Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори.doc
Скачиваний:
76
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.47 Mб
Скачать

36.Фін стратегія та фін тактика, їх сутність, завд. І взаємоз'язок

Фін. стратегія - довгостроковий курс фін.ї політики, розрахований на перспективу і передбачає ріш. крупномасштабних задач, які визначаються економічною і соціальною стратегією. У процесі розробки фін стратегії прогнозуються основні напрями розвитку фінансів, намічаються принципи використ. і організації фінансів, вирішується пит. про необхідність концентрації фінансових ресурсів на тих напрямах розвитку економіки, які розроблені і прийняті економічною політикою. Ек політика це взаємопов'язана система довгострокових і поточних цілей економічного розвитку, що визначені державою, комплексу відповідних держ рішень (законів, постанов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягн. цих цілей з використ.м держ. влади в сфері економіки.

Отже, фін. політика, як складова частина ек. політики, вирішує задачі вишукув., концентрації і акумуляцій фінансових ресурсів і їх розподілу у напрямах розвитку, які виробляються економічною політикою.

Фін. тактика ріш. задач на певному етапі розвитку країни і забезпеч. цього розвитку шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових ресурсів, направлених на ріш. задач фін.ї політики. Фін. тактика більш гнучка, оскільки вона визначається рухливістю ек. умов і соціальних чинників.

Фін. стратегія і фін. тактика взаємо-пов'язані. Стратегія створює умови для ріш. тактичних задач, а також виявляє вирішальні дільниці розвитку і приводить у відповідність зі способами і формами організації фінансових відносин і взаємозв'язків. Фін. тактика дозволяє в більш стислі терміни і з найменшими витратами вирішувати задачі фін.ї стратегії.

37. Правове регулюв. Фінансових відносин. Фін. Право і фін. Законодавство.

Фін. право являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фін. діяльність у суспільстві. Фінанси — це у відповідний спосіб організована сукупність обмінно-розподільних і перерозподільних відносин. Основною формою їх організації є саме фін. право.

Фін. законодавство охоплює усі сфери і ланки фін. системи й усі форми і методи фін. діяльності, які під­лягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фі­нансові відносини, та закони з інших сфер діяльності, в яких ви­діляються фінансові засади їх функціонув..

До першої частини належать законодавчі акти, що регламен­тують фінансові відносини на макрорівні та взаємозв'язки фінан­сів суб'єктів підприємницької діяльності з державними фінанса­ми та інституціями фін. ринку. Це закони про бюджетну і податкові системи, Держ. борг, центральний банк, банки і банківську діяльність, страхув., цінні папери і фондову бір­жу, інвестиційну діяльність.

До другої групи відносять закони, що регламентують діяльність, у тому числі й фін., суб'єктів господарюв. — про підприємства і підприємницьку діяль­ність, про господарські товариства, про банкрутство тощо.

Фінансові закони можуть мати характер прямої дії або доповню­ватися інструкціями. У першому випадку їхні полож. є безпосе­редньою основою для здійсн. фінансових операцій У друго­му випадку закон визначає тільки загальний порядок фінансових відносин, а його деталізація здійснюється у відповідних інструкціях. Вони мають бути лише доповн.м до закону і не суперечити йо­му. При цьому в будь-якому разі основою є закон.

Співвіднош. між законами прямої і непрямої дії відбиває розподіл повноважень і прав між державними органами законо­давчої та виконавчої влади, а отже, і їхні можливості та повнова­ж. у виробленні та реалізації фін. політики. Закони прямої дії чітко відображають перевагу законодавчої влади. До функцій виконавчої влади входить забезпеч. викон. при­йнятих законів.

Дійовість фін. законодавства, його відповідність кон­кретним умовам і завд.м, а отже, і ефективність фін. політики значною мірою залежать від узгодженості дій законо­давчої та виконавчої гілок влади. Саме на основі детального узгодж. ними законопроектів можливе формув. дієздат­ної системи фін. права. При використанні законів непря­мої дії важливо, щоб інструкції не тільки не суперечили законам, а й не коригували їх дію, бо це може призвести до викривл. фін. політики.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]