Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори.doc
Скачиваний:
99
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.47 Mб
Скачать

194. Обґрунтуйте, яким чином держава може впливати на рівень доходів і купівельну спроможність домогосподарств(творческий).Кожний напише свою думку.

Фінансові ресурси домашнього господарства відносяться до децентралізованих фінансових ресурсів, тісно пов'язаних з кругообігом фінансових коштів сусп. в цілому. Вплив держ. на формув. доходів домог-в здійснюється через методи податково-бюджетної і валютної політики, встановл. законодавчих норм.

Значний вплив на формув. ресурсів домогосподарств здійснюється державою та окремими юридич. особами через систему пенсійного забезпеч., виплату стипендій, безоплатне або пільгове навч., медичне обслуговув., над. путівок тощо.

195. Поясніть відмінності між фін. Ресурсами та доходами домогосподарств

Фінансові ресурси домогосподарства — грошові кошти (власні і залучені), що перебувають у його розпорядженні та призначені для викон. фінансових зобов'язань і здійсн. різного роду витрат (виробничих і споживчих). Вони включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходж..Фінансові ресурси домогосподарств формуються з доходів,отриманих громадянами шляхом трудової, господар. та іншої діяльності або спадщини. Вони використовуються на оплату товарів і послуг, сплату податків, погаш. боргових зобов’язань та інші цілі.

На величину перевищ. доходів над видатками домогосподарства

здійснюють депозитні внески у банки, інвестув. підприємницької

діяльності, поповн. страхових фондів тощо.

Дохід домогосподарства — це загальна сума грошей, яку отримала особа або родина протягом певного періоду (як правило, за рік).

196. Сутність і специфічні ознаки страхув. Як фін. Категорії

Страхув. — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас­т. події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра­ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпе­ч. поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен­тивні заходи щодо зменш. ризику, у разі необхідності перестрахо­вує частину останнього.

Страхув. є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створ. страхових фондів. Водночас можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхув.. Це:

1) страхув. пов'язане тільки з перерозподіл. відносинами, які обумовлені наявністю наст. раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. В умовах ринкового господарства поряд з традиційним використ.м можливостей страхув. з захисту від надзвичайних явищ природного характеру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи тощо) зростає потреба у підприємців у страховому покритті збитків, що виникають у разі поруш. фінансових і кредитних зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, колив. валютних курсів та дії інших економічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних доходів. Страховий захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя насел. також пов'язаний із його економічними інтересами і реалізується за допомогою страхових послуг;

2) при страхуванні має місце солідарне розклад. завдано збитку між учасниками страхув., що зумовлює поверн. коштів, мобілізованих до страхового фонду. Виникн. таких перерозподільних (розкладкових) відносин обумовлене тим, що випадковий характер заподіяння шкоди спричиняє матеріальні або інші втрати, котрі, як правило, охоплюють не всі господарства, не всю територію даної країни чи регіону, а лише їх частину. Це створює умови для відшкодув. збитків за допомогою солідарного розклад. втрат одних господарств між усіма застрахованими господарствами. При цьому чим ширше коло учасників страхув., тим менша частка в розкладенні збитків припадає на кожного страхувальника. Страхув. стає найбільш ефективним методом відшкодув. збитків, коли в ньому бере участь якнайбільше число страхувальників. Тим самим забезпечується достатня концентрація грошових коштів у єдиному фонді, що називається страховим. Тоді стає можливим відшкодув. максимальних збитків за мінімальних витрат кожного страхувальника;

3) замкнене розклад. збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд. Страхові платежі кожного страхувальника, внесенні в страховий фонд, мають тільки одне признач. — відшкодув. ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. Тому вся сума страхових платежів (без урахув. накладних витрат тієї організації, що проводить страхув.) повертається у формі відшкодув. збитків протягом взятого в розрахунок часового періоду в тому ж територіальному масштабі;

4) перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розклад. збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникн. надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх наст. невідомий. Ця обставина породжує необхідність резервув. в сприятливі роки частини страхових платежів, що надійшли, для створ. запасного фонду як джерела відшкодув. надзвичайних збитків у несприятливому році.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]