19.Зародж. І розвиток фінансів у державах стародавнього світу.

Фінанси мають певні історичні закономірності розвитку, їх виникн. обумовлено 2 причинами: 1)зародж. і розвиток держ, що обумовило необхідність розподілу і переросподілу нац продукту; 2)розвиток товарно-грош відносин, які обумовили сучасну форму фінансів.

У Древньому світі функціонув держ. було пов'язано переважно із зовнішніми ф-ціями. Основним надходж.м були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).

Хар-ною особливістю формув. доходів держав Стародавнього світу було те, що в умовах натурал господарства основу доходів держ. складали натуральні надходж., а саме: натур повинності, надходж. від держмайна, натур податки. Поряд з натур надходж.ми почали зароджуватись грошове госп-во, грошові відносини і податки. У зв’язку з тим, що в державах, зокрема в Римській імперії, почали зароджуватися грош відносини, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.

Особливістю формув доходів було те, що мало місце широке залуч. продукту в натурал і грошовій формі, створеного за межами країни. Державні доходи і видатки державах Стародавнього світу визначались специфікою форми влади. Власником землі, зрошувальних с-м, лісів, водоймів, копалин була держава, а уособл.м держ. був верховний правитель, який як власник здавав членам общині землю(виступали як спадкові власники).

У Стародавніх державах вперше були введені примусові платежі на користь держ. у формі поземельного та подушного податку. Для визнач. обсягів поземельного податку верховним власником (державою) присвоювалась рента і проводився перепис (регістрація) земельних ділянок. В той час з’явився земельний кадастр.

В Римській імперії податки справлялись в основному в натуральній формі (зерно та ін с/г продукти). В Індії натуральний податок справлявся у чітко визначеному розмірі.

Крім поземельного і подушного податку справлялись і інші прямі податки: промисловий, податок зі спадщини, тощо. Всього нараховано 300 податків і зборів. Вільні громадяни римляни прямі податки не платили

У з’язку з роз-ком тов госп-ва і появою грощей були створені економічні передумови для введ. непрямих податків, які виступали у формі мита, і податків на торгівлю, зокрема в Римі були відомі такі непрямі податки: універсальний акциз, специфічні акцизи на окремі види товарів.

Існувала також фіскальна монополія на сіль і мито на ввез. товарів.

В Римській імперії також використовувалась позикова форма формув. доходів держ. у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.

В Афінах з’являється с-ма держ кредиту. Державі надавали грошові позики храми і багаті громадяни. Мав місце факт анулюв. держ. боргу.

Держ видатки у Стародавньому світі визначались функціями держ.. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будув. доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м. Велось буд-во портів, гаваней, маяків, храів, театрів, стадіонів, цирків.

Таким чином, можна стрверджувати, що саме у Стародавньому світі були закладені підвалини розвитку фінансів.