§ 3. Підстави припинення права

на спеціальне використання лісових ресурсів

та земельних ділянок лісового фонду

На припинення права постійного користування земельними ді­лянками лісового фонду поширюються загальні підстави припи-

¹ Офіційний вісник України. — 1999. — № 46. — С 131.

² Там само. - 2002. - № 14. - С 221.

236

нення права користування земельними ділянками, закріплені ЗК: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; її вилучення у випадках, передбачених законом; припинення діяль­ності державних або комунальних підприємств, установ та органі­зацій; використання ділянки способами, які суперечать екологіч­ним вимогам; використання ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку.

Припинення права тимчасового користування земельними ді­лянками лісового фонду настає в разі: добровільної відмови від ко­ристування земельними ділянками лісового фонду; закінчення строку, на який було надано право користування земельними ді­лянками лісового фонду; припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ді­лянками лісового фонду; невикористання у встановлені строки лі­сових ресурсів, порушення правил користування земельними ді­лянками лісового фонду або використання їх не за призначенням; користування земельними ділянками лісового фонду та спеціаль­ного використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користу­вання земельних ділянках лісового фонду та за їх межами; систе­матичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділян­ками лісового фонду; вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землеко­ристувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради мі­ністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адмініс­трацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повнова­жень. У разі відмови власника землі або землекористувача, сіль­ської, селищної, міської ради, органів державної влади дати згоду на вилучення земельної ділянки ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. У разі задоволення позову рішення суду, ар­бітражного суду є підставою для розробки проекту відведення зе­мельної ділянки.

Припинення права тимчасового користування земельною ді­лянкою лісового фонду провадиться радою, яка її надавала, а у ви­падках, передбачених пунктами 4—6 ч. 1 ст. 22 ЛК, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів — у судовому порядку. Законодавчи­ми актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.

Припинення права користування земельною ділянкою лісового фонду у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припи­нення права користування земельною ділянкою, про що повідом­ляє органи державної реєстрації.

237

У разі виявлення порушення земельного законодавства (вико­ристання земельних ділянок лісового фонду не за цільовим приз­наченням, використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, засмічення земель забороненими рослинами) державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, державний інспектор по використанню та охоро­ні земель накладає на таку особу адміністративне стягнення та пов­торно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунен­ня його наслідків у 30-денний строк. Якщо порушення й у цей строк не будуть усунуті, державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої вла­ди або органу місцевого самоврядування з клопотанням про при­пинення права користування земельною ділянкою лісового фонду. Рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Права та обов'язки лісокористувачів встановлені у статтях 18, 19 ЛК. У вказаних нормах лісового закону розмежовані права й обов'язки постійних та тимчасових лісокористувачів.

Постійні лісокористувачі мають право: на ведення у встановле­ному порядку лісового господарства; на першочергове спеціальне використання лісових ресурсів, користування земельними ділянка­ми лісового фонду для потреб мисливського господарства, культур­но-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт; власності на заготовлену про­дукцію і доходи від її реалізації (крім доходів від реалізації продук­ції, одержаної від догляду за лісом та інших лісогосподарських за­ходів); здійснювати будівництво доріг, лісових складів, пожежно--хімічних станцій, господарських приміщень та інших об'єктів для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Постійні лісокористувачі зобов 'язані: забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення продуктивності лісових насаджень та посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості Грун­тів, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів; дотримуватися на­уково обґрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу та користування земельними ділян­ками лісового фонду; вести лісове господарство, здійснювати спе­ціальне використання лісових ресурсів та користування земельни­ми ділянками лісового фонду способами, які б забезпечували збе­реження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створю­вали сприятливі умови для їх охорони, використання та відтворен­ня; виконувати роботи, пов'язані з відведенням у натурі земельних ділянок лісового фонду для спеціального використання лісових ре­сурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих,

238

спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт; вести первинний облік лісів; забезпечувати охорону рідкіс­них видів рослин і тварин, рослинних угруповань; своєчасно вно­сити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати закон­ні права тимчасових лісокористувачів.

До прав тимчасових лісокористувачів належать: право здійсню­вати спеціальне використання лісових ресурсів, користуватися зе­мельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського гос­подарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і ту­ристичних цілей і проведення науково-дослідних робіт відповідно до умов договору; право у встановленому законом порядку прокла­дати дороги, обладнувати лісові склади, стоянки для автотранспор­ту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і пер­винної обробки заготовленої сировини, але тільки за погодженням з радами, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду, та постійними лісокористувачами.

Тимчасові лісокористувачі зобов 'язані: забезпечувати користуван­ня земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх на­дання; здійснювати роботи способами, які б забезпечували збере­ження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюва­ли сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни; своєчасно вносити плату за спеціальне використання лі­сових ресурсів; не порушувати права інших лісокористувачів та ви­конувати інші вимоги щодо регулювання порядку використання лі­сових ресурсів, встановлені законодавством України.