65. Наукові принципи оподаткув..

1.принципи формув. податков. системи(визначають фундаментальні домінанти відносно встановл. кожного податку окремо та в сукупності, до них відносять:рівнонапруженості податків означає такий розподіл податков. тягаря між суб’єктами оподаткув., який враховує всі аспекти їх діяльності (розмір отриманого доходу, обсяг доходів, обсяг спожив. та заощадж., характер отриманих доходів);принцип соц. справедливості – даний принцип у більшості країн реалізується шляхом справляння пропорційних податків або шляхом використ. невеликої прогресії в оподаткуванні;принцип урівноваженості інтересів держ. і платників податків означає, що побудова податков. системи,яка відображає взаємовідносини вказаних суб’єктів, повинна обов’язково виходити з необхідності збалансув. їхніх інтересів та протиріч між ними; цілеспрямоване використ. податків як фінансових інструментів – кожний податок і кожний набір податків, який формує податкову систему, справляє відповідний вплив на суспільство, тому при розбудові податков. системи необхідно уявляти, яким саме буде цей вплив і обґрунтовувати впровадж. тих чи інших податків або внес. певних податков. змін.)2.принцип оподаткув.(відображають засади справляння податків державою.Ці принципи зводяться до такого: -всі громадяни мають сплачувати податки відповідно своїх можливостей і доходів (обов’язков., всеохопл. та платоспроможність); - податок має бути чітко визначений і відомий усім (чіткість і прозорість); -податок має сплачуватись у зручний час і спосіб (зручність для платника); -система мобі-лізації податку має будуватись у такий спосіб, щоб мініміз. витрати держ. (фіскальна ефективність для держ.). 3.принцип податков.політики( реалізація податков. політики ґрунтується на двох головних і певною мірою протилежних принципах – стабільності і гнучкості. Принцип стабільності означає,що податкова політика повинна виходити з установл. на певний період орієнтирів. Принцип гнучкості полягає в тому,що податкова політика повинна вчасно реагувати на істотні зміни ситуації в ек. і сусп. та на зміну стратегіч. орієнтирів і тактичних завдань ек. політики).

66. Сутність, переваги і недоліки непрямого оподаткув..

Непрямі податки - податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Характерною особливістю непрямих податків є те, що: - вони виникають тільки на останньому етапі в процесі реалізації товарів (робіт, послуг); - вони стягуються державою незалежно від результатів господар. діяльн.платника податків; - непрямими вони є через те, що фактич. Мате-ріал. витрати зі сплати податку несе споживач у складі ціни на продукцію, що він придбав.

Переваги непрямого оподаткув.:

1. Швидкість і регуляр. надходжень до бюджету

2. Залежність зрост. бюджетних надходжень від зрост. насел. та підвищ. його добробуту.

3. Вирівнюв. міжрегіонального розподілу доходів завдяки практично рівномірного територіального розподілу спожив..

4. Можливість ефективного регулюв. споживчого попиту та непрямого впливу на виробництво відповідних товарів.

5. Відносна стабільність податков. надходжень (порівняно з прямими податками), що видається особливо важливим у нестабільній економіці.

6. Прозорість механізму визнач. податков. зобов’язань, легкість контролю.

Недоліки непрямого оподаткув.:

1. Відсутність безпосередньої залежності від доходів платників та їх регресивний характер, що зумовлює соц. несправедливість непрямого оподаткув..

2. Непрям подат. мають переваж.фіскал. спрям.

3. Непрямі податки є джерелом інфляційних процесів унаслідок їх прямого впливу на ціни.

4. Відносно невелика тривалість податков. періоду, що змушує платників резервувати обігові кошти для своєчасної сплати податку.

5. Обмежені можливості їх використ. для стимулюв. виробництва.