25.Фінансові концепції англійської класичної політекономії (Сміт, Рікардо)

Класична політек здійснила переворот в основних концепціях ек науки і обгрунтувала основні постулати, необхідні для розвитку ринкової економіки.

Класики англ. Політекономії у своїх ек. теоріях виділили наступні фінансові принципи: =Держ повинна створити фін умови для нагромадж. капіталу, для розвитку торгівлі та промисловості;

=Необхідно державі скорочувати свої видатки і обмежити уряд лише політ ф-ями.але потрібні витрати на буд доріг, мостів, інфраструк, освіту.

=Потрібно примножити багатство сусп, з’явився лозунг мінімізації непродуктивних видатків (концепція про продуктивну і непродуктивну працю –обмін продуктивної праці на капітал перетворював його на самозростаючу вартість, обмін непродуктивної праці на дохід призводив до розтрати створеного раніше капіталу);

=Невтруч. держ. в ек, тобто держава не повинна заважати нагромадженню капіталу шляхом становл. обмежувального мита та монополії(ек регулює «невидима рука ринку»);

=Держава повинна дотримуватися основних принципів оподаткув..

До принципів оподаткув. Адам Сміт відніс такі:1)податки повинні платити всі піддані у відповідності зі своїм доходом;

2)розмір податку і терміни повинні бути точно визначений заздалегідь;

3)способи справляння і терміни сплати податку повинні бути зручними для платника;

4)справляння податків та їх організація повинні здійснюватись з мін витратами.

У прація класиків піддавався критиці податок на з/п, Сміт вважав його безглуздим і руйнівним. На думку Д Рікардо, цей податок призводить до її підвищ. і знижує норму прибутку на капітал., уряд повинен стимулювати нагромадж капіталу, а отже, не потрібно оподатковувати прибуток. Класики вваж найкращим под. на ренту. Також класики були противниками непрямих податків; їх оподаткув., на думку Сміта, підвищувало ціну праці, що призводить до зрост. витрат вир-ва. Але не були проти под. на пред розкошу, бо вони не збільш з/п і не зменш прибуток.

Стосовно бюджету, класики дотримувались теорії «здорових фінансів», тобто збалансованості доходів і видатків. При цьому зверталась увага на тенденцію до посил. рівня бюдж централізації ВВП у зв'язку з розшир.м ф-цій держ. (закон Вагнера).

26.Фін. Теорія Адольфа Вагнера

На думку А. Вагнера, фін ян наука дослідж такі проблеми, як організація ефективного і належного фін контролю, нагляд за принципами економії, встановл. належного балансу між держ потребами і нац продуктом оподаткув.. Він увів в науковий обіг категорію «фін економіка-це держ бюджет. А. Вагнер зазначає особливу роль держ. для життя нації, він стверджує,що держава і фін еконеоміка – це єдине економ ціле, тому можна і треба говорити про перекачув. коштів із матер сфери в немат, ост. є необхідною для всього економічного життя сус-ва, для всіх приватних під-в. На його думку, державну і фіскальну економіку в економ сенсі слід розглядати як економіку спожив., що стоїть над вир-вом.

А. Вагнер відомий відкриттям закону «розшир. обсягу держ діяльності» означає те що збільш держ видатків, темпи зрост. яких випереджають темпи зрост. нац продукту, тобто частка держ видатків у ВВП має тенденцію до зрост.

Згідно з «принципом держ економіки»,податки є динамічною ланкою між дерд сектором, індивід платником податків і оподаткув.м - у цілому цей принцип відтвор.м оподаткув.. Вагнер вводить поняття «податков. потенціал», на підставі якого створюється сис-ма взаємовідносин: податок – адміністрація – податков. потенціал. Він розрізнив 9 принципів оподаткув., об'єднаних в 4 групи: 1)фінансові (відповідність отримуваному доходу; гнучкість оподаткув.); 2)економічні(вибір правильних джерел оподаткув.; вибір виду податків з урахув.м їх ефективності) 3)принцип справедливості(універсальність; рівність в оподаткуванні); 4)принципи ефективності податков. сис-ми(визначальний чинник податків; зручність у справлянні податків; спроба забезпеченя найнижчих витрат щодо справляння податків).

А. Вагнер дійшов до важливого теоретичного висновку, що держ фінанси неминуче пов'язані з рухом доходів і добробутом громадян.