162. Джерела формув. Доходів і напрями видатків бюджету Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України як самостійна фін. структура був створений у 1991 р. задля забезпеч. пенсійного страхув..

Джерелами утвор. Пенсійного фонду Укр є:

— обов'язкові внески суб'єктів господарюв. і громадян;

— кошти з Держ. бюджету України;

— добровільні внески і пожертвув..

Частина коштів надходить за рахунок капіталізації (вклади в комерційні структури) тимчасово вільних коштів. За потреби він може брати кредити банків.

Грошові кошти ПФ України використ. на фінансув. таких заходів:

- виплата соціальних і трудових пенсій — за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника; за вислугу років та ін.;

- виплата допомоги по догляду за дитиною та щомісячна допомога на кожну дитину при досягненні нею віку, встановленого чинним законодавством;

- підвищ. пенсій у зв'язку зі змінами індексу споживчих цін і зрост.м заробітної плати;

- реалізація держ., регіональних й обласних програм соц. підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій насел.;

- забезпеч. поточної діяльності й утрим. органів управління фондом;

- організація та провед. масово-роз'яснювальної роботи.

163. Система пенсійного забезпеч. В Україні, її організаційна структура.

Система пенсійного забезпеч. в Україні відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхув.» складається з трьох рівнів:

Перший рівень — це діюча солідарна система, за рахунок якої виплачуються базові пенсії (фактично йдеться про Пенсійний фонд, що працює за принципом моментальних виплат).

Пенсії будуть виплачуватися пенсіонерам за рахунок внесків, що сплачуються сьогоднішніми працюючими. Пенсійний фонд здійснює персоніфікований облік сплати внесків, накопичує внески на індивідуальних рахунках, а також призначатиме й буде виплачувати пенсії. Розмір відрахувань окремого працівника не впливатиме на розмір його майбутньої пенсії. В цьому і полягає основне протиріччя солідарної системи — працівники не зацікавлені в збільшенні та систематичності своїх внесків до держ. Пенсійного фонду.

Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового держ. пенсійного страхув., що базується на засадах накопич. коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійсн. фінансув. витрат на оплату договорів страхув. довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Запровадж. цієї системи повинно встановити необхідну залежність розміру майбутньої пенсії від розміру сплачених за трудовий (страховий) стаж внесків, а отже, стимулювати працівників і роботодавців легалізувати доходи та сплачувати внески в повному обсязі. Основою такої системи є індивідуальні пенсійні рахунки, на яких протягом трудової діяльності будуть обліковуватися пенсійні внески громадян. Після досягн. пенсійного віку особа може використовувати заощаджені кошти разом із нарахованими відсотками для підтримки себе у старості.

Третій рівень — система недерж. пенсійного забезпеч., що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень із метою отрим. громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпеч..

Таким страхув.м можуть займатися недержавні пенсійні фонди, банки, страхові компанії та інші фінансові інститути. Недержавне пенсійне забезпеч. ґрунтуватиметься на використанні двох типів пенсійного забезпеч.:

- Професійних пенсійних схем, за якими буде здійснюватися пенсійне забезпеч. тільки тих громадян, що перебувають у трудових відносинах із певним роботодавцем.

- Загальних пенсійних схем — пенсійне забезпеч. будь-яких категорій громадян.