- •1.1. Система національного фінансово-економічного контролю України
- •1.2. Історія розвитку аудиту
- •1.3. Система незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні
- •1.4. Аудиторська діяльність, її суть, функціональні завдання, предмет, метод, об'єкти аудиту
- •1.4.1. Мета і основні завдання аудиту
- •1.4.2. Суть специфіки аудиту
- •1.4.3. Функціональні завдання аудиту
- •1.4.4. Предмет, метод аудиту
- •1.4.5. Об'єкти аудиторської діяльності
- •1.5. Види аудиту
- •1.6. Принципи аудиту
- •2.1. Планування аудиту
- •2.2. Стадії аудиту
- •2.3. Процедури аудиту
- •3.1. Аудиторські докази, їх суть і класифікація
- •3.2. Достатність і належність аудиторських доказів
- •3.3. Тести систем контролю
- •3.4. Процедури перевірки на суттєвість
- •4.1. Визначення обсягу вибірки
- •4.2. Поняття суттєвості у вибірковому дослідженні
- •5.1. Класифікація помилок і шахрайства
- •5.2. Оцінка ризику
- •5.3. Процедури виявлення помилок і шахрайства
- •5.3.1. Процедури контролю повноти даних
- •5.3.2. Процедури контролю точності
- •5.3.4. Процедури контролю за збереженням активів
- •5.4. Модифіковані (додаткові) процедури
- •6.2. Характеристика аудиторського ризику
- •6.3.2. Оцінка ризику при контролі
- •7.1. Об'єкти і методи внутрішнього аудиту і контролю
- •7.2. Взаємодія внутрішнього контролю і зовнішнього аудиту
- •7.3. Дослідження й оцінка системи внутрішнього контролю і аудиту
- •8.1. Робоча документація аудиторів
- •8.2. Підсумкова документація
- •8.2.1. Аудиторський висновок
- •9.1. Аналіз систем електронної обробки даних клієнта
- •3. Оптимальне виконання процедур контролю і максимальне зниження ймовірності виникнення неправильних висновків і рекомендацій за визначеними чинниками та рівня ризику комп'ютерного середовища.
- •9.2. Проведення аудиту з використанням комп'ютерних програм контролю і тестування
- •10.2. Сертифікація аудиторів
- •10.3. Реєстр аудиторських фірм і аудиторів України
- •10.4. Організація роботи аудиторів
- •10.5. Нормування і контроль якості роботи аудиторів
- •10.6. Стандарти і нормативи аудиту
- •Загальна характеристика організації підприємства;
- •Фінанси підприємства;
- •11.1. Загальна характеристика організації підприємства
- •11.4. Фінанси підприємства
- •11.5. Маркетинг
- •11.6. Виробництво
- •11.7. Дослідження і розробки
- •11.8. Трудові ресурси
- •11.9. Управлінські системи і практична діяльність. Ефективність
- •12.1. Консультації
- •12.2. Бізнес-планування
- •12.3. Економіко-правове забезпечення підприємницької діяльності
- •13.1. Аудит касових операцій
- •13.2. Аудит основних засобів
- •Отриманих
- •В оренду основних
- •Засобів
- •77 Етап
- •13.2.1. Аудит руху основних засобів
- •13.2.2. Аудит зносу основних засобів
- •13.2.3. Аудит індексації і переоцінки основних засобів
- •13.2.4. Аудит ремонту основних засобів
- •13.3. Аудит запасів
- •13.4. Аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами
- •14.1. Операційний аудит реалізації продукції (робіт, послуг)
- •14.2. Аудит формування фінансових результатів
- •15.1.2. Попередній етап аудиторської перевірки податків, зборів і обов'язкових платежів
- •15.1.3. Дії аудитора після проведення аудиту податків, зборів і обов'язкових платежів
- •15.2. Аудит податку на додану вартість
- •15.3. Аудит податку на прибуток
- •16.3. Особливості аудиту торговельної діяльності
- •17.1. Обов'язкова аудиторська перевірка з приводу порушення справи про банкрутство підприємства
- •17.1. Обов'язкова аудиторська перевірка з приводу порушення справи про банкрутство підприємства
- •17.1.1. Аналіз фінансового стану підприємства
- •Аналіз основних засобів та інших необоротних активів.
- •17.1.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності
- •17.2. Особливості аудиту у випадках приватизації
- •17.3. Особливості аудиту в акціонерних товариствах
- •17.5. Особливості аудиту довірчих товариств
- •18.1. Методи аналізу фінансового стану
- •Аналіз рентабельності.
- •18.3. Методика проведення аудиту фінансового стану підприємств
- •18.3.1. Оцінка оборотності майна підприємства
- •18.3.2. Оцінка виробничого потенціалу
- •18.3.3. Оцінка фінансової стабільності
- •18.3.5. Аналіз рентабельності
- •19.2. Мета і завдання аудиту фінансової звітності
- •19.3. Порядок проведення аудиту фінансової звітності
- •Закон україни Про аудиторську діяльність
- •Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •22 Квітня 1993 року № 3125-хп
- •1. Предмет договору
- •3. Строки виконання робіт
- •4. Вартість робіт та порядок розрахунків
- •5. Відповідальність сторін
- •7. Юридичні адреси сторін
- •13. Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи
- •Аудиторський висновок
- •Облік матеріальних цінностей
- •Облік коштів та розрахунків
- •Аудиторський висновок (про окрему позицію фінансової звітності)
- •Аудиторський висновок щодо фінансової звітності підприємства, а також окремих положень договору
- •1. Мета перевірки
- •2. Оцінка методології ведення бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві.
