1.Поняття податків, їх ознаки як ек. Категорії, функції податків.

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розу­міння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням держа­вою суспільне необхідних функцій. За економічним змістом по­датки — це фінансові відносини між державою і платниками по­датків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформованим як за рахунок податків, так і за рахунок інших над­ходжень, таких як плата, відрахування, власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомо­гою ознак, що характеризують ту чи іншу фінансову категорію. Важливо звернути увагу на різну структуру податкових надхо­джень до централізованого фонду грошових коштів держави в країнах з ринковою економікою та в країнах з перехідною еко­номікою. В перспективі в Україні має змінитися структура у бік зростання питомої ваги прямих податків. Податок як фінансову і економічну категорію характери­зують такі ознаки: примусовий характер, безеквівалентність, відсутність цільового використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх платників, зміна форми власності. Плата на відміну від податків передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Відрахування передбачають цільове призначення платежів. Власні доходи держави вини­кають у держави як власника засобів виробництва. До непо­даткових доходів держави відносять різноманітні платежі, вве­дення яких не має на меті фіскальні інтереси держави, наприк­лад, фінансові санкції і штрафи, доходи від конфіскованого майна тощо. Сутність податків як економічної категорії проявляється в їх функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. По­датки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості валового внутрішнього продук­ту від юридичних і фізичних осіб на користь держави, тобто ви­ступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи тим самим фіскальну функцію. Крім фіскальної податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників. Таким чином, через фіскальну функцію системи оподаткуван­ня задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, а за допомогою регулюючої функції формуються протидії надлишко­вому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механіз­ми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Обидві функції податків дозволяють трансформувати внут­рішній потенціал оподаткування із абстрактно сприйманої їх спроможності впливати на якісні і кількісні параметри базису в реальні результати такої дії. Цей процес відображено на схемі 1. Аналітична оцінка досягнутих результатів, співставлення їх з прогнозними і очікуваними в кожний конкретний період часу дозволяють судити про роль всієї системи оподат­кування, окремих груп податків (прямі і непрямі податки, ре­сурсні або податки на майно, місцеві податки тощо), а також кожного податку окремо, залежно від функцій податків, що розглядаються. Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують податки, і крім вищеназваних називаються ще розподільна, контрольна, стимулююча, економічна та соціальна функції податків.