§ 5. Використання надр для видобування корисних копалин

З усіх видів надрокористування значне місце посідає видобуван­ня мінеральних ресурсів, що становлять омову сучасного суспільс­тва³. На сьогодні можна говорити про сформовану систему законо­давства щодо видобування корисних копалин, яка також включає законодавство щодо геологічного вивчення надр з метою розвідки їх родовищ і покладів. Гірничий Закон визначає правові і організа­ційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварій-ного захисту гірничих підприємств. Сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що займаються розвідкою, розробкою, видобуванням та переробкою корисних копалин.

Програма розвитку мінерально-сировинної бази України до 2005 року передбачає підтримку стану мінерально-сировинної бази на такому рівні, який виходить з геологічних можливостей надр, забезпечення раціональної з економічної та технологічної точки зо­ру, видобутку корисних копалин. Програма переглядає пріоритети, які склалися в гірничо-видобувній галузі, є важливим документом, який визначає стратегію подальшого розвитку мінерально-сиро-

¹ Див.: Плотнікова О. О. Моніторинг надр в системі державного моніторингу навколиш­нього природного середовища / Актуальні проблеми політики. — Одеса, 1999. — С. 221.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 21. — Ст. 152.

^! Див.: Плотникова Е. А. Геологическое изучение шельфа и обеспечение экологичес­кой безопасности // Торговое мореплавание. — 1999. — Ля 1.

178

¹ Див.: Кивалов С. В. Торговое мореплавание: проблемы и перспективы правового регулирования // Торговое мореплавание. — С. 9.

¹ Див.: Фесенко М. #., Фесенко I. М., Дорош М. М., Коваленко В. І. Навколишнє се­редовище в районі бурової // Мінеральні ресурси України. — 1998. — № 2.

³ Див.: Миллер Т. Жизнь в окружающей среде. Программа всеобщего экологическо­го образования / Пер. с англ. — М., 1996. — С. 12.

179

винної бази країни. Програмою розвитку мінерально-сировинної бази України до 2005 року передбачена подальша екологізація, тоб­то першочергове врахування вимог щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища.

Розробка родовищ корисних копалин та переробка мінеральної сировини відповідно до ст. 51 Кодексу про надра провадяться згід­но із затвердженими проектами гірничодобувного підприємства та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр, які розробляються заінтересованими особами після передачі родо­вища для промислового освоєння. Відповідно до різновидів корис­них копалин та їх властивостей видобування корисних копалин по­діляють на видобування твердих корисних копалин, розробку ро­довищ лікувальних вод та грязей, видобування природного газу (га­зоконденсату) та нафти.

Проект гірничо-видобувного підприємства з розробки твердих корисних копалин має забезпечити повне комплексне використан­ня родовища, на базі якого його споруджено. З цією метою необ­хідно передбачати раціональне розташування наземних і підземних споруд, засоби проведення розвідувальних робіт і розробки родови­ща, які забезпечують найбільш ефективне вилучення корисних ко­палин з надр; сучасні схеми збагачення мінеральної сировини, ви­користання розкривних порід; раціональне розташування відходів, відвалів, водосховищ з точки зору мінімізації вилучення продук­тивних сільськогосподарських і лісових угідь; попередження їх шкідливого впливу на довкілля — забруднення підземних і повер­хневих вод, розмиву, просідання і утворення пилу; технічне забез­печення геологічної і маркшейдерської служби підприємства; дос­товірний облік кількості і якості видобутої мінеральної сировини; заходи щодо забезпечення безпеки населення і навколишнього природного середовища; заходи з рекультивації порушених земель.

Корисні копалини місцевого значення визначаються економічни­ми, екологічними соціальними особливостями, які визначають право­вий режим цієї категорії корисних копалин. До екологічних особли­востей слід віднести те, що їх родовища широко поширені та розта­шовані відносно рівномірно в межах земної кори. В. Андрейцев до та­ких особливостей відносить тісний біологічний і фізичний взає­мозв'язок їх з землею¹. Економічними особливостями є те, що видо­бування здійснюється переважно відкритим засобом і не потребує значних коштів і складного обладнання. До соціальних особливостей необхідно віднести здатність задовольняти побутові і господарські потреби населення. Н. Наумов виділяє також технологічні особливос­ті — відсутність підвищеної небезпеки, яка пов'язана з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, і в свою чергу виз­начає обов'язок держави з нагляду за безпечним здійсненням робіт².

До корисних копалини місцевого значення належать сировина для хімічних меліорантів грунтів (вапняк, сапропель), сировина для будівельного вапна і гіпсу (гіпс, крейда), сировина для бутового ка­меню (діабаз, андезит), піщано-гравійна сировина (пісок, гравій), це­гельно-черепична сировина (глина, сланець). Крім того, деякі з них (вапняк, граніт, діорит) вказані і в переліку корисних копалин загаль­нодержавного значення без вказівки на підстави розмежування.

Виділяють дві форми користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення: надрокористування землев­ласників і землекористувачів, які в межах наданих їм прав здійсню­ють видобування корисних копалин місцевого значення і торфу за­гальною глибиною розробки до двох метрів, прісних підземних вод до 20 метрів для своїх господарських і побутових потреб без надан­ня гірничого відводу; розробка родовищ корисних копалин місце­вого значення іншими суб'єктами з наданням гірничого відводу.

Серед усіх напрямів використання надр найбільш значний вплив на якість довкілля спричиняє видобування радіоактивної сировини, що зумовлює необхідність застосування спеціальних заходів безпе­ки під час її видобування, переробки і збагачення. Правовідносини з видобування і переробки зазначеної сировини, особливості захис­ту населення та охорони довкілля регулюють Закон України від 8 лютого 1995 р. "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"¹, який передбачає пріоритет захисту людини та навколиш­нього природного середовища від впливу іонізуючого випроміню­вання, порядок поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання під час розвідки та видобування ко­рисних копалин, які містять ці матеріали і речовини; Закон Украї­ни від 19 листопада 1997 р. "Про видобування і переробку уранових руд"², який встановлює правові засади державного регулювання безпеки у зв'язку з впливом іонізуючого випромінювання під час видобування і переробки уранових руд; Закон України від 30 чер­вня 1995 р. "Про поводження з радіоактивними відходами"³, який спрямований на недопущення неконтрольованого накопичення ра­діоактивних відходів, гарантування надійної ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища; Закон України від 11 січня 2000 р. "Про дозвільну діяльність у сфері використан­ня ядерної енергії"⁴, який визначає діяльність у сфері використан­ня ядерної енергії як діяльність, в процесі якої використовуються додаткові джерела іонізуючого випромінювання, або дія його поши­рюється на додаткові групи людей, або змінюються напрями випро­мінювання, і встановлює обов'язковість ліцензування діяльності з переробки ядерної сировини. Отже, створені засади правового регу­лювання екологічної безпеки діяльності, пов'язаної з видобуванням і збагаченням ядерної сировини.

¹ Див.: Андрейцев В. И. Правовое обеспечение рационального природопользования предприятий и объединений АПК. — К., 1989. — С. 88.

¹ Див.: Наумов Н. И. Советское горное законодательство. — Харьков, 1926. — С. 22.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 12. — Ст. 81. ¹ Там само. - 1998. - № 11-12. - Ст. 39. ^! Там само. — 1995. — № 27. — Ст. 198. " Там само. — 2000. — № 9. — Ст. 68

180

181