15.4. Етнічна самосвідомість

Змінні, що створюють самосвідомість цілого народу, важко піддаються класифікації. Навряд чи можна з повною впевненістю говорити й про концептуальну систему, що склалася в сучасній диференціальній етнопсихології. Ми розглянемо лише декілька аспектів етнопсихологічних відмінностей між людьми.

Суб’єктивно-моральне розуміння брехні

Міжкультурне порівняння розуміння справедливості і прав особистості, відношення до законів і мотивація до законослухняності представляють собою особливий інтерес. Володимир Лефевр аргументовано відстоює гіпотезу про існування двох етичних систем, що характеризують відповідно уявлення американців і росіян (в період існування радянської держави) про справедливість. Ці уявлення стисло зображаються у вигляді двох формул:

Зло + Добро = Добро (I етична система)

Зло + Добро = Зло (II етична система)

Особливість російської етнічної самосвідомості виявляється в схильності вважати, що добро завжди перемагає зло, тому заради доброї і важливої справи завжди можна допустити здійснення невеликого (по суб'єктивних критеріях, зрозуміло) зла (I етична система). Ті, хто віддають перевагу цій етичній системі схвально відносяться до гасла: "Мета виправдовує засоби". Ті, хто дотримуються другої етичної системи негативно ставляться до змішання понять добра і зла, вважаючи, що брехня не может бути засобом досягнення гуманної мети.

Результати дослідження В. В.Знаковим причин брехні у американців (за даними Пола Екмана) та росіян показали наявність багатьох загальних мотивів поведінки: брехні з корисливих мотивів, страху приниження, бажання уникнути покарання або підвищити свій авторитет. Проте основна відмінність між американцями і росіянами стосувалась втручання в особисте життя – перші у багатьох випадках прагнули зберегти в недоторканності внутрішній світ, тоді як для других було набагато природніше відповідати на питання, що стосуються особистого життя. Ці психологічні особливості були інтерпретовані автором як прояв "двох різних типів розуміння брехні", відповідно названих "морально-правовим і суб'єктивно-етичним".

Морально-правові судження

Порівняння готовності до компромісу серед американців, що виросли в США, емігрантів з колишнього СРСР і росіян – громадян колишнього Радянського Союзу показало крайню нетерпимість останніх, як таких, що "не йдуть ні на які компроміси". Дослідження серед жителів Москви виявило також їх готовність надавати неправдиві свідчення в суді, якщо це виправдовується причинами етичного порядку (Знаков).

Порівняльний аналіз даних вивчення морально-правових установок американських і російських громадян, проведений О.П.Ніколаєвою, показав, що в свідомості росіян існує початкове розділення понять "закон" і "мораль". Результатом цього є змішання поняття про справедливість з областю моральності, унаслідок чого закони не сприймаються як раціональні і справедливі. Також у російських громадян наголошується підвищена, в порівнянні із західними, орієнтація на авторитетну особу, під якою розуміються державні інститути. Виявлена суперечність приводить автора дослідження до висновку про те, що орієнтація на моральні норми стає компенсаторним механізмом законопокірності при недостатньо ефективній роботі правового апарату.