- •Isbn 966-7613-60-7
- •Isbn 966-7613-60-7
- •Глава 1
- •§ 1. Методологічні основи
- •§ 2. Основні форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем
- •§ 3. Природноресурсові відносини
- •§ 4. Об'єкти природноресурсового права
- •§ 5. Суб'єкти природноресурсового права та природноресурсова правосуб'єктність
- •§ 6. Методи правового регулювання природноресурсових відносин
- •§ 7. Принципи природноресурсового права
- •§ 8. Система природноресурсового права
- •Глава 2
- •§ 1. Розвиток природноресурсового законодавства до 1917 р.
- •§ 2. Розвиток природноресурсового законодавства в період 1917—1938 pp.
- •§ 3. Розвиток природноресурсового законодавства і права у 1938—1990 pp.
- •§ 4. Сучасний період розвитку природноресурсового права
- •Глава 3 Джерела природноресурсового права
- •§ 1. Поняття і характеристика джерел природноресурсового права
- •§ 2. Конституційні засади
- •§ 3. Кодифікаційні закони як основні джерела природноресурсового права
- •§ 4. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права
- •§ 5. Нормативно-правові акти органів
- •§ 6. Нормативні акти місцевих органів
- •Глава 4
- •§ 1. Основні ознаки та визначення
- •§ 2. Конституційні засади права власності на природні об'єкти та їх ресурси
- •§ 3. Право власності на природні об'єкти в природноресурсових кодексах
- •Глава 14 цього Кодексу повністю присвячена праву власності на землю*. Згідно з її положеннями земля може перебувати у приват-
- •§ 4. Особливості закріплення права власності
- •§ 5. Зміст права власності на природні ресурси та його реалізація
- •§ 6. Способи захисту й охорони
- •Глава 5
- •§ 2. Основні види природокористування та їх юридичне закріплення
- •§ 3. Правове регулювання загального природокористування
- •§ 4. Правове регулювання спеціального природокористування
- •§ 5. Зміст права природокористування, права й обов'язки природокористувачів
- •§ 6. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування
- •Глава 6
- •§ 1. Загальна характеристика управління та контролю у галузі природокористування
- •§ 2. Система органів управління і контролю в галузі природокористування
- •§ 3. Функції управління і контролю у галузі природокористування
- •§ 4. Правове регулювання ведення
- •Глава 7
- •§ 1. Земельні відносини в умовах сучасної земельної реформи
- •§ 2. Склад земельного фонду України
- •§ 3. Правові засади використання земельних ресурсів
- •§ 4. Умови та порядок вирішення
- •Глава 8
- •§ 1. Визначення поняття надр як природного
- •§ 2. Особливості правовідносин
- •§ 3. Компетенція органів державної влади щодо розпорядження надрами
- •§ 4. Умови і порядок надання надр у користування
- •§ 5. Використання надр для видобування корисних копалин
- •Глава 9
- •§ 2. Поняття і види водокористування, права та обов'язки водокористувачів
- •§ 3. Особливості спеціального
- •§ 4. Стандартизація і нормування в галузі
- •§ 5. Особливості застосування
- •Глава 10
- •§ 1. Визначення виключної (морської)
- •§ 2. Особливості правового статусу континентального шельфу України
- •§ 3. Використання рибних та інших
- •§ 4. Охорона суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні
- •§ 5. Юридична відповідальність за порушення
- •Глава 11
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про рослинний світ
- •§ 2. Рослинний світ як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Види природних рослинних ресурсів
- •§ 4. Правові форми та види використання природних рослинних ресурсів
- •§ 5. Правове регулювання відтворення природних рослинних ресурсів
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття лісового фонду та лісових ресурсів
- •§ 2. Право лісокористування та його види
- •§ 3. Підстави припинення права
- •§ 4. Особливості державного управління
- •§ 5. Державний облік лісового фонду,
- •Глава 13
- •§ 1. Загальна характеристика законодавства про тваринний світ
- •§ 2. Тваринний світ як об'єкт права власності та права користування
- •§ 3. Основні види використання тваринного світу
- •§ 4. Державне управління і державний контроль
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Глава 14 Правове регулювання використання
- •§ 2. Правове регулювання
- •§ 3. Правовий режим природних
- •§ 4. Особливості використання територій
- •§ 5. Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду і контроль за режимом їх використання
- •§ 6. Юридична відповідальність
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття та види природних лікувальних ресурсів і комплексів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів курортів
- •§ 3. Правовий режим використання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •Глава 16
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів рекреаційних зон
- •§ 3. Правове регулювання зеленого туризму
- •§ 4. Особливості правового режиму використання природних ресурсів
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та види нематеріалізованих природних ресурсів
- •§ 2. Правові питання використання простору
- •§ 3. Правове регулювання використання атмосферного повітря
- •§ 4. Особливості правового регулювання використання кліматичного ресурсу
- •§ 5. Правове регулювання використання альтернативних джерел енергії
- •§ 6. Правове регулювання використання радіочастотного ресурсу
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та види правових режимів
- •§ 2. Правовий режим використання природних ресурсів зони екологічного лиха
- •§ 3. Особливості правового регулювання
- •§ 4. Правовий режим використання
- •§ 5. Особливості правового режиму
- •§ 6. Спеціальні правові режими використання екологічно уражених природних ресурсів
- •Загальна частина
§ 6. Юридична відповідальність
за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
Відповідно до ст. 64 Закону "Про природно-заповідний фонд України" порушення при|>рдно-заповідного законодавства має наслідком дисциплінарну,! адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Основними складами правопорушень, які є підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, є: нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; організація на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків; невжиття заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків ава-
' Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — С 265.
1 Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 р. N° 1127 // Там само. - 2000. - № 29. - С 163.
