критика. Учнів, поведінка яких відповідала високим очікуванням, вчителі частіше хвалили за правильну відповідь, рідше критикували за неправильну, набагато частіше супроводжували неправильні відповіді коментарями, даючи учневі другий шанс, — іншими словами, будували свою взаємодію на основі зворотного зв'язку після кожної відповіді. Здається цілком очевидним, що такий тип взаємодії формував прагнення до вищих досягнень в майбутньому у "відповідних високим очікуванням", підкреслюючи неістотність тих самих якостей у "невідповідних". Описана вище інтеракціоністська модель людських відмінностей припускає, що рівноцінна участь в детермінації індивідуальних особливостей таких чинників, як спадкова схильність і екологічні впливи виявляється перш за все в специфіці внутрішньо-сімейної взаємодії, обумовленій параметрами СЕС. Стає все більш очевидним і облік суб'єктивної детермінації даних явищ, що відображається в характеристиках життєвого досвіду як системоутворюючого чинника у формуванні кожної окремої людської індивідуальності.

Запитання для перевірки знань

1. Які характеристики соціального статусу ви знаєте?

2. Назвіть п’ять основних категорій особливостей цілей і ціннісних орієнтації в сімейному житті залежно від СЕС?

3. Охарактеризуйте вплив статусного рівня в сім'ї на рівень інтелекту дитини.

4. Проаналізуйте зв'язок стану психологічного та фізичного здоров’я залежно від СЕС.

5. Який характер залежності рівня домагань особистості та СЕС?

Запитання на самостійне опрацювання

1. Опишіть та проаналізуйте життєву успішність дітей з сімей з різними соціально-економічними статусами на прикладі відомих вам людей (знайомих, знаменитостей тощо).

2. Визначте соціально-економічний статус вашої або будь-якої добре відомої вам родини та проаналізуйте, чи співпадають характерні обраній вами сім'ї цілі, ціннісні орієнтації, рівень інтелекту, стан фізичного та психологічного здоров’я з теоретично характерними для відповідного СЕС.

Література

1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и группо­вые различия в поведении. - М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.

2. АсмоловА.Г. Психология индивидуальности.-М.: Изд-во МГУ, 1986.

3. Егорова М. С. Психология индивидуальных различий. - М., 1997.

4. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. - М. Педа­гогика, 1987

5. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европей­ских, российских и американских традиций. - М.: Смысл, 2000.

6. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.,1986.