133.Джерела погаш. Внутрішнього та зовнішнього держ. Боргу.

Джерелами погаш. держ. позик можуть бути

=доходи від інвестув. позичених коштів у високоефективні проекти;

=додаткові надходж. від податків;

=економія коштів від зменш. видатків;

=емісія грошей;

=залучені від нових позик кошти (рефінансув. боргу).

Найбільш реальним джерелом є доходи, отримані від інвестув. позичених коштів. Вони найповніше відображають сутність і принципи кредиту та забезпечують фін. стабільність. Надходж. від збільш. податків чи економія від зменш. видатків також реальні джерела, однак тут є певні обмеж.. Якщо збільш. податков. надходжень досягається за рахунок розшир. податков. бази внаслідок використ. позик, то це цілком прийнятно. Однак якщо існує необхідність введ. для покриття заборгованості нових податків чи збільш. ставок діючих (аналогічно зменш. видатків для економії коштів), то краще це зробити відразу, а не випускати позичку. Адже за позикою треба виплачувати дохід, тобто збільш. податків при поверненні боргу буде більшим, ніж у момент випуску позики. Аналогічно скороч. видатків у майбутньому має бути більшим, ніж у даний момент.

Емісія грошей є фіктивним джерелом погаш. боргу, оскільки вона веде до інфляції, яка знецінить повернені державою кредиторам кошти. Тому за відсутності реальних джерел погаш. боргу доцільніше відразу використати грошову емісію для покриття бюджетного дефіциту, ніж випускати позики, для погаш. яких у майбутньому доведеться друкувати більше грошей, тобто рівень інфляції в даний момент буде менший, ніж у майбутньому.

Погаш. старих боргів за рахунок випуску нових позик веде до зрост. держ. боргу. Таке джерело може використовуватись тільки як разове. Якщо ж воно використ. постійно, то це не що інше, як так звана «фін. піраміда». Подібна фін. політика є необґрунтованою і веде до фін. краху, оскільки держава рано чи пізно стає неплатоспроможною.

Джерелами погаш. зовнішнього боргу є:

- бюджет,

- золотовалютні резерви,

- кошти, отримані від приватизації держ. майна,

- нові запозич..

134.Обґрунтуйте, яким чином Держ. кредит може впливати на стан грошового обігу, рівень процентних банківських ставок, на виробництво і зайнятість насел..

Вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість.

Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи облігації держ. позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профін.ні виробничі витрати, наприклад інвестиції, відбудеться абсолютне скороч. готівкової маси в обігу. У випадку фінансув. витрат на виплату заробітної плати, наприклад учителям, лікарям, кількість готівкової грошової маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.

Виступаючи на фінансовому ринку як позичальник, держава збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держ., тим вищим буде, за інших рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожче буде для підприємців банківський кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвестиції у сферу виробництва, водночас вона стимулює нагро-мадж. у вигляді придб. держ. цінних паперів.

Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість. У промислово розвинутих країнах поширена система підтримки малого бізнесу, експорту продукції або виробництва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантув. державою погаш. кредитів, наданих банками відповідно до держ. програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держава бере на себе погаш. заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підприємствам у випадку їх банкрутства. У більшості промислово розвинутих країн функціонують державні або напівдержавні страхові компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товарів. Цим заохочується освоєння нових ринків збуту нац. продукції. Велике знач. у стимулюванні розвитку виробництва і зайнятості мають кредити, що надаються державою за рахунок бюджетів або позабюджетних фондів. З їх допомогою забезпечується прискорений розвиток відповідних регіонів або необхідних напрямів економіки на тій чи ін території.