рій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду; порушення строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; порушення вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; перевищення допустимих хімічних, фізичних, біологічних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушення вимог наданих дозволів на використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; самочинна зміна меж, відведення територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб тощо. Особливість відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд полягає у встановленні більш суворих адміністративних, майнових та кримінальних санкцій за скоєні правопорушення.
Згідно зі ст. 65 Закону "Про природно-заповідний фонд України" розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, іщУ'проводиться відповідно до вимог цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 521 були затверджені Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно--заповідного фонду України1. Так, Додатком 1 до вказаної постанови затверджені такси, за якими обчислюється розмір відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду юридичними та фізичними особами внаслідок незаконної рубки або пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.
Під незаконною рубкою слід розуміти рубку без спеціального на те дозволу або за наявності дозволу, але не тих рослин, не на тих площах, ділянках, не в тій кількості (понад ліміт), не в ті терміни, що передбачені дозволом. Заподіяна шкода визначається у гривнах за кожне зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерево залежно від діаметра дерева на висоті пенька у корі (в сантиметрах) і зони, де скоєне таке правопорушення (в степовій чи інших зонах). За незаконну рубку або пошкодження до ступеня припинення росту самшиту, кипариса, айланта, платана, горіхів усіх видів, а також хвойних молодих дерев (віком до 41 року) в грудні— січні, будь-яких деревних порід, що зростають на територіях ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків, парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, розмір відшкодування об-
1 Офіційний вісник України. — 1998. — № 16. — С 55.
286
287
числюється за таксою, згідно з Додатком 1, збільшеною у три рази. Так, наприклад за зрубане або пошкоджене дерево до ступеня припинення росту діаметром від 10,1 до 14 см в степовій зоні стягується 29 грн., якщо таке правопорушення скоєне на території ботанічного саду, то розмір відшкодування збільшується у три рази і становитиме 87 грн.
Додаток 2 містить такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту. Розмір заподіяної шкоди визначається у гривнях за кожне дерево, пошкоджене до ступеня неприпинення росту залежно від його діаметра та зони, де скоєне правопорушення. Так, за пошкоджене дерево до ступеня неприпинення росту діаметром від 10,1 до 14 см в степовій зоні буде стягнуто 10 грн. Якщо пошкоджені цінні види дерев (самшит, кипарис, айлант тощо), а також хвойні дерева у грудні—січні, будь-які породи, що зростають на територіях ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків — пам'яток садово-паркового мистецтва — розмір відшкодування обчислюється за вказаною таксою (Додаток 2), збільшеною у два рази. Якщо пошкоджуються окремі дерева до ступеня неприпинення росту, що є ботанічними пам'ятками природи, то розмір відшкодування збільшується у три рази.
Розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках і на плантаціях, газонів і квітників, обчислюється за таксою, що міститься у Додатку 3. Так, наприклад, розмір відшкодування шкоди за самовільне зрізання квітів обчислюється за ринковими цінами на них, збільшеними у 10 разів.
Шкода, заподіяна природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок знищення або пошкодження трав'яного покриву, обчислюється за таксою, що міститься у Додатку 4. Розмір шкоди обчислюється залежно від місця скоєння і виду правопорушення. Так, наприклад, за самовільне сінокосіння на сіножатях і пасовищах з сіяними травами (за 1 га) з винної особи стягується 680 грн., ті самі дії на сіножатях і пасовищах з природними травами — 1 тис. грн, а за ті самі дії на територіях поза межами сіножатей і пасовищ — 3 тис. грн.
За Додатком 5 визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного збору (знищення) дикорослих нижчих і вищих трав'янистих рослин, їх квітів і плодів, ягід, горіхів, лікарської та технічної сировини, живиці та інших деревних соків, лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів. Шкода, заподіяна незаконним добуванням чи знищенням тварин, пошкодженням або знищенням їх жител, місць перебування і розмноження,
288
обчислюється за таксою, встановленою у Додатку 6. За таксою, що міститься у Додатку 7, обчислюється розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження карстово-спелеоло-гічних, геологічних та гідрологічних об'єктів. Шкода, заподіяна природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів, обчислюється за таксою, що міститься у Додатку 8.
Шкода обчислюється в гривнях залежно від виду транспортного засобу за його одиницю. Наприклад, за проїзд мопеда, мотоцикла та моторолера стягується 25 грн., автобуса — 55 грн., техніки на гусеничному ходу — 85 грн. У випадках аварійних ситуацій та рятування людей такси, встановлені у Додатку 8, не застосовуються. Шкода, заподіяна самовільним використанням земель природно-заповідного фонду (будівництво постійної чи тимчасової споруди, розробка корисних копалин, складування будь-яких матеріалів, влаштування сміттєзвалищ, використання під садово-городні ділянки тощо), обчислюється за таксою, встановленою у Додатку 9. У Додатку 10 міститься такса, за якою обчислюється розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків. Шкода, заподіяна внаслідок знищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об'єктів та інших споруд, обчислюється за таксою, що встановлена у Додатку 11.
Розмір відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, обчислюється за вищевказаними таксами уповноваженими посадовими особами Мінприроди і його органів на місцях, заповідників, національних природних парків та інших природоохоронних установ, підприємств, установ та організацій, у віданні яких перебувають території та об'єкти природно— заповідного фонду, а також інших спеціально уповноважених органів, яким надано право накладати адміністративні стягнення. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від компенсації шкоди, заподіяної природним комплексам та об'єктам природно-заповідного фонду.
Адміністративна відповідальність за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена ст. 91 КпАП. Здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів щодо попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду мають наслідком накладення штрафу на
289
громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої.
Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена ст. 252 КК. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.