267. Податкова політика єс.

Європейський Союз наполягає на тому, щоб країни-члени переважно самі несли відповідальність за провед. податков. політики. Викон. певних функцій щодо провед. цієї політики може бути частково делеговане з вищого, тобто центрального, на регіональний або місцевий рівні залежно від конституційної або адміністративної структури устрою [1]. Європейський Союз відіграє лише допоміжну роль у процесах формув. податков. політики. Мета ЄС полягає не в певній стандартизації національних систем обов’язкового оподаткув. та відрахувань, а в забезпеченні гармонійного паралельного функціонув. цих систем не тільки між собою, але також відповідно до цілей Конвенції, що покладена в основу створ. співтовариства Європейських держав

Для податков. політики ЄС характерні такі особливості:

1.Зниж. податков. ставок із одночасним зменш.м податков. пільг з метою стимулюв. економіки та забезпеч. ефективного розподілу ресурсів;

2.Зменш. прогресивності і перехід до пропорційного оподаткув. доходів;

3.Стимулюв. окремих пріоритетних секторів економіки, зокрема, малий бізнес, внутрішньо-фірмові дослідж. і розробки.

4.Створ. пільгових ощадних систем;

5.Підвищ. згідно концепції нейтральності ролі непрямих подітків.

У більшості Європейських країн максимальні надходж. у бюджет забезпечують особисті прибуткові податки. Європейські країни поділяють на три групи залежно від діючої системи оподаткув. прибутку:

1.У Нідерландах, Швеції, Люксембурзі і Іспанії діє класична система, згідно якої частина прибутку. Що розподіляється, і частина прибутку. Що не розподіляється, оподатковується за єдиною ставкою, що призводить до подвійного оподаткув. доходу

2.У Великій Британії, Франції. Бельгії, Данії застосовується система умовного нарахув., у процесі якої до усього прибутку застосовується єдина ставка податку, але під час виплати дивідендів, сплачена компанією сума податку сплачена акціонерам, компенсується.

3. В Австрії, Греції, Фінляндії та Норвегії зазначені частини прибутку оподатковуються за різними ставками.

Також у ЄС угоди з експорту-імпорту між компаніями різних країн учасниць стали в один ряд з подібними операціями на національному ринку.

268. Уніфікація та гармонізація податків у країнах Європейського Союзу.

Однією з найважливіших передумов, що дасть можливість говорити про становл. дійсно єдиної Європи (крім спільного бюджету ЄС та запровадж. єдиної валюти), є гармонізація податков. систем країн — членів Європейського Союзу.

Податкова уніфікація (звед. до єдиної форми, системи, єдиних нормативів) — введ. обов'язкових однакових юридичних норм і правил у сфері оподаткув. і формув. на цій основі єдиної податков. системи.

Податкова гармонізація (привед. в стан відповідності, злагодженості) — виробл. загальної стратегії держав у сфері податков. правовідносин на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податков. політики, систематизацію та уніфікацію окремих податків і податков. систем країн, які входять до міжнародних регіональних угруповань. Відповідно податкова гармонізація передбачає привед. у відповідність структури податков. систем, порядку стягн. основних видів податків у всіх країнах співтовариства, а не повну їх уніфікацію, і базується на таких принципах:

    — забезпеч. нейтральності податків з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний податков. режим для всіх його учасників;

    — усун. податков. (митного) контролю на внутрішніх кордонах співтовариства;

    — виключ. можливості подвійного оподаткув.  прибутку компаній, які здійснюють діяльність у двох або більше країнах  ЄС;

    — звед. до мінімуму можливості ухил. від сплати податків;

    — існув. гарантії надходж.  відповідних доходів у бюджети  країн-учасниць.

    Разом з тим, незважаючи на посил. інтеграційних тенденцій, податкова політика країн Євросоюзу досі характеризується суттєвими національними особливостями, що не дає підстав сподіватися на провед. повної уніфікації європейського оподаткув. навіть у дуже віддаленій перспективі. Донині залишається відкритим пит. щодо формув. єдиного оптимального європейського оподаткув., яке б і надалі було передумовою стабільно високих темпів економічного зрост. всіх інтегрованих національних економік. Ці проблеми щодо фундаментальних, наріжних каменів податков. політики ЄС залишаються відкритими і для більшості нових країн-членів.