ЯПОНІЯ Площа — 378 км кв. Населення — 126 млн чоловік. Столиця — Токіо.

Державний устрій — конституційна монархія. В адміністративному відношенні поділяється на 47 префектур, Японія претендує на Південно-Курильські острови, які зараз належать Росії. Глава держави. Імператор — символ єдності нації, реальною владою не володіє. Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Палата представників, обирана на 4 роки, і Палату радників, термін повноважень якої 6 років). Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів. Крупні міста. Йокогама, Осака, Нагоя, Саппоро, Кобе, Кіото, Фукуоко, Кавасакі, Кітакюсю. Державна мова. Японська. Релігія. Синтоїзм (76 %), буддизм (16 %) і християнство. Етнічний склад. 99% — японці, 0,5% — корейці, 0,5% – китайці і айни (залишки корінного населення). Валюта. Єна = 100 сенам

Місце у світі

Японія (самоназва Ніппон, або Ніхон) — одна з головних країн світу. В кінці XX ст. за розмірами ВНП вона поступається лише США. Країна має сучасну структуру господарства, високі рівні техніки й технології, життя населення та ІРЛП. Країна вважається третім центром світової економіки, хоча в цьому відношенні її позиції слабші, ніж Англо-Америки і Європейського Союзу.

Склад території та економіко-географічне положення

Японія — острівна країна. Вона розташована на однойменних островах біля східного узбережжя Азії. Великими вважаються чотири острови — Хоккайдо, Хонсю, Кюсю і Сікоку. На південь їх продовженням є архі¬пелаг Рюкю. Найбільший острів Хонсю (231 тис. км кв., або 61 % території країни) традиційно поділяється на п'ять районів: Тохоку, Канто, Тюбу, Кінкі і Тюґоку. Від Кореї Японію відокремлює Ко¬рейська протока завширшки 180 км, відстань від Нагасакі до китай¬ського Шанхаю — 800 км. Здавна Японія мала найтісніші зв'язки з Кореєю і Китаєм. У кінці XIX — першій половині XX ст. вона використала переваги свого географічного положення для колоні¬альної і воєнної експансії в регіоні. І зараз її географічне положення сприяє розвитку відносин з країнами Східної і Південно-Східної Азії. Стосунки Японії з російським Далеким Сходом досить по¬мірні. Острівне положення допомогло Японії відбити у XIII ст. навалу монголів, а в XVI і XVII ст. протистояти колоніальним домаганням європейських держав. До Великих географічних відкриттів Японія, як і весь Далекий Схід, не мала стосунків із Західним світом. Сучасні транспортні та комунікаційні можливості зблизили її з віддаленими від неї частинами Землі.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Японські острови простягаються з північного сходу на південний захід на 1900 км, а з островами Рюкю — на 3000 км. Країна лежить у помірних і субтропічних широтах. Межею між ними умовно є 38° північної широти. Вегетаційний період на Хоккайдо триває 230—140 днів, на Кюсю — 280 днів. На Кюсю і островах Рюкю збирають два-три врожаї на рік. Річна кількість опадів становить від 3000 до 1000 мм. Головним є літній мусон. Серед ґрунтів переважа¬ють алювіальні, а на півдні поширені червоноземи. Ліси вкривають 68 % площі. Зустріч теплих і холодних течій біля берегів Японії сприяє багатству на планктон. Берегова лінія — 9,5 тис. км, тобто в 1,7 раза довша від берегової лінії Індії. Морська економічна зона Японії становить 4,5 млн км кв.. Природними багатствами Японії є її клімат, родючі ґрунти, ліс, гідроенергетичні ресурси, рибні багатства навколишніх морів. Разом з тим, Японія надзвичайно бідна на паливо і мінеральну сировину. Вкрай низьким є забезпечення рівнинними, зокрема сільськогосподарськими землями. 3/4 території — молоді гори зі стрімкими схилами. Для сільського господарства використовується лише 15 % території — 5,6 млн га. В розрахунку на одного жителя це 0,04 га, тобто менше, ніж у Кореї (0,06 га) або Єгипті (0,05 га). В Японії здавна ведеться боротьба за землю і в цьому відношенні її можна порівнювати з Нідерландами. Терасовані схили гір — звичайне явище. Останнім часом значних розмірів набуло намивання земель біля морських берегів. Неодмінним елементом ландшафту Токійської, Токайської і Осакської заток, а також Внутрішнього Японського моря є численні плоскі прямокутники намивних земель, площа окремих з цих досягає 4—5 км кв.. Незважаючи на велику сейсмічність території, міста почали зростати «вверх» і опускатися «вниз». Хоча «підземні» і «підводні» міста насправді існують поки що в проектах. Японія потерпає від землетрусів, тайфунів, цунамі, перенаселе¬ності і забруднення природного середовища. Японці дуже охайні люди і в країні робиться багато для збереження природною сере¬довища. Проте величезна густота людей, промисловості і транспортних засобів на одиницю площі робить проблему забруднення повітря, води і землі в Японії чи не найгострішою в світі.