120. Поясність відмінності між активним і пасивним бюджетним дефіцитом.

Бюдж. дефіцит – це явище коли видатки бюджету перевищують доходи. Причиною дефіциту є потреба держ. витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Заходами можуть виступати: державні позики; грошова емісія; підвищ. рівня оподаткув.; зменш. видатків; додаткові податкові надходж., які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестув. позичених коштів;

Американ. економіст Хеллер розробив концепцію активного і пасивного бюджетного дефіциту:

- активний БД виникає тоді, коли уряд за допомогою бюджетних видатків стимулює інвестиції і спожив., а також знижує податки. Ці заходи є дискреційними; Активний — це спрямув. коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме

зростанню ВВП.

- пасивний БД виникає як наслідок економ спаду, що призводить до зменш. бюджет доходів; а також як наслідок автоматичних змін. Пасивний — покриття поточних витрат.

121. Економічна сутність і специфічні особливості держ. Кредиту.

Особливе місце в фінансовій піраміді держ., займає залуч. фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб, що є прийнятною та об'єктивно зумовленою практикою здійсн. ек. діяльності.

Економічна суть цього процесу полягає в тому, що в певний час є певна кількість вільних капіталів як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рух з метою пошуку сфер свого застосув.. Участь держ. у міжнародному і внутрішньому русі капіталів є фактом її входж. до світового господарського простору.

В умовах розвинутих товарно-грошових відносин держава може залучати до покриття своїх витрат вільні фінансові ресурси господарських структур чи кошти насел..

Головним способом їхнього одерж. є Держ. кредит. Він виражає відносини між державою і численними фізичними та юридич. особами з приводу формув. додаткового грошового фонду в руках держ., поряд з бюджетом. При здійсненні кредитних операцій всередині країни держава звичайно є позичальником коштів, а насел., підприємства й організації - кредиторами. Проте й держава може виявитися у ролі кредитора. Таке явище зустрічається не тільки в сфері міждерж. відносин, але і у внутрішньому фінансовому житті, використовуючи казначейські кредити.

Особливість держ. кредиту складається у зворотності, терміновості і платності наданих у борг коштів. Узяті в борг кошти надходять у розпорядж. органів держ. влади, перетворюючи їх в додаткові фінансові ресурси. Джерелом погаш. держ. позик і виплати відсотків по них виступають ресурси бюджету.

Однак, налагодивши відносини по лінії держ. кредиту, уряд не відмовляється від можливості мобілізації додаткового фін. фонду і в умовах збалансованого бюджету.

При бюджетному дефіциті, і при збалансованому бюджеті - позичкові кошти не можуть вважатися доходами держ. і відображатись в дохідній частині бюджету. Кошти фонду держ. кредиту повинні направлятися на покриття дефіциту чи додаткове фінансув. урядових витрат, не впливаючи на розмір звичайних доходів держ. бюджету. Недотрим. цього може привести до серйозних негативних наслідків.

Держ. кредит як самостійна форма кредитних відносин відрізняється від банківського кредиту рядом особливостей:

-Потреба держ. в кредиті. Виникає в держ. при фінансових утрудн.х, необхідності врегулювати розрив між грошовою масою в обігу і товарними ресурсами. Держ. кредит використ., насамперед, на покриття бюджетного дефіциту.

-Умови угоди. Умовою угоди при державному кредиті, економічні інтереси учасників відособлені, тому потрібно забезпечити економічну зацікавленість кредиторам для добровільної передачі коштів у користув. позичальника. Для цього держава бере на себе зобов'яз. виплачувати кредиторам визначений доход. Винагорода кредиторів при державному кредиті виступає як стимул реалізації відособлених економічних інтересів кредиторів і позичальників.

-Цільове признач.. Держ. кредит використ. глобально й опосередковує платежі товарного і нетоварного признач.. Ресурси, що мобілізуються за допомогою держ. кредиту, витрачаються державою відповідно за поточними потребами народного господарства і для фінансув. надзвичайних витрат.

-Термін поверн. позички. У державному кредиті такої регламентації немає. Відносини між учасниками будуються на добровільних засадах.

-Здатність збільшувати чи скорочувати грошову масу. Держ. кредит завжди є засобом скороч. грошей у обігу.