§ 3. Види природних рослинних ресурсів

Рослинні ресурси виконують численні функції: економічну, екологічну, соціальну. Об'єкти рослинного світу, що використову­ються або можуть бути використані населенням, для потреб вироб­ництва та інших потреб народного господарства, вважаються при­родними рослинними ресурсами. Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекре­аційною цінністю та іншими ознаками поділяються на дві групи. До першої групи належать природні рослинні ресурси загальнодер­жавного значення, а до другої — місцевого значення.

Стаття 4 Закону "Про рослинний світ" до природних рослин­них ресурсів загальнодержавного значення відносить: по-перше, об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод та те­риторіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, во­досховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх поряд­ків; природних та біосферних заповідників, національних природ­них парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних са­дів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків — пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; по-друге, лісові ресурси державного значення; по-третє, рідкісні і та­кі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мо­хоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких зане­сені до Червоної книги України; по-четверте, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослин­ні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Крім того, до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення зако­нодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослин­ного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення законо­давством України віднесено такі об'єкти рослинного світу: дико­рослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. З вищезазначеного випливає, що види природних рос­линних ресурсів місцевого значення визначаються шляхом їх виключення зі складу природних рослинних ресурсів загально­державного значення. Поділ природних рослинних ресурсів на рослинні ресурси загальнодержавного і місцевого значення має велике значення, оскільки на підставі такого поділу встановлю­ються різні правові режими використання об'єктів рослинного світу України.

222

§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів

Право використання рослинних ресурсів в юридичній літера­турі розглядається як один з найважливіших інститутів флорис­тичного права, який включає сукупність правових норм, що встановлюють умови і порядок багатоцільового раціонального і безпечного використання, відтворення і охорони рослинного світу. Право використання рослинних ресурсів — це також суб'єктивне право, тобто гарантована законом можливість кон­кретних суб'єктів здійснювати використання рослинного світу з метою задоволення численних потреб. Використання природних рослинних ресурсів — це система науково обґрунтованих заходів щодо обліку, експлуатації і відтворення запасів рослинного сві­ту України. Раціональне використання природних рослинних ресурсів — важливий фактор збереження і відтворення рослин­них багатств.

Використання природних рослинних ресурсів в Україні здій­снюється в двох основних формах: у порядку загального та спеці­ального використання. У порядку загального використання природ­них ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сиро­вину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для за­доволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях. Загальне використання природних ресурсів здійснюється громадя­нами з додержанням правил, що затверджуються Мінприроди, без надання їм відповідних дозволів.

Загальне використання природних ресурсів може бути обмеже­не у ряді випадків, зокрема у разі їх виснаження, різкого зменшен­ня популяційної та ценотичної різноманітності тощо. Рішення про таке обмеження можуть приймати Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самов­рядування, а також спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі використання природних ресурсів, інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади від­повідно до їх компетенції.

Законодавством встановлюється заборона на збирання у поряд­ку загального використання дикорослих рослин, віднесених до пе­реліку наркотиковмісних, їх плодів, насіння, післяжнивних залиш­ків, відходів сировини тощо. Забороняється також торгівля лікар­ськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використан­ня природних рослинних ресурсів. Загальне використання природ­них рослинних ресурсів на всій території України здійснюється бе­зоплатно.

Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх

223

виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання при­бутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спе­ціальне використання природних ресурсів загальнодержавного зна­чення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальне використання природних ресурсів місцевого зна­чення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів: власни­ки земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної та Зеленої книг України; користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм на­дано за цільовим призначенням, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишай­ників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги Ук­раїни, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Форма дозволу на спеціальне використання природних рослин­них ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресур­сів здійснюється у межах лімітів їх використання. Ліміти спеціаль­ного використання природних рослинних ресурсів загальнодержав­ного значення встановлюються на підставі науково обгрунтованих нормативів спеціально уповноваженим центральним органом вико­навчої влади в галузі використання природних ресурсів. Спеціаль­не використання природних рослинних ресурсів є платним. Розмір збору за спеціальне використання природних рослинних ресурсів визначається з урахуванням природних запасів, поширення, цін­ності, можливості відтворення, продуктивності цих ресурсів.

Від збору за спеціальне використання природних рослинних ресурсів звільняються: науково-дослідні установи, навчальні та ос­вітні заклади, що проводять наукові дослідження об'єктів рослин­ного світу з метою їх невиснажливого використання та відтворен­ня, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних уг­руповань, занесених до Зеленої книги України; власники земель­них ділянок; користувачі (в тому числі орендарі) земельних діля­нок, за винятком використання ними дикорослих судинних рос­лин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослин­них угруповань, занесених до Зеленої книги України, для задово­лення природними рослинними ресурсами власних потреб без права їх реалізації.

Порядок визначення збору та нормативи плати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів встановлюються Ка­бінетом Міністрів України. Законодавством України визначається

224

мета використання природних рослинних ресурсів. Так, за умови додержання встановлених вимог використання природних рослин­них ресурсів може здійснюватись з природоохоронною, реакцій­ною, оздоровчою, культурно-освітньою, виховною метою.

