30.Фінансові теорії неокласиків (монетаризм, концепція а. Лаффера)

З середини 70-х років ряд теоретичних шкіл виступають із критикою кейнсіанства, а в противагу йому висуваються теорії монетариз-му, теорія раціональних очікувань, економічна теорія пропозиції, нова класична школа та ін.

Монетаризм асоціюється насамперед з ім'ям М. Фрідмена, істотний внесок у розвиток цієї концепції внесли також А. Шварц, А. Мелцер, Д. Лейдлер, Ф. Кейген. М. Фрідмен є принциповим противником держ втруч. в ек, розглядаючи його як загрозу вільному ринку. Монетаристи приділяли значну увагу мікроек аспектам функціонув. ек системи, що наочно проявилося в розробці теорії грошового попиту. Виходили з того, що попит на гроші окремого індивіда обмежений розмірами багатства, намаг.м не упустити вигоду від використ. альтернативних активів. Для довед. стійкості функції попиту на гроші використовувалось припущ. про стабільність швидкості обігу грошей. очікув. зміни цін визнаються фактором, що діє на обсяг касових грошових резервів та інших фінансових активів, які знаходяться у розпорядженні ек агентів. Стабільність грош маси розглядалась як найважливіша передумова стабільності ек.

Монетаристи послідовно заперечують методи покриття дефіциту держ. бюджету за рахунок грош. емісії та за рахунок держ позик, викорис-товувані кейнсіанцями. Вони підтрим. політ дерегулюв. сфер господарства, приватизації певних секторів економіки, лібералізації под системи, зменш. бюджетних витрат, скороч. соціальних програм та соціальних виплат.

Теорія економіки пропозиції, або економічна теорія, орієнтована на пропозицію. З іменами її родоначальників - американ-ських вчених А. Лаффера, Р. Манделла, П. Робертса, Рутледжа, жур-налістів Дж. Гілдера і Д. Ванніекі, конгресмена Дж. Кемпа.

Суть теорії економіки пропозиції полягає в перенесенні акцентів з управління попитом на стимулюв. сукупної пропозиції, зрост. виробництва і зайнятості. Прихильники теорії економіки пропозиції вваж, що збільш податків викликає інфляцію витрат через зрост. середніх витрат на виробництво продукції. Виступають за зниж. под тиску на економіку. Згідно з теорією економіки пропозиції зниж. податків викличе зрост. реального ВВП як податков. бази, що поряд зі зниж держ витрат забезпечить збалансув. держ бюджету.

Крива Лаффера — крива, яка х-зує залежн. держ доходів від середнього рівня податков. ставоку країні. Крива показує наявність оптимал. рівня оподаткув., за якого державні доходи досягають свого максимуму.Зрост податков. тиску підвищ бюджетні доходи. Але це відбувається лише до певної межі, після якої стимули для ділової активності знижуються. А з ними зменш і сама податкова база— оподатковувана частка нац виробництва.

31.Фін засади теорії сусп товарів і послуг (Віксель, Ліндаль, Самуельсон, б'юкенен)

Засновниками цієї теорії є шведські економісти К. Віксель і Е. Ліндаль, послідовники розвивали й удосконалювали цю теорію.

К.Віксель розглядає фін політику як обмін, для нього політика - це широке коло складних відносин обміну між окремими індивідами. Він розробляє принципи под політики, згідно з яким доводить необхідність зіставл. корисності соц послуг з тягарем податків, які вводяться для їх фінансув.. Він піддав критиці всю сис0му оподаткув., її регресивний х-ер, непрямі податки. Ще на поч 20 ст він лійшов висновку про те, що поліпш. сис-ми оподаткув. можливе за умов розвитку демократії. Парламенти країн повинні враховувати інтереси різних груп платників, він обстоює принцип справедливості в розподілі податків.Кінц мета под. політ-рівність перед законом і ек добробут.

Амер економіст П.Самуельсон стврює «чисту теорію держ видатків». У якій розвиває основні концепції шведської школи. Він вводить в наук обіг категорію «сусп. товар»-це товари і послуги, що надаються державою. Сус товар поєднує кілька основних особливостей. Що відрізн. його від ринкових товарів: 1)не оділь-ність середовища споживачів; 2)загал. доступ.; 3)сусп товар надається тільки державою. Самуельсон запропонував певні заходи для регулюв. пропозиції ресурсів. На його думку, треба знайти оптимальне співвіднош. між приватнми і сусп товарами. В реальному житті здвйснити таке розмежув. досить важко, воно може мати більше умовний х-ер, тому він запропонував розглядати сусп і приватні товари як крайні полюси, що дає змогу визначити співвіднош між держ і приватним секторами ек.

Дж.Бьюкенен розрізняє в теорії сусп товару нормативний і позитивний напрямки. На його думку. вони взаємно переплітаються, але особливу увагу він звертає на позит концепцію. Об'єктом аналізу в нормат теорії є критерій можливого розподілу фін ресурсів, заснований на передбачуваному ухваленні ефективних норм. Ця теорія розрохована на те, щоб дати уряду рекомендації з питань вибору оптимал ек. і фін політики для досягн. ефективного розподілу ресурсів. Об'єктом аналізу позит теорії є результати процесу ухвал. рішень, тобто екном і фін політики(наук ідеї розробляються. щоб попередити, передбачити можливі негативні результати дій уряду). Бьюкенен розгдядає політику як «обмін», а державу – як «економічного і фін агента ринку». Він запропонував «Конституцію економ політики», у якій зазначає, що будь-які поліпш. в політиці вимірюються з позицій задоволеності окремої особи, а не з позицій створеного надіндивідуального ідеалу. У цьому він бачить суттєву відмінність обміну сусп благ від ринкового обміну.