125. Класифікація держ. Позик.

Державні позики-є кредитним відносинами між держ. і фіз. або юр. особами, коли дер-ва отримує обумовлену суму коштів на визнач. строк за встановлену плату. Класифікація держ. позик:

1. За правовим оформл.м: державні позики, що оформляються підписними зобов’яз.ми або надаються на підставі угод (кредити від урядів інших країн, міжнародних орг-цій і фін інституцій) і забезпечені випуском ЦП (мобілізуються кошти на фінансовому ринку);

2. Залежно від місця розміщ. позик: внутрішні і зовнішні

3. За правом емісії: державні і місцеві. Держ позики випускаються центр органами упр-ня. Надходж. від них спрямовують у держ бюджет. Місцеві позики випускаються місцевими органами упр-ня і спрямовуються у відповідні місцеві бюджети;

4. За характером використ. ЦП: ринкові (вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку ЦП) і неринкові (не допускають виходу ЦП на ринок);

5. Залежно від установл. забезпеченості: заставні (держ майно, конкретні доходи) і без заставні (авторитет держ. і статус у світовому співтоваристві);

6. Відповідно до терміну погаш. заборгованості: короткострокові (до 1 р), середньострокові (1-5 р), довгострокові ( понад 5 р)

7. За характером виплати доходу: процентні (доход виплачується у вигляді процента), виграшні (проводяться тиражі-виграші і дохід отримують ті, чиї облігації виграли), дисконтні (ЦП купуються з певною скидкою, а погашаються за номінальною вартістю);

8. За характером погаш. заборгованості: одноразова виплата і виплата частинами (однакові, зростаючи, зменшується сума);

9. Залежно від зобов’язань держ. в погашені боргу: позики з правом довгострокового погаш. (можна враховувати ситуацію на фін ринку) і без права погаш..

126. Джерела погаш. Держ. Позик.

Джерелами погаш. держ. позик залежно від ек. ситуації в країні виступають:

- доходи від вклад. позичених коштів у високоефективні інвестиційні проекти;

- додаткові надходж. від сплати податків;

- кошти, заощаджені від зменш. видатків з бюджету;

-додаткова емісія грошей;

-кошти, отримані від розміщ. нових держ. позик.

Використ. тих чи інших джерел для погаш. позик приводить до різних наслідків. Якщо, наприклад, доходи від вклад. коштів у інвестиційні проекти є найбільш привабливим, хоч і не завжди реальним джерелом погаш. позик, то додаткова грошова емісія негативно впливає на рівень

інфляції та економічну ситуацію в країні.

127. Сутність і види держ. Боргу.

Держ. борг — сума прямих договірних зобов'язань органів держ. управління перед економічними суб'єктами інших секторів економіки (резидентами) і зарубіжними кредиторами.

Держ. борг виникає у результаті запозичень у грошовій формі, випуску боргових зобов'язань, прийняття боргів інших економічних суб'єктів, безготівкового випуску боргових зобов'язань.

Розрізняють первин. борг, який дорівнює сумі основного боргу без нарахованих відсотків і непогашений борг, який складається із основної суми боргу і нарахованих відсотків.

Борг — грошова сума, що взята в позику на строк на певних умовах і підлягає поверненню.

Заборгованість— сума приростів чистої заборгованості за минулі періоди плюс початковий стан заборгованості.

Види держ боргу: 1. В залежності від ринку залуч. держ позик: внутрішній (сукупність зобов’язань держ. перед резидентами) і зовнішній (нерезидентами). 2. В залежності від ступеня охопл. боргових зобов’язань : поточний і капітальний; 3. В залежності від отримувача кредит ресурсів: прямий (борг в зв’язку з отрим.м кредитів у розпорядженні уряду), гарантований (умовна сума боргу, яка дорівнює сумі кредитів, отриманих суб’єктами господарюв. під гарантією уряду).

Формально зовнішніми позиками можна вважати практично усі позики в інозем. валюті.

Офіційно визнаний Держ. борг (іншими словами борг класичного типу) — борг, оформлений кредитними угодами або держаними цінними паперами, що передбачає погаш. основної суми боргу та виплату відсотків у чітко визначені строки. До офіційного держ. боргу належить заборгованість перед юридич. особами за внутрішніми державними позиками, заборгованість перед Національним банком України за прямими кредитами, зовнішня заборгованість за кредитами міжнародних фінансових інституцій (окрім позик МВФ) та урядів іноземних держав, за товарними поставками країн СНД, заборгованість за позиками іноземних комерційних банків, за міждержавними кредитними лініями та за облігаціями зовнішньої держ. позики.

Другий тип боргу включає невиконані фінансові зобов'яз. держ. перед суб'єктами економіки (неоплачені державні замовл., заборгованість із заробітної плати перед працівниками бюджетної сфери, невідшкодований податок на додану вартість і найбільшою мірою, гарантії держ. щодо компенсації знецінених заощаджень громадян в установах Ощадного банку). Іншими словами, це прийняті державою певні зобов 'яз. без документального оформл. строків їх погаш., які формують заборгованість, що в складі офіційно визнаної держ. не враховується, проте є державною за внутрішньою природою та економічним змістом.