Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПриродноресурсовеправоУкр2005Каракаша.doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.84 Mб
Скачать

§ 2. Особливості правовідносин

з геологічного вивчення, розвідки

та використання надр

Особливістю природноресурсових правовідносин є визначення їх об'єкта, тобто надр, яким притаманні такі ознаки, як природ­ний характер походження, взаємозв'язок з іншими природними

1 Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 50. — Ст. 262. 1 Там само. - 1999. - № 51. - Ст. 456.

! Див.: Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды). — М., 1998. - С. 522.

166

1 Див.: Мухитдинов Н. Б. Правовые проблемы пользования надрами. — Алма-Ата. 1972. - С. 33, 34.

2 Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 50. — Ст. 433.

' Див.: Экологическое право Украины: Курс лекций / Под ред. И. И. Караката. — Одеса, 2001. - С. 75.

167

об'єктами в межах існування природних екологічних систем і спроможність виконувати життєзабезпечувальні функції. Для виз­начення поняття правовідносин з використання і охорони надр слід проаналізувати їх склад. В законодавстві застосовується тер­мін "гірничі відносини", які відповідно до Кодексу про надра ре­гулюються з метою забезпечення раціонального, комплексного ви­користання надр для задоволення потреб суспільства в мінераль­ній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охоро­ни прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян. Гірничі відносини як правовідносини, пов'язані з вико­ристанням і охороною надр і врегульовані законами України та ін­шими нормативно-правовими актами, визначає Гірничий Закон, однак ця норма регулює правовідносини, які складаються в про­цесі діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірни­чих об'єктів, що займаються розробкою, видобуванням та пере­робкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівниц­твом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науко­во-дослідною роботою, ліквідацією аварій, незалежно від підпо­рядкування та форм власності.

Відповідно до ст. З Гірничого Закону гірничі відносини виника­ють у процесі діяльності гірничих підприємств, які визначаються як цілісний, технічно організаційно відокремлений майновий ком­плекс засобів і ресурсів для видобування корисних копалин, будів­ництва та експлуатації об'єктів і застосуванням гірничих техноло­гій. Специфіка гірничовидобувної діяльності, гірничих ризиків по­лягає в тому, що до гірничих належать і правовідносини із запобі­гання аваріям і катастрофам.

В літературі поряд з гірничими відносинами використовується термін "надрові відносини", які тісно пов'язані між собою. Але ці відносини відрізняються особливістю природного об'єкта — надр і корисних копалин. На відміну від гірничих, надрові правовідноси­ни — це правовідносини з раціонального використання і охорони надр, які регулюють порядок надання надр у користування, еконо­мічний механізм забезпечення раціонального надрокористування, права і обов'язки користувачів надр, порядок здійснення держав­ного контролю і нагляду за використанням і охороною надр, від­повідальність за порушення законодавства про надра.

Права і обов'язки користувачів надр, закріплені в ст. 24 Кодек­су про надра, становлять зміст правовідносин з користування над­рами. Користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ді­лянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ ко­рисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального доз­волу (ліцензії); розпоряджатися видобутими корисними копалина­ми, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеці­ального дозволу (ліцензії); здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища

168

корисних копалин або його частини; на першочергове подовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповід­но до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геоло­гічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охо­рону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством.

Права і обов'язки надрокористувачів, які отримали спеціальний дозвіл, передбачені також Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Мі­ністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1540і. Надрокористувач має право використовувати надра в межах наданої ділянки, проводити дорозвідку родовища корисних копалин у межах гірничого відводу та відповідні зобов'язання дотримуватися встановлених законодавс­твом і ліцензією вимог, правил і стандартів щодо користування над­рами і охорони довкілля, вносити плату за користування надрами у встановленому порядку, надавати органам, які здійснюють державне управління у галузі використання і охорони надр, необхідну інфор­мацію щодо користування надрами, забезпечувати збереження гео­логічних територій і об'єктів. Ці обов'язки мають загальний харак­тер для осіб, які отримали ліцензію на використання надр. Виходя­чи із зазначеного, права та обов'язки надрокористувачів можна по­ділити на загальні і спеціальні. Загальні мають універсальний харак­тер, а спеціальні встановлені для певного виду надрокористування.

Відповідно до ст. 25 Кодексу про надра користувачі надр мають право на захист своїх прав. Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених за­конодавством України. Доцільно не виділяти спеціально обмежен­ня прав надрокористувачів з метою дотримання інтересів інших природокористувачів. В цьому випадку йдеться не про обмеження права використання надр, а про обов'язок додержання правил доб-росусідства. До обмежень прав надрокористувачів належать заходи з охорони тваринного світу, урахування правил охорони поверхне­вих вод від забруднення при розміщенні і експлуатації підземних споруд та ін. Це означає обмеження прав у частині застосування деяких небезпечних технологій. В ліцензії на право користування надрами слід передбачити перелік таких обмежень. Крім того, за­конодавство встановлює терміни тимчасового надрокористування до 5 (короткотермінове) і до 20 років (довготермінове). Але надро-користувачі мають право на першочергове подовження терміну тимчасового користування надрами.

Законодавство про надра визначає такі види користування над­рами. Це — геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промисло-

1 Офіційний вісник України. — 2003. — № 40. — С 20.

169

ва розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного зна­чення; видобування корисних копалин; будівництво та експлуата­ція підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних ко­палин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, сані­тарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідни­ки, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб. Відповідно до зазначених видів ко­ристування визначаються основні цілі, для досягнення яких надра мають надаватися в користування. Цілі, для яких надра надаються у користування, визначають екологічні вимоги до надрокористува-чів, перелік та зміст заходів з охорони довкілля.

Надрокорстувачі мають забезпечувати повноту геологічного вив­чення, раціональне, комплексне використання та охорону надр. Тому в літературі виділяють принцип комплексності використання надр, який є основним принципом в галузі регулювання надрових відносин. Б. Мухітдінов вважав, що раціональне комплексне використання надр передбачає таку організацію користування надрами, яка б враховува­ла взаємодію різних видів природних багатств, і розробка родовищ не призводила б до погіршення стану землі, вод, лісів1.

Вимога комплексності є загальною для надрового законодавс­тва, але при визначенні надр і корисних копалин як окремих при­родних об'єктів його зміст набуває своєї специфіки. З огляду на це в законодавстві йдеться не тільки про комплексність, а й зокрема про повноту використання надр. За своїм змістом комплексність ширше поняття, яке охоплює повноту. В процесі діяльності, пов'язаної з видобуванням тобто вилученням корисних копалин з надр, повноту і комплексність підвищує вдосконалення технологій розробки родовищ і гірничої техніки, запровадження сучасних ме­тодів контролю за якістю видобутої мінеральної сировини. Ком­плексне використання основних та спільно залягаючих корисних копалин необхідно забезпечувати на всіх стадіях видобування.