Зазначені види використання природних рослинних ресурсів здійснюються в порядку загального використання. Крім того, ви­користання природних рослинних ресурсів може здійснюватись з науково-дослідною і господарською метою для таких цілей: забез­печення потреб населення та виробництва у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин; випа­сання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва; потреб бджільництва; потреб мисливського та рибного господарства. За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватись такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок го­ловного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, де­ревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Законодавством про рослинний світ встановлено, що заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земель­них ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встанов­люється ЛК. Інші види спеціального користування рослинними ре­сурсами на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в по­рядку, встановленому законом "Про рослинний світ", Л К та інши­ми нормативними актами. Для проведення науково-дослідних ро­біт, пов'язаних з використанням природних рослинних ресурсів, у встановленому земельним законодавством порядку можуть визна­чатись спеціальні земельні ділянки, на яких зростають об'єкти рос­линного світу. Промислове збирання технічної, лікарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин проводиться з урахуванням принципів невиснаження природних рослинних ре­сурсів, збереження сприятливих умов для життя диких тварин та охорони довкілля.

Важливим резервом зміцнення економіки підприємств та підви­щення добробуту народу є раціональне використання рослинних ресурсів, зокрема недеревинної продукції лісів (гриби, ягоди, пло­ди, лікарські, технічні та інші рослини). У разі комплексного вико­ристання рослинні ресурси дають великі прибутки. Закупівля лі­карської та технічної сировини з дикорослих рослин у юридичних або фізичних осіб здійснюється за умови наявності у них дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів. Для медичних потреб використовуються приблизно ПО видів рослин. Тільки 40% потреби в лікарській сировині рослинного походжен­ня задовольняється за рахунок культивованих рослин, решта 60% — за рахунок дикорослих. Головним джерелом заготівель дикорос­лих лікарських рослин є земельні угіддя, що збереглися природно, а також ділянки культивування рослин. Площа земель, на яких

225

можуть зростати дикорослі лікарські рослини, обмежена — орієн­товно 18—20 млн га¹.

Законодавством України встановлено заборону на реалізацію лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридични­ми або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів. Посилений вплив на рослинний світ антропогенних факторів, особливо в густона-селених промислових районах України і навколо великих міст, а також зростання обсягів заготівель багатьох видів рослинної сировини, особливо лікарської, викликає необхідність розробки науково обгрунтованої системи заходів із заготівлі, відтворення і збагачення окремих видів рослин залежно від особливостей зон, регіонів і районів, господарського використання масивів тощо.

Використання природних рослинних ресурсів для випасання ху­доби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються у порядку, встановленому земельним законодавством. Використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тва­ринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.

Використання природних рослинних ресурсів для потреб бджільництва здійснюється безоплатно і без отримання дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів шляхом розміщення пасік на відповідних земельних ділянках за погоджен­ням з власником, користувачем (у тому числі орендарем) такої ді­лянки. Використання природних рослинних ресурсів для потреб мисливського і рибного господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону "Про рослинний світ", а також земельного, водного законодавства та нормативно-правових актів з питань ведення мис­ливського і рибного господарства.

Використання природних рослинний ресурсів, які знаходяться на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 27 лютого 1991 р. "Про правовий режим території, що зазнала раді­оактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"², Законом "Про рослинний світ" та іншими нормативно-правови­ми актами. Невиснажливе використання природних фіторесурсів дикорослих корисних видів рослин флори України передбачає застосування таких режимів експлуатації, за яких протягом 2—5 вегетаційних періодів (для видів, сировиною яких є підземні ор­гани — до 10 років) повністю відновлюються початкові ресурсні потенції ценопопуляційного виду. Нехтування такими режимами експлуатації неминуче призводить до дигресивних процесів у це-

нопопуляціях, виснаження природних фіторесурсів цінних видів рослин¹.

З метою охорони здоров'я населення, запобігання захворюван­ню тварин та заподіянню збитків рослинному світу, господарюю­чим суб'єктам можуть здійснюватися заходи, спрямовані на регу­лювання поширення і чисельності окремих видів дикорослих рос­лин (отруйних, наркотиковмісних, карантинних тощо). Ці заходи не повинні завдавати шкоди іншим об'єктам рослинного і тварин­ного світу.

Перелік дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядок застосування від­повідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного се­редовища за погодженням із відповідними центральними органами виконавчої влади. Раціональне використання рослинних ресурсів, зокрема недеревинної продукції лісів (гриби, ягоди, плоди, лікар­ські, технічні та інші рослини) є важливим резервом зміцнення економіки підприємств та підвищення добробуту народу, за умови комплексного використання рослинні ресурси можуть стати джере­лом великих прибутків. На сьогодні в Україні за участю підпри­ємств, установ і організацій здійснюються заходи щодо науково обґрунтованого, невиснажливого використання рослинного світу.