- •3. Аудит фінансової звітності
- •4. Аудит нарахування пдв
- •4.1. Перевірка правомірності віднесення сум до податкового кредиту
- •4.2. Перевірка обгрунтованості застосування нульової ставки з пдв
- •4.3. Порядок оподаткування пдв зворотної тари
- •4.4. Вибіркова перевірка
- •5. Аудит визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток
- •5.1. Аудит розрахунку валових доходів і валових витрат
- •5.2. Перевірка визначення амортизаційних відрахувань та обґрун тованості включення витрат, пов'язаних з поліпшенням основних за собів, до складу валових
- •5.4. Окремі зауваження щодо порядку формування валових доходів
- •6. Аудит руху основних засобів
- •7. Аудит розрахунків з підзвітними особами, аудит касових операцій
- •Процедури загального контролю якості аудиторських робіт
- •Процедури
- •1. Призначення окремої особи або групи осіб для вирішення питань цілісності, об'єктивності, незалежності та конфіденційності.
- •3. Керівництво процесом виконання внутрішніх правил і розкладу, які стосуються незалежності співробітників.
- •2. Визначення кваліфікації та підготовка інструкції для оцінки фахового рівня потенційних співробітників.
- •3. Інформування претендентів і нових співробітників фірми про внутрішні правила і розклад роботи фірми, які на них поширюються.
- •4. Затвердження вимог щодо постійного підвищення фахової кваліфі кації і знань та доведення їх до відома співробітників аудиторської фірми.
- •5. Інформування співробітників про розвиток Національних норма тивів аудиту, правил та розкладу аудиторської фірми, стимулювання підвищення кваліфікації співробітників.
- •6. Забезпечення необхідної чисельності компетентних співробітників, які мають право на експертизу в спеціальних галузях господарської діяльності підприємств.
- •7. Визначення кваліфікації на різних посадових рівнях аудиторської фірми.
- •8. Оцінка роботи співробітників і допомога з метою вдосконалення професійних якостей.
- •9. Визначення співробітників аудиторської фірми, відповідальних за правильність прийнятих рішень про службове підвищення співробітників аудиторської фірми:
- •Призначення на аудиторську перевірку Процедури
- •1. Аудиторська діяльність доручається тільки тим співробітникам, які володіють належною технічною підготовкою і майстерністю.
- •2. Призначення відповідальних осіб для створення і укомплектування робочих груп для аудиторських перевірок.
- •1. Операції для планування аудиту та встановлення рівня відповідальності за процес планування аудиту.
- •(За балансом)
- •1. Показники платоспроможності
- •2. Показники фінансової звітності
1.2. Історія розвитку аудиту
Професія аудитора — дуже популярна та престижна, хоча й надто молода. Термін "аудит" не є для нас новим і незнайомим. Це слово виникло в латинській мові понад дві тисячі років тому. Значення слова — "вислуховуючий". У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік державних видатків, здійснювали квестори, звіти яких надсилалися до Риму і там заслуховувались екзаменаторами.
У середньовіччі в бухгалтерському обліку визначився певний застій. Однак під час перших Хрестових походів облік було поновлено і особливого розвитку він набув у Європі в часи епохи Відродження. У 1631 р. з Голландії в Плімут, Масачусетс було направлено бухгалтера для аналізу надходжень податків із колонії. Це була перша бухгалтерська контрольна перевірка в Америці.
На державному рівні створювались спеціальні органи, які контролювали державні видатки та збір податків. Цей вид контролю насамперед був пов'язаний з державною діяльністю. Подальший розвиток торгівлі, передусім промислова революція, висунули нові
17
Розділ 1
вимоги. Різко зросла кількість великих підприємств, яким були потрібні значні кошти для свого фінансування, а також кількість управлінців, яких наймали власники підприємств. Так відбулося розмежування функцій між власниками й підприємцями. З метою запобігання зловживанням з боку підприємців власник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами.
У найрозвиненішій державі того часу — Великій Британії — група знаних бухгалтерів (в основному шотландців за походженням) створили професійне об'єднання, метою якого була перевірка фінансових звітів. Ця подія стала початком розвитку незалежного аудиту.
У Великій Британії закон про обов'язковий аудит було прийнято в 1862 р., у Франції — 1867 р., у США — в 1887 р. У Росії інститут аудиторів було введено в армії, де аудитори займалися справами, пов'язаними з розслідуванням майнових спорів. Спроби створення організації аудиторів в Росії розпочалися з 1888 р., проте визнання присяжні бухгалтери, як тоді називали аудиторів, не набули.
Сучасний аудит почав формуватися наприкінці XIX ст., з того моменту, коли почали виникати великі компанії у вигляді акціонерних товариств. Це привело до розподілу права власності і функцій управління, внаслідок чого виникла необхідність захисту інтересів власників, в основному акціонерів, які не брали участі в щоденному процесі прийняття рішень.
Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.
- На території України державний контроль існував на початку XIX ст., проте незалежний аудит, як і загалом у Росії, поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Головне контрольно-ревізійне управління, Міністерство фінансів України, відомчі контрольно-ревізійні управління.
Перехід до нових економічних відносин насамперед був зумовлений змінами у відносинах власності. В лютому 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про власність" [5], в якому суб'єктами права власності України були визначені народ
18
Суть аудиторської діяльності, її призначення і сфера
України, громадяни, юридичні особи та держава. Закон надає реальні права індивідуальної власності широким верствам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формуватися прошарок власників. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією державного майна. Всі ці процеси об'єктивно зумовили необхідність становлення та подальшого розвитку незалежного аудиту. Аудит в Україні почав активно розвиватися після прийняття Закону України "Про аудиторську діяльність" [14].