14.5. Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров'я

Ці параметри визначають в своїй сукупності специфіку статусної позиції з боку соціального впливу та впливу середовища. Якість навколишнього соціально-економічного середовища дитини безпосередньо позначається на її фізичному, психічному і особистісному розвитку. Житло з неблагополучною обстановкою стає найбільш сильною перешкодою для формування у дітей, що ростуть, адекватного світосприйняття, що неминуче позначається на рівні життєвої адаптації. Експерименти з дитинчатами тварин і спостереження за людськими немовлятами підтвердили гіпотезу про значущість ранньої життєвої стимуляції (включаючи багате вітамінами живлення) для подальшої адаптації. До того ж рання корекційна дія, в перші місяці життя дитини, веде до збільшення в подальшому показників інтелектуальних тестів на 15-30% в порівнянні з контрольною групою. Добре освічені дорослі не тільки мають вищий рівень IQ, але і виявляють розвиненіші інтелектуальні і виконавчі навики в літньому віці. При цьому також серед добре освічених жінок старшого віку вища сексуальна активність. Дорослі з менш високим рівнем, мають міцніше здоров'я і живуть довше, ніж освічені люди їх класу, а також мають стабільніші шлюби і частіше вважають їх щасливими.

Цікаво, що освічені люди і представники середнього класу задоволені в цілому своїм життям, щасливіші і демонструють значно інтенсивніше особистісне зростання. Хоча дослідження показують, що відчуття задоволеності життям і щастя серед людей з високим прибутком набагато вище, в цілому рівень вираженості цих показників навіть в розвинених країнах знижується (дані про двадцятирічний період (1957-1976), США). Показники рівня забезпеченості відображають потенційні економічні можливості, які пом'якшують або підсилюють різні форми стресової активності. Можливо тому добре забезпечені люди відрізняються в кращу сторону показниками здоров'я і задоволеності життям. Високий рівень прибутку пов'язаний також з можливістю хорошого догляду за дітьми і з комфортнішим життям на пенсії. Досвід у виконанні складної роботи і набір освоєних життєвих ролей виявляються ще одним диференціюючим параметром. Дорослі, що відрізняються за цими показниками, здатні до розвитку вищих рівнів Я, що дозволяють інтегрувати життєві структури. Складність роботи не тільки забезпечує розвиток когнітивних навиків і, відповідно, інтелектуальне вдосконалення, але і виробляє рефлексивність, як якість, що веде до емоційного і особистісного зростання. Можна прагнути до освоєння складнішої роботи або не прагнути, але відсутність будь-якої роботи є одним з найважливіших джерел життєвого стресу. Не зайняті роботою чоловіки відрізняються проявом більшої кількості небажаних симптомів - тривожності, депресії, неспокою про своє здоров'я, ніж ті, що працюють. Деякі показники здоров'я виявляються досить міцно пов'язаними з рівнем статусу особистості. Довгий час вважалося, що високий рівень кров'яного тиску у афро-американців є генетично детермінованим. Проте, недавні дані дозволяють інтерпретувати цей показник як наслідок хронічного стресу, викликаного низьким статусом роботи (або ж її відсутністю) і обмеженими можливостями в здобуванні освіти. Гіпертонія розвивається в результаті фрустрації, викликаної спробами досягти задоволення найбільш значущих життєвих цілей, що не є (принаймні за даними на сьогоднішній день) доказом її генетичної детермінованості.

Соціоекономічний статус виявляється найбільш значущим предиктором відмінностей в здоров'ї для людей середнього віку. Хоча за даними на момент обстеження молоді люди здаються схожими за показниками здоров'я, в більш зрілому віці частота хронічних захворювань пов'язана саме з молодими роками. В деяких випадках істотним виявляється, також, введення додаткової, етнічної змінної. Наприклад, в США зв'язок між здоров'ям і рівнем СЕС найбільш значущий в дослідженій вибірці для американських іспанців і африканців. У одному з досліджень особливості СЕС вивчалися у зв'язку з частотою прояву певних типів психічних розладів. Серед пацієнтів, що відносяться до шарів суспільства з високим СЕС, був виявлений великий відсоток невротичних розладів, а пацієнти з низьким СЕС значно частіше страждали від психопатичних розладів. На цих даних заснована теорія, умовно названа "дрейф". Людині з психічним розладом, до якого б класу вона не відносилася, найважче підібрати собі роботу. Як наслідок цього, її здатність в досягненні задовільного статусного рівня різко погіршується, що і примушує її "дрейфувати" до все більш гірших умов існування. Інтерпретація параметрів якості життя досить складна. Наприклад, ступінь задоволеності добре освіченого працівника пов'язаний з тим, що він бачить в своїй роботі не тільки джерело підвищення свого прибутку, але і можливість розвитку здібностей. В той же час для погано освіченого цінність роботи визначається в першу чергу можливістю заробітку.