1.Історична, ек та вартісна суть фінансів.

Можна виділити концепції теорії фін:

1. розподільна: фін- сукуп відносин між різними суб’єктами з приводу розподілу і перерозподілу вартості, створеного в сусп ВВП, та іноді нац. багатства.

2.фондова: фін - відносини повяз з формув і використ грош фондів.але тут не зрозуміло що розууміють під фондами, по-суті це будь-яка сума коштів. Але ж фін діяльність може повяз зі створ фондів, а може й ні – фінансув за рах отриманих доходів.

3. руху грош фондів: фін-відносини, повяз з рухом грош потоків між 2ма суб’єктами, ці потоки можуть х-вати обмін і розподіл і перерозподіл, вони можуть бути пов’язані з форм і використ фондів, а можеть х-вати й пряме використ коштів. Тут фін розуміється як динамічне явище.

Сучасне визнач фін: фін – це ек відносини пов’язані з форм, розпад. і використ централіз і децентраліз фондів грош коштів для викон.я ф-ій і завдань господарюючих суб’єктів, сусп загалом і забезпеч умов розширеного відтвор..

У цілому фін відносини є такою формою суспільних відносин, яка ви­никає на основі руху вартості у її грошовому вираженні, безпосередньо пов'язана з існув.м грошей.

Історична суть фін розкривається через той факт, що її сутністні хар-тики не можуть кардинально змінюватись при зміні сусп-ек формації. Будучи історичною наукою, фін незалежно від сусп формації завжди направлені на розробку ефективної системи формув. і використ. фондів і доходів, які забезпечували б викон. державою своїх функцій. Істор передумови виникн. фін: поява держ та розвиток товар-грошових відносин. Економіч суть фін полягає в тому, що фін дають змогу пристосовувати потреби вироб до потреб спожив., також забезпечує індивідуал і суспіл кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулює галузеву і территоріальну структуру ек, стимулює інвестиц діяльність, запезпечує сусп потреби. Вартісна суть фін полягає в тому, що ек відносини між людьми та(або) державою в сусп виражаються через рух грош коштів, адже уснув. грошей є обов’язковою умовою існув. фін.

2.Предмет дисципліни «Фінанси». Суб’єкти, об’єкти та зміст фін відносин на мікро-і макрорівнях.

Фінанси — сукуп ек відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості (ВВП), а в певних умовах і нац. багатства. Предметом науки про фінанси є сукуп фін відносин, які виникають на різних рівнях ек сист між держ, юрид та фіз. Особами. Рівні господарюв.:

=Загально-Держ. (макрорівні)=Регіональ-ний(рівень адміністративно - територіальних одиниць)- місцеві органи =Мікрорівень (рівень суб‘єктів господарюв.) =Міжнародний рівні- міжнарод. суб’єкти господаюв.: інститути і уряди

Об'єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП. ВВП, як об'єкт фінансових відносин, характеризує нормальну фін. ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює. За умов, коли об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство, для формув. доходів використ. те, що створене попередніми поколіннями або дане природою. Суб'єктами фін відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава. Права підприємств та робітників і службовців відображають їх незаперечні права власності на вироблений ВВП. У рамках держ. сектора ек такі самі права власності належать державі, яка виступає в даному випадку звичайним підприємцем. Крім націонал суб'єктів (держ, підприємств,грома-дян), виділяють наднаціон суб'єкти-міжнарод організації та міжнародні фінансові інституції.

3.Признач. Та зміст розподіл. Функ. Фінансів.

Сутність розподільної функції полягає в тому, що фінанси є цільовим інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Механізм дії розподільної функції фінансів пов’язаний зі схемою розподілу ВВП, його стадій: 1) первин. розподіл;

2) перерозподіл; 3) вторин. розподіл.

Первин. розподіл — це розподіл доданої вартості й формув первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створ. ВНП. Первинними доходами на цій стадії є: у фіз осіб — з/п, доходи фермерів та ін. робітників зайнятих у сфері мат вироб, у юрид осіб - прибуток у сфері мат вироб, у дер — прибуток держ сектора, що централізується в бюджеті й надходж. від держ. послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

Перерозподіл полягає у створ. й використанні централізованих фондів. Загальнодержавні фонди включають бюджет і фонди цільового признач.. Відомчі — це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбач. централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоратив. об’єдн.х.

Перерозподіл включає два етапи:

=вилуч. частини доходів у одних суб’єктів і формув. централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні доходи суб’єктів, що створюють ці фонди;

=використ. централіз фондів і формув дох окремих суб’єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — з/п фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і над. безплатних послуг із централізованих фондів фізичним особам та асигнувань і виділ. коштів юридичним особам.

Вторин. розподіл — це другий етап перерозподілу. Вторинними дох вваж податки та дох в невиробничій сфері.

Перерозподіл може забезпечуватись за рах:

1.для цінового механізму характерне держ регулюв. цін та тов. і пос.

2.валютний механізм може спричиняти міжнарод перерозподіл дох: девальвація нац. валюти сприяє зрот дох експортерів.

Фін берчи участь в розподілі і перерозподілі нац. дох сприяють трансформ пропорцій, що виникають після первинного розподілу, це повинно забезпечити відповідність між мат і фін ресурсами, між обсягом грош фондів і їх структурою, між обсягом і структурою засобів вироб і преді спожив. Кінц мета розподілу – розвиток продуктив сил, створ ринк структур ек, зміцн. держ, високий рівень життя насел.