Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПриродноресурсовеправоУкр2005Каракаша.doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.84 Mб
Скачать

§ 4. Особливості використання територій

та об'єктів природно-заповідного фонду

для наукових досліджень і в освітніх цілях

Науково-дослідна робота на територіях природних та біосфер-них заповідників, національних природних парків, ботанічних са­дів, дендрологічних та зоологічних парків та інших територіях і об'єктах природно-заповідного фонду проводиться з метою вив­чення природних процесів, забезпечення постійного спостережен­ня за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів. Основні напрями наукових досліджень на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду визначають­ся з урахуванням програм і планів науково-дослідних робіт, які зат­верджуються Національною академією наук України та централь­ними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Порядок організації та здійснення наукової діяльності заповід­ників та національних природних парків визначений відповідним Положенням1. Для проведення наукових досліджень у складі адмі­ністрації природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного значення створюються відповідні нау­кові підрозділи, структура, штати, кошторис витрат яких затвер­джується органами, у підпорядкуванні яких перебувають зазначені об'єкти природно-заповідного фонду. В разі необхідності наукові підрозділи можуть створюватися також у складі адміністрацій об'єктів місцевого значення, таких як регіональні ландшафтні пар­ки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Наукові дослідження на територіях і об'єктах природно-заповід­ного фонду загальнодержавного і місцевого значення можуть здій­снюватися іншими науковими установами та організаціями на ос­нові єдиних програм і планів науково-дослідних робіт чи спеціаль­них угод між цими установами та адміністраціями відповідних об'єктів природно-заповідного фонду. В разі відсутності адмініс­трацій ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків міс­цевого значення та парків — пам'яток садово-паркового мистецтва такі угоди укладаються заінтересованими науковими установами та організаціями з органами, в підпорядкуванні яких перебувають заз­начені об'єкти природно-заповідного фонду.

На територіях заказників, пам'яток природи, заповідних уро­чищ та інших територіях і об'єктах природно-заповідного фонду, де не створені спеціальні наукові підрозділи, дослідження організо-

1 Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних пар­ків України.

282

вуються природними та біосферними заповідниками, національни­ми природними парками, ботанічними садами та дендрологічними парками загальнодержавного значення, розташованими у цих регі­онах. Координацію наукових досліджень на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду здійснює Національна академія наук України разом з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Для вирішення наукових та науково-технічних проблем у при­родних та біосферних заповідниках, національних природних парках та ботанічних садах створюються наукові (вчені) чи науково-техніч­ні ради, в яких беруть участь провідні науковці та фахівці. Склад та­ких рад, їх завдання та порядок діяльності визначаються органами, в підпорядкуванні яких перебувають об'єкти природно-заповідного фонду. Створювані ради є колегіальним органом, який вирішує на­укові та науково-технічні проблеми, сприяє участі наукової та нау­ково-технічної та природоохоронної громадськості в управлінні нау­ковою, еколого-освітньою і науково-організаційною діяльністю при­родно-заповідної установи. Рада готує рекомендації щодо питань планування, виконання, фінансування, кадрового і матеріально-тех­нічного забезпечення природно-заповідної установи.

Відповідні наукові та науково-технічні ради можуть створювати­ся також і при дендрологічних та зоологічних парках. Навчально-ви­ховна робота навчальних закладів на територіях та об'єктах природ­но-заповідного фонду проводиться на основі угод, укладених з їх ад­міністраціями чи підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають вказані території та об'єкти.

Основною формою узагальнення результатів наукових дослід­жень та спостережень за станом і змінами природних комплексів, виконаних в природних та біосферних заповідниках, національних природних парках, є їх "Літописи природи", матеріали яких вико­ристовуються для оцінки стану навколишнього природного середо­вища, розроблення заходів щодо охорони та ефективного викорис­тання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У "Літопис природи" подаються основні дані про календар природи, фізико-географічні умови, рослинний і тваринний світ, режими їх охорони, антропогенний вплив на природно-заповідну територію. Окремим розділом подається також характеристика досліджень за іншими темами. "Літопис природи" є головною науковою темою, яка ведеться постійно, а результати досліджень щорічно оформля­ються у вигляді окремих томів.

Порядок підготовки та програма "Літопису природи" затвер­джуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища разом із Національною академією наук України. Крім "Літопису природи", природно-за­повідні установи зосереджують свою наукову діяльність на розроб­ці спеціальних тем, пов'язаних з вивченням наукових основ охоро­ни, відтворення і використання біологічного різноманіття, а також особливо цінних природних комплексів та об'єктів.

283

Території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть вико­ристовуватися в еколого-освітніх цілях. Природно-заповідні уста­нови є центрами організації екологічної освіти та виховання, цілес­прямованого впливу на світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини. Напрями, порядок організації і здійснення еколого-освітньої діяльності природно-заповідними ус­тановами визначені в Положенні про еколого-освітню діяльність заповідників та національних природних парків України.

Основні завдання еколого-освітньої роботи природно-заповід­ної установи визначаються з урахуванням програм і планів, які зат­верджуються установою, у підпорядкуванні якої вона знаходиться. Для реалізації вказаних завдань створюються відділи екологічної освіти, які організовують здійснення еколого-освітньої діяльності, інформування та налагодження зв'язків із громадськістю.

Основними напрямами діяльності природно-заповідної устано­ви в галузі екологічної освіти є: формування на базі природо-запо-відної установи регіональних, національних та міжнародних цен­трів підготовки кадрів в сфері екологічної освітньо-виховної робо­ти; ведення пропагандистської діяльності, особливо через видання праць з проблем заповідної справи; навчальна, науково-дослідна практична та методична робота з учнівською та студентською мо­лоддю шляхом формування та виконання спільних еколого-освіт­ніх програм, проектів, угод, планів-заходів з різними установами та організаціями природоохоронного спрямування; організація масо­вих еколого-освітніх заходів; співпраця з громадськими та міжна­родними еколого-освітніми організаціями.