- •Isbn 966-7613-60-7
- •Isbn 966-7613-60-7
- •Глава 1
- •§ 1. Методологічні основи
- •§ 2. Основні форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем
- •§ 3. Природноресурсові відносини
- •§ 4. Об'єкти природноресурсового права
- •§ 5. Суб'єкти природноресурсового права та природноресурсова правосуб'єктність
- •§ 6. Методи правового регулювання природноресурсових відносин
- •§ 7. Принципи природноресурсового права
- •§ 8. Система природноресурсового права
- •Глава 2
- •§ 1. Розвиток природноресурсового законодавства до 1917 р.
- •§ 2. Розвиток природноресурсового законодавства в період 1917—1938 pp.
- •§ 3. Розвиток природноресурсового законодавства і права у 1938—1990 pp.
- •§ 4. Сучасний період розвитку природноресурсового права
- •Глава 3 Джерела природноресурсового права
- •§ 1. Поняття і характеристика джерел природноресурсового права
- •§ 2. Конституційні засади
- •§ 3. Кодифікаційні закони як основні джерела природноресурсового права
- •§ 4. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права
- •§ 5. Нормативно-правові акти органів
- •§ 6. Нормативні акти місцевих органів
- •Глава 4
- •§ 1. Основні ознаки та визначення
- •§ 2. Конституційні засади права власності на природні об'єкти та їх ресурси
- •§ 3. Право власності на природні об'єкти в природноресурсових кодексах
- •Глава 14 цього Кодексу повністю присвячена праву власності на землю*. Згідно з її положеннями земля може перебувати у приват-
- •§ 4. Особливості закріплення права власності
- •§ 5. Зміст права власності на природні ресурси та його реалізація
- •§ 6. Способи захисту й охорони
- •Глава 5
- •§ 2. Основні види природокористування та їх юридичне закріплення
- •§ 3. Правове регулювання загального природокористування
- •§ 4. Правове регулювання спеціального природокористування
- •§ 5. Зміст права природокористування, права й обов'язки природокористувачів
- •§ 6. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування
- •Глава 6
- •§ 1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування
- •§ 2. Система органів управління і контролю в галузі природокористування
- •§ 3. Функції управління і контролю у галузі природокористування
- •§ 4. Правове регулювання ведення
- •Глава 7
- •§ 1. Земельні відносини в умовах сучасної земельної реформи
- •§ 2. Склад земельного фонду України
- •§ 3. Правові засади використання земельних ресурсів
- •§ 4. Умови та порядок вирішення
- •Глава 8
- •§ 1. Визначення поняття надр як природного
- •§ 2. Особливості правовідносин
- •§ 3. Компетенція органів державної влади щодо розпорядження надрами
- •§ 4. Умови і порядок надання надр у користування
- •§ 5. Використання надр для видобування корисних копалин
- •Глава 9
- •§ 2. Поняття і види водокористування, права та обов'язки водокористувачів
- •§ 3. Особливості спеціального
- •§ 4. Стандартизація і нормування в галузі
- •§ 5. Особливості застосування
- •Глава 10
- •§ 1. Визначення виключної (морської)
- •§ 2. Особливості правового статусу континентального шельфу України
- •§ 3. Використання рибних та інших
- •§ 4. Охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні
- •§ 5. Юридична відповідальність за порушення
- •Глава 11
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про рослинний світ
- •§ 2. Рослинний світ як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Види природних рослинних ресурсів
- •§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів
- •§ 5. Правове регулювання відтворення природних рослинних ресурсів
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття лісового фонду та лісових ресурсів
- •§ 2. Право лісокористування та його види
- •§ 3. Підстави припинення права
- •§ 4. Особливості державного управління
- •§ 5. Державний облік лісового фонду,
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про тваринний світ
- •§ 2. Тваринний світ як об'єкт права власності та права користування
- •§ 3. Основні види використання тваринного світу
- •§ 4. Державне управління і державний контроль
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Глава 14 Правове регулювання використання
- •§ 2. Правове регулювання
- •§ 3. Правовий режим природних
- •§ 4. Особливості використання територій
- •§ 5. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду і контроль за режимом їх використання
- •§ 6. Юридична відповідальність
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття та види природних лікувальних ресурсів і комплексів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів курортів
- •§ 3. Правовий режим використання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •Глава 16
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів рекреаційних зон
- •§ 3. Правове регулювання зеленого туризму
- •§ 4. Особливості правового режиму використання природних ресурсів
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та види нематеріалізованих природних ресурсів
- •§ 2. Правові питання використання простору
- •§ 3. Правове регулювання використання атмосферного повітря
- •§ 4. Особливості правового регулювання використання кліматичного ресурсу
- •§ 5. Правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •§ 6. Правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та види правових режимів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів зони екологічного лиха
- •§ 3. Особливості правового регулювання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •§ 5. Особливості правового режиму
- •§ 6. Спеціальні правові режими використання екологічно уражених природних ресурсів
- •Загальна частина
§ 3. Особливості правового регулювання
використання природних ресурсів в умовах
надзвичайного стану
Правовий режим надзвичайного стану відповідно до ст. 1 Закону України від 16 березня 2000 р. "Про правовий режим надзвичайного стану"1 визначається як особливий правовий режим, який може тимчасово впроваджуватися в Україні чи в окремих її місцевос-
1 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.
351
тях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовий режим надзвичайного стану може бути впроваджений у зв'язку з виникненням надзвичайної екологічної ситуації. У цьому разі щодо екологічно ураженого природного комплексу може бути встановлений особливий режим природокористування. Слід мати на увазі, що надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який має у своєму арсеналі такі засоби реагування, які згідно зі ст. 64 Конституції можуть передбачати обмеження прав людини. Це стосується і прав на використання природних ресурсів. Тому надзвичайний стан впроваджується лише за реальної загрози екологічній безпеці, усунення якої іншими засобами є нераціональним. Йдеться про особливо тяжкі надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (стихійні лиха, катастрофи, особливо великі пожежі, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення.
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях запроваджується указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. Пропозиції Президентові щодо впровадження надзвичайного стану у зв'язку з виникненням особливо небезпечної надзвичайної екологічної ситуації подає Кабінет Міністрів України. Надзвичайний стан в Україні може бути впроваджений на строк не більше ЗО діб і не більше 60 діб — в окремих її місцевостях. Щоправда, у разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений указом Президента України з наступним затвердженням Верховною Радою України, але не більш як на ЗО діб.
Специфіка управління екологічно ураженими природними комплексами за правового режиму надзвичайного стану передбачає передачу певних повноважень Головному управлінню сил цивільної оборони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Указом Президента про впровадження правового режиму надзвичайного стану, затвердженим законом України, органам управління відповідної території можуть надаватися додаткові повноваження, необхідні для нормалізації екологічної ситуації, можуть створюва-
352
тися оперативні штаби на чолі з комендантами відповідних територій. Природноресурсове законодавство, яке суперечить правовому режиму надзвичайного стану, тимчасово не застосовується.
В ст. 17 Закону "Про правовий режим надзвичайного стану" передбачаються можливості встановлення таких обмежень у зв'язку з виникненням надзвичайної екологічної ситуації: тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання; тимчасова заборона використання земельних ресурсів для створення нових підприємств чи розширення діючих, впровадження правового режиму карантину, проведення інших необхідних санітарних та протиепідеміологічних заходів (зокрема обмежень чи заборон на використання природних ресурсів); мобілізація та використання природних ресурсів підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності; зміна режиму роботи підприємств, установ та організацій усіх форм власності з урахуванням потреб усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації. Реквізиція природних ресурсів здійснюється за умови відшкодування власникам їх повної вартості.
Специфікою правового режиму використання природних ресурсів в умовах надзвичайного стану є те, що такий правовий режим визначається указом Президента України про впровадження надзвичайного стану, а також актами державних органів, уповноважених здійснювати управління в умовах надзвичайного стану, зокрема Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства охорони здоров'я України, Мінприроди, місцевих рад, штабів цивільної оборони тощо.