3.4. Процедури перевірки на суттєвість

Процедури перевірки на суттєвість — це перевірки, які викону­ються з метою отимання аудиторських свідчень про виявлення сут­тєвих викривлень фінансової звітності. Вони бувають двох типів:

1. документальні перевірки операцій та залишків;

2. аналітичні процедури.

48

49

Вибіркові дослідження в аудиті

Розділ 4

ВИБІРКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В АУДИТІ

Необхідність використання вибіркових досліджень полягає в тому, що суцільна аудиторська перевірка великих і навіть середніх підприємств, які становлять основну частину всього виробничого потенціалу України, фізично неможлива.

Вибіркові дослідження в аудиті здійснюються відповідно до ННА №17 "Вибіркова перевірка" і Стандарту аудиту та ети­ки № 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки" [167, с. 314—329].

Вибіркові дослідження забезпечують дані для характеристи­ки всієї сукупності на основі принципу екстраполяції — поши­рення результатів перевірки на всю генеральну сукупність. Вибір­кове спостереження має певні переваги перед суцільним. Це мож­ливість оцінки за результатами вибіркового спостереження всієї генеральної сукупності: економія часу і коштів за рахунок скоро­чення обсягу робіт, більш точні результати досліджень внаслідок зменшення кількості помилок при реєстрації. Екстраполяція ре­зультатів вибіркового дослідження на всю генеральну сукупність може бути виправдана лише в тому випадку, коли аудитором до­сконало визначено такі питання:

50

• аудиторська вибірка;

• помилка;

• нетипова помилка;

• генеральна сукупність;

• ризик вибіркового методу;

• ризик, не пов'язаний з використанням вибіркового методу;

• елемент вибірки;

• статистична вибірка;

• проведення стратифікації;

• розмір допустимої максимальної помилки вибірки;

• розмір очікуваної помилки;

• обсяг вибірки і спосіб відбору;

• інтерпретація результатів вибіркового дослідження.

Аудиторська вибірка (вибірка) означає використання ауди­торських процедур на менш як 100% бухгалтерських операцій або показників фінансової звітності, які дають змогу аудитору отри­мати аудиторські докази та оцінити окремі характеристики відібраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю су­купність даних. При аудиторській виборці можуть бути викори­стані як статистичний, так і нестатистичний підходи.

Помилка — це або відхилення від нормального функціонуван­ня засобів контролю при виконанні тестів контролю, або викрив­лення, виявлені при виконанні процедур перевірки на суттєвість.

Нетипова помилка — помилка, зумовлена окремою подією, яка повторюється тільки в цій події, тому така помилка не є ре­презентативною з погляду помилок в генеральній сукупності.

Під генеральною сукупністю слід розуміти набір інформації, щодо якої аудитор хотів би зробити аудиторську вибірку.

Ризик вибіркового методу (ризик неефективності вибірково­го методу) — ризик, пов'язаний із можливістю того, що. висно­вок аудитора, оснований на виборці, може відрізнятися від ви­сновку, зробленого на основі аудиторської перевірки всієї гене­ральної сукупності, при використанні тієї самої аудиторської процедури. Залежно від рівнів довіри існує два види ризику ви­біркового методу:

• ризик того, що відповідно до вибіркового дослідження ауди­ тор робить висновок, що суттєвої помилки не існує всупереч тому,

51

Розділ 4

Вибіркові дослідження в аудиті

що дійсно помилка є. Такий тип ризику впливає на достовір­ність аудиту і може призвести до помилкового аудиторського ви­сновку;

• ризик того, що аудитор доходить висновку про наявність сут­ тєвої помилки, тоді як насправді її не існує. Цей тип ризику впли­ ває на ефективність аудиту, збільшення витрат на проведення до­ даткових досліджень на встановлення того, що первинні виснов­ ки були помилковими.

Ризик, не пов'язаний з використанням вибіркового методу,

зумовлений чинниками, які змушують аудитора зробити помил­ковий висновок з будь-якої причини, не пов'язаної з обсягом вибірки.

Елемент вибірки означає окремі елементи, що становлять ге­неральну сукупність.

Статистична вибірка означає будь-який підхід до вибірки, що має такі характеристики:

• випадковий відбір елементів;

• використання теорії ймовірності для оцінки результатів ви­ бірки, в тому числі для оцінки ризику вибіркового методу.

Нестатистична вибірка — підхід до вибірки, який відрізня­ється від характеристик, наведених вище.

При проведенні вибіркових досліджень використовують ме­тод стратифікації — процес розподілу генеральної сукупності на дрібніші підсукупності, кожна з яких має свою власну харак­теристику. Стратифікація дає змогу аудитору спрямовувати свої зусилля на більш важливі для реалізації мети об'єкти перевірки.

Допустима максимальна помилка — це максимальне значен­ня помилки в сукупності даних, яка стає суттєвою за умови прийняття рішення про ефективність вибіркової перевірки. Під час застосування тестів внутрішнього контролю підприємства під до­пустимою помилкою розуміють максимальний розмір відхилення від контрольної процедури. За умови незалежних процедур пере­вірки допустима помилка — це максимальна сума відхилень у бух­галтерському документообороті, яка приймається аудиторами.

Очікувана помилка — розмір помилки, передбачений ауди­тором у загальній сукупності. Питання визначення обсягів вибір-

52

ки, способу відбору та інтерпретації результатів вибіркового до­слідження будуть розглянуті нижче.

Основною вимогою, що ставиться до проведення вибіркового дослідження, є додержання принципів відбору. Успішне прове­дення вибіркового дослідження передбачає вирішення двох пи­тань:

• визначення необхідної кількості вибіркових досліджень;

• розрахунок помилок вибіркових характеристик.

Проводячи вибіркові дослідження в аудиті, слід також пам'я­тати, що є перевірки та процедури, за яких неможливе проведен­ня вибіркових досліджень. Вибіркові методи не використовують, якщо:

• виконуються процедури вивчення структури та ефектив­ ності системи контролю;

• структура генеральної сукупності не дає можливості викори­ стати вибіркове дослідження (генеральна сукупність неоднорідна);

• треба дослідити об'єкти, до яких поставлені вимоги суціль­ ної перевірки (статті балансу, індексація основних засобів тощо);

• аудитор досліджує значні операції та аналітичні процедури на конкретну дату (купівля й продаж основних засобів, землі, інші нетипові операції);

• помилки вибірки, визначені згідно з теорією, не відповіда­ ють розміру помилки всієї генеральної сукупності;

• в аудитора є сумніви щодо результатів заздалегідь викона­ них перевірок.

Норми і правила використання вибірки в аудиті, а також по­рядок включення та побудови вибіркових тестів визначають ННА № 17 "Вибіркова перевірка" і САЕ № 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової превірки" [167].