2.1. Планування аудиту

Найважливішим методологічним принципом аудиту є плану­вання. Планування аудиту має здійснюватися відповідно до Націо­нальних нормативів аудиту (ННА): № 9 "Планування аудиту"; № 10 "Знання бізнесу клієнта", № 11 "Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки"; № 12 "Оцінка системи внутріш­нього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективні­стю її функціонування" [129]; Стандарту аудиту та етики № 300 "Планування" [167], інших нормативних і законодавчих актів.

Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою надання ефективних економічних послуг у визначений проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту та виявлення проблем, які слід перевірити найретельні-ше. Планування аудиту пов'язано із визначенням його цілей і зав­дань, відповідальності й обов'язків аудиторів.

Слід пам'ятати, що на відміну від інших процесів управління планування аудиту має дуже важливі, притаманні тільки йому особливості. Це:

• мета, яка заздалегідь визначена законом. У зв'язку з цим аудитори не мають будь-якої свободи: вони повинні визначити, сформулювати свою думку і викласти її у висновку;

36

• кожний суб'єкт аудиту (клієнт) індивідуальний;

• проведення аудиту є ризикованим через суттєві невідповід­ ності, помилки, фальсифікації та порушення чинних законодав­ чих і нормативних актів.

Отже, планування — це процес, який дає можливість найбільш раціонально виконати аудит і одночасно зменшити ризик невияв-лення найсуттєвіших моментів діяльності клієнта. Для того щоб планування було ефективним, воно має бути доповнене контро­лем виконаних робіт і постійною реєстрацією всіх фактів і ви­словлювань. Це дає змогу уникнути зайвого ризику, більш ґрун­товно підійти до прийняття рішення щодо загальних результатів перевірки.

Виходячи із викладеного, можна дійти висновку, що плану­вання аудиторської діяльності необхідне для:

• вибору підходів для досягнення цілей аудиту;

• виконання роботи і контролю за нею;

• визначення саме основних аспектів об'єкта аудиту;

• гарантованості повноти виконаної роботи;

• зменшення ризику.

Планування аудиту має бути оформлено документально. Відпо­відно до ННА № 9 "Планування аудиту" та САЕ 300 "Плануван­ня" передбачено складання двох документів: загального плану та програми аудиту. У разі потреби складають порядок змін і уточ­нень у загальному плані та програмі аудиту.

Розробка загального плану аудиту. Загальний план аудиту розробляють за формою, наведеною у додатках до ННА № 4 "До­говір на проведення аудиту". Обсяг цього документа залежить від обсягів і складності аудиту. Загальний план аудиту розробляють дуже докладно, щоб аудитор мав можливість підготувати кон­кретну програму аудиту.

Загальний план проведення аудиту має містити такі розділи: — розуміння аудитором бізнесу клієнта: аналіз основних впли­вових чинників діяльності підприємства, найважливіших його ха­рактеристик та структури тощо;

37

Розділ 2

Планування, стадії та процедури аудиту

• розуміння системи обліково-аналітичного процесу підпри­ ємства, в тому числі системи внутрішнього аудиту та контролю, аналіз методології і принципів бухгалтерського обліку, аналіз си­ стеми внутрішнього аудиту та контролю;

• визначення аудитором ризику і суттєвості: оцінка того, які операції клієнта є найбільш ризикованими, і розробка аудитор­ ських процедур, що сприятимуть виявленню суттєвих чинників викривлень фінансової звітності, помилок і фальсифікацій;

• чинники управлінського впливу: можливість участі в аудиті інших аудиторів і аудиторських фірм, експертів і фахівців інших професій, добір кадрів та виконавців, розподіл обов'язків між ними;

• чинники економічних відносин з іншими підприємствами, виконання умов та термінів виконання договорів, відносини підприємства з пов'язаними сторонами;

• види, час і повнота процедур: існування можливості опера­ тивного внесення змін в окремі ділянки аудиту;

• можливість того, що припущення про безперервну діяль­ ність підприємства може бути поставлено під сумнів;

• обставини, які потребують підвищеної уваги, наприклад існування пов'язаних сторін;

• інші умови, що можуть бути внесені в договір про проведен­ ня аудиту або визначені на законодавчому рівні.

Приклад загального плану аудиту наведено у дод. 2.

Програма аудиту. Програму аудиту розробляють з моменту конкретизації загального плану аудиту відповідно до додатка до ННА № 4 "Договір на проведення аудиту". В аудиторську програ­му також вносять перелік об'єктів аудиту за його напрямами, тер­міни проведення. У програмі аудиту оцінюється ризик внутріш­нього контролю і ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності.

Програму аудиту слід складати у вигляді програми процедур перевірки на суттєвість. Програма аудиту є:

• переліком інструкцій для аудитора;

• засобом контролю за виконанням дорученої роботи;

• записом використаних аудиторських процедур, цілей ауди­ ту, термінів проведення, обсягів вибірки і принципів відбору в кожній галузі.

38

Програма аудиту є важливою частиною робочої документації аудитора: вона відображує значну частку даних, які необхідні для підтвердження аудиторського висновку.

Приклад програми аудиту наведено у дод. 3,4.

Порядок внесення змін і уточнень у загальний план проведен­ня й програму аудиту. Упродовж усієї перевірки загальний план і програму аудиту переглядають та уточнюють з метою врахування зміни умов, напрямів та об'єктів аудиту, отримання неочікуваних аудитором результатів тощо. Події чи мотиви, що змусили аудитора вносити зміни у загальний план і програму аудиту, оформляються